Чому емоції не бувають поганими?

У багатьох із нас уже давно виробилася звичка розділяти емоції на «негативні» і «позитивні», “хороші” і «погані».

Так званим «позитивним» емоціям ми радіємо, бо відчувати їх приємно: любов, щастя, задоволення.

Тоді як «негативні» одразу за собою несуть гіркий флер. До списку таких почуттів часто вписують біль, гнів, стан злості, страх, сором, огиду тощо.

Що буває, якщо ігнорувати «негативні» емоції?

Для початку важливо зазначити: на те, щоб ігнорувати (а краще сказати «пригнічувати») будь-які емоції, йде неймовірна кількість нашої енергії, внутрішнього ресурсу. Так, наприклад, придушення почуттів може корелювати з віком і гендером. Дорослому досвідченому чоловікові показувати свій страх, біль або заздрість нібито неприпустимо. А дівчині ніяк не можна демонструвати злість або огиду. На завдання під назвою «зберегти соціально прийнятну картинку» потрібно багато коштів. Потім усе це переходить у виснаження, емоційне напруження і глибокий стрес.

«Не переживай» і «забудь» – погані поради

Навіть якщо ми озвучуємо подібні поради з добрим наміром. Навіть якщо дуже хочемо підсобити. Ця допомога тільки затягує процес виходу з того чи іншого стану і віддаляє людину від самої себе. Такі поради ґрунтуються на установці, що є емоції «хороші», а є «погані», які відчувати не дуже-то корисно. Однак можна переживати різні й суперечливі почуття одночасно, і це нормально.

Чотири міфи про емоції

1) Перший, як ви вже могли здогадатися, – це міф про контрастні емоції. Ми розглядаємо кожну емоцію в розрізі добре/погано, приємно/неприємно.

2) Другий – це «пригнічувати почуття нормально». Ми впевнені, що емоції можна або висловлювати, або ігнорувати. Ми не намагаємося зрозуміти почуття, яке заволоділо нами, і поспішаємо відсторонитися від нього.

3) Третій – брак уваги до деталей. Кожне почуття має свою інтенсивність. Якщо на нових спеціалізованих курсах з’являється невелике роздратування, це не означає, що час іти.

4) Четвертий – це плоске ставлення до різноманітності. Ми не знаємо про те, що це нормально відчувати кілька дуже різних емоцій одночасно.

Що таке «емоція» насправді?

Екологічні взаємини зі своїми почуттями починаються з такого фундаменту. Кожна емоція необхідна для внутрішнього балансу. Адже емоція – це дороговказ, який сигналізує «тут небезпечно», «тут комфортно», «краще відійди від цієї людини» або «з ним/нею можна приємно поспілкуватися».

Емоція – своєрідна відповідь організму на подразники (зовнішні та внутрішні). Ця функція важлива для виживання. Зараз, у сучасних реаліях, нам здебільшого не потрібно «виживати» в прямому сенсі цього слова. Тому багато хто намагається контролювати зайві, як їм здається, емоції. Таким чином, розділяючи почуття на погані й хороші, ми вириваємо «відповіді на подразники» з контексту, де вони прорізалися. Наприклад, нам буває не так важливо, чому ми засмутилися, а ось те, що на діловій зустрічі тепер буде пом’ятий вигляд…

Такий підхід поділу емоцій веде до внутрішніх проблем: ми рано чи пізно прогнемося під тягарем пригнічених почуттів і заплутаності від того, що не знаємо, які емоції відчуваємо насправді.

Що хорошого привносять «негативні» емоції в наше життя?

Усі емоції, незважаючи на своє розмаїття, потрібні людині для того, щоб відповідати на зовнішні та внутрішні запити, визначати органічний спосіб дії та швидко адаптуватися до тих чи інших умов.

• Біль – найпоширеніша емоція, яку пригнічують. Біль сигналізує нам про те, якщо щось іде не так. Часто ми боїмося, що якщо зануримося у свій біль, то не зможемо вибратися з нього. Однак тут усе працює абсолютно в інший бік. Прожити біль означає знайти шлях до виходу зі стану апатії. Якщо ж ми спробуємо перестрибнути цей етап, це, найімовірніше, призведе до травми. З боку це виглядає так: ми дуже швидко скинули з себе тягар втрати і продовжили жити в хороших емоціях. Реальність же така: не опрацьований біль все одно всередині, і ми будемо занурюватися в нього раз по раз. Важливо прожити і прийняти факт болю, а потім вибудувати нове ставлення до нього і загальної ситуації. Тоді на зміну смутку прийде меланхолія і нейтральні спогади.
• Гнів – емоційний фундамент, якого ми потребуємо для захисту своїх кордонів і себе. Для початку важливо зрозуміти: для того, щоб правильно висловлювати гнів, – потрібно дозволити собі злитися. Не безконтрольні спалахи люті, які матимуть наслідки, ні. Мова про те, щоб саме дозволити собі відчувати гнів усередині. Зрештою ви зрозумієте: гнів – це маяк, який вкаже, на які ситуації в оточенні варто звернути увагу і що потрібно змінити.
• Розчарування, зрештою, веде до стирання ілюзій і вибудовування нової реальності.
• Відчуття провини допоможе зрозуміти, де ми заподіяли комусь біль і як це виправити.
• Страх допомагає визначати небезпеку: на фізичному та чуттєвому рівнях.
• Тривога взаємопов’язана зі страхом. Вона активує ресурси, якщо виникає несподівана або небезпечна ситуація.