Конфлікт – це поширена особливість соціальних взаємодій. Уникнути його неможливо, тому й сприймати конфлікт варто як природну частинку людського життя. Головне пам’ятати: він не завжди веде до поганих наслідків. Навіть навпаки: це один із головних ключів до збереження балансу.
Конфлікт можна сприймати як стимул, що підштовхує до якісних змін, такий собі «подразник», що вимагає творчого підходу. У ньому, так чи інакше, існує ймовірність розламати взаємини або не подолати кризу. Однак тут же існує позитивна можливість досягти нового рівня взаємин і продуктивно подолати кризу.
Так відбувається через цілий спектр психологічних моментів. Для початку важливо пам’ятати, що в будь-якому «протистоянні» раціональний аспект доволі часто прихований за бурхливими емоціями.
Далі – справжні причини конфлікту можуть бути добре приховані та психологічно захищені глибоко в підсвідомості. Їхня видимість на поверхні існує виключно у вигляді прийнятних для індивіда причин.
І наостанок причини конфліктів можуть бути невловимими, через закон кругової причинності, – «причинно-наслідкову послідовність, у якій пояснення будь-якого патерну призводить назад до першопричини або підтверджуючи її, або змінюючи».
Існує три аспекти взаємин, про які варто знати для подальшого розбору теми:
Якщо знати про кожен рівень взаємовідносин, то можна зробити висновок, що конфлікт може легко зародитися на будь-якому з рівнів: чи то через емоції, знання або поведінку. Однак існує невелика проблема: ці ланки міцно пов’язані й утворюють цілісну систему. Саме тому часом складно визначити першопричину конфлікту.
Для початку їх можна розділити на три основні категорії:
Протиріччя на основі несправедливого розподілу справ, коли у подружжя різні поняття про права та обов’язки.
Сварки, які базуються на незадоволенні будь-яких потреб подружжя.
Конфлікти через недоліки у вихованні.
Протиріччя на основі несправедливого розподілу справ. Основним ключем у розподілі сімейних обов’язків є їхня узгодженість. Адже якщо моделі розподілу справ влаштовують подружжя, все веде до сімейного благополуччя. Зазвичай пошук такої узгодженості йде пліч-о-пліч із конфліктами. Люди можуть вибудовувати очікування від шлюбу дуже по-різному. Що більше уявлення не збігаються, то менш міцним стає шлюб, унаслідок чого дедалі більше небезпечних ситуацій для сім’ї виникає.
Сварки, які базуються на незадоволенні будь-яких потреб подружжя. Тут проблема криється в тому, що зараз сімейно-шлюбні уявлення вельми далекі від ідеалу. Найбільша розбіжність між молодими чоловіками і жінками виявилася в уявленнях про те, яким чином можна підтримувати хороші стосунки в сім’ї. Чоловіки своє центральне завдання вбачали в матеріальному забезпеченні, забуваючи про моральну та емоційну підтримку. А дружини виділяли значення цієї підтримки і детально її обговорювали.
Конфлікти через недоліки у вихованні. Тут корінь проблеми полягає в тому, що конфлікт уявлень подружжя може загострюватися і поглиблюватися через якраз таки слабке знання про уявлення одне одного. Тепер докладніше. Так відбувається, тому що в період передшлюбних залицянь люди вважають за краще обговорювати будь-які теми, крім тих, що стосуються сімейних стосунків. Далі з’ясувати уявлення одне одного їм заважає досить короткий проміжок часу цього передшлюбного періоду.
З’єднаємо пункти в лаконічний список:
Використана література
Андрєєва Т. (2004) Сімейна психологія: навчальний посібник.
Щоб отримати унікальні статті та техніки підпишіться на нашу корисну розсилку. А прямо зараз ми даруємо вам "Словник арт-терапевта":