Коли психологу потрібен психолог або що таке супервізія?

Ви психолог? У вас складне терапевтичне завдання, складний клієнт або тупик у роботі? Можливо, вам потрібен новий погляд на свою професійну діяльність? У такому випадку вам допоможе супервізія.

Супервізія – це інструмент професійної підтримки та розвитку в спільноті психологів і психотерапевтів.

Супервізор – психолог, колега, до якого звертається інший психолог.

Супервізор може бути як більш досвідченим наставником у певному питанні, так і рівноправним колегою, тільки з іншим поглядом і власним професійним підходом.

Цікавий факт: першим прикладом супервізії вважають випадок, коли Зигмунд Фрейд аналізував маленького сина одного зі своїх колег. Робота велася в основному через листування. Батько писав про особливості поведінки хлопчика, а Фрейд давав рекомендації, як треба поводитися з дитиною.

Зараз супервізія застосовується в усіх напрямках психологічної допомоги. Її мета – допомогти психологу вдосконалюватися у своїй діяльності, шукати свій власний стиль роботи. Супервізія дозволяє інтегрувати професійні вміння та навички психолога, особистий досвід, а також розвиває вміння відокремлювати ситуацію допомоги клієнту від своїх установок.

Навіщо потрібна супервізія?

• Щоб виявити сильні та слабкі сторони психолога як фахівця.
• Для виправлення помилок професійної діяльності.
• Для уникнення емоційного/професійного вигорання та нервових зривів.
• Для розвитку професійної компетенції та розширення кругозору.
• Для особистісного зростання.
• Для збагачення новими знаннями.
• Для отримання підтримки більш досвідченого колеги-наставника.

Цілі супервізії:

• відстеження ефективності консультативного процесу
• підвищення професійної майстерності психолога-консультанта
• формування професійного стилю і стійкої позитивної самооцінки
• отримання психологом професійної підтримки
• розуміння процесів, що відбуваються у взаємодії психолога і клієнта
• розширення професійних уявлень про консультативний процес
• усвідомлення професійних обмежень і власних ресурсів

Якщо ви думали, що супервізія – метод роботи, побудований на діалозі між двома фахівцями, це не зовсім так. У професійному співтоваристві виділяють два основних види супервізії:

• групова
• індивідуальна

Групова супервізія – процес обговорення супервізором і групою психологів випадків з практики кожного з учасників терапії.

Як правило, за один сеанс групової супервізії розбирають одну реальну ситуацію. Потім супервізор і група переходять до обговорення. Крім аналізу ситуації, в процесі групової супервізії відбувається взаємне збагачення учасників групи досвідом роботи, а також техніками психологічної допомоги.

Індивідуальна супервізія – процес обговорення супервізором і психологом випадків з практики останнього. Психолог описує наставнику ситуацію, яка виникла з клієнтом, а також детальний аналіз своїх дій у процесі надання психологічної допомоги.

Обговорюється як особистісне, так і професійне обґрунтування вибору, оцінка ефективності запропонованих психологом стратегій (консультування, робота з групою, психотерапія), ступінь розуміння психологом виконаної роботи, допущені помилки тощо.

Значення супервізії для практикуючого психолога складно переоцінити. Більш того, з розвитком засобів комунікації з’явилася можливість не тільки реальної професійної взаємодії, але і за допомогою засобів онлайн-зв’язку.

Організація відеочатів є одним з варіантів проходження групової та індивідуальної супервізії, хоча багато психологів все ж віддають перевагу взаємодії «наживо».

На кожному етапі професійного зростання психологу потрібно надавати необхідну підтримку і моральну страховку. Коли під час роботи за спиною кожного фахівця стоїть професійне співтовариство, досвідчені помічники і колеги, це мінімізує ризик помилок і прийняття неоптимальних рішень. І звичайно, така підтримка допомагає підвищити ефективність терапевтичних сеансів.

Чудова новина в тому, що ми вже зараз можемо це спостерігати!