Критерії успішної роботи з психологом

Часто виникає питання, яке хвилює клієнтів, пов’язане воно з результатом роботи самого психолога. Як дізнатися, чи дійсно допомагає психолог і чи є реальна користь від численних зустрічей з ним?

Перш за все слід чітко розуміти різницю в психологічному консультуванні та психологічній терапії. Візит до психолога за консультацією в більшості випадків означає дві речі: або клієнт приходить з конкретною проблемою (як правило, не «глобальною», яка не вимагає глибоких змін особистості в цілому), або клієнт приходить на консультацію без конкретного запиту. Тоді, за підсумком зустрічі (однієї або декількох) може бути визначений формат подальшої співпраці з психологом. Або це буде консультування з якогось певного, сформульованого клієнтом запиту (кількість зустрічей дуже індивідуальна — від однієї до (в середньому) п’яти/п’ятнадцяти), або це буде початком терапії. Терапія сама по собі теж може бути як короткочасною, так і дуже тривалою. Залежить це від самого клієнта. Дуже часто буває так, що консультування переростає в терапію. Тоді складаються нові контракти, починається інша робота і т. д.

На перший погляд, причина, по якій люди звертаються за консультацією до психолога, проста — людина не відчуває себе комфортно (точніше, відчуває психологічний дискомфорт). І розуміє, що вона не може самостійно розібратися з проблемою. Але це тільки на перший погляд. Рівень цього дискомфорту може варіюватися від легкого, періодичного роздратування до цілком серйозних речей, з якими людина не в силах впоратися і це для неї стає нестерпним.

В одних випадках клієнту достатньо просто «виговоритися», і таким чином звільнитися від накопиченого стресу. Тоді критерієм успішної консультації цілком можна вважати власне задоволення від зустрічі. (За великим рахунком, задоволення клієнта — один з головних критеріїв як успішного консультування, так і терапії. Однак, клієнт може бути задоволений зустріччю навіть якщо проблема не вирішена, тоді наступним рішенням клієнта буде або продовжувати ходити до психолога, вирішуючи конкретні питання, або розвиватися в якомусь новому для себе напрямку вже самостійно.)

В інших випадках клієнту достатньо отримати від психолога підтримку або схвалення, таким чином, клієнт отримує для себе якесь внутрішнє «дозвіл», яке дозволяє перестати переживати з приводу проблеми (наприклад, може піти страх, сумніви, невпевненість і т. п.)

Є варіанти, коли людина, прийшовши на консультацію, просто дізнається абсолютно нову для себе інформацію, яка дозволить їй поглянути на проблему, що її турбує, з іншого боку, беручи до уваги нові фактори, умови та особливості ситуації. Тобто рішення знаходиться просто від того, що з’являється додаткова інформація. У разі, якщо людина розуміє (і приймає) власну відповідальність за ті чи інші свої дії і вчинки, проблема, викликана простим незнанням або неуважністю, в більшості випадків зникне.

Ще одним критерієм хорошого консультування можна вважати психологічний комфорт, який відчуває людина, спілкуючись з психологом. Це зовсім не означає, що прийшовши на сесію, відразу ж стане добре і безтурботно, навпаки, люди часто відчувають далеко не найприємніші емоції, однак, якщо у людини є відчуття довіри до психолога, вона відчуває себе в безпеці і відчуває, що її приймають такою, яка вона є, з усіма її цінностями і моральними нормами без будь-якої особистої або соціальної оцінки, це майже гарантує те, що така робота не пройде даремно.

Також потрібно розуміти, що незважаючи на те, що чітке і конкретне розмежування між консультуванням і терапією досить розмите (і залежить від психологічного напрямку, підходів і методів роботи), консультування не передбачає своїм завданням впливати на конструктивні зміни особистості. Простіше кажучи, під час консультування психолог зазвичай допомагає клієнту відшукати (або побачити) різні ресурси, які допоможуть людині позбутися психологічного дискомфорту. Самій людині не потрібно принципово змінювати свої особистісні характеристики, поведінкові стилі, спосіб мислення тощо. Передбачається досягнення результатів без втручання в особистість клієнта, тільки за допомогою або власних, внутрішніх, або зовнішніх ресурсів, які, часто перебуваючи на поверхні, для самого клієнта можуть бути абсолютно прихованими. Ці ресурси можуть бути відомі клієнту, але в силу якихось причин «забуті» ним, і він перестає ними користуватися, або ресурси є в наявності, але «не бачаться» клієнтом. В обох випадках хорошим підсумком роботи буде усвідомлення клієнтом можливості застосування цих самих ресурсів для вирішення своїх завдань, і використання їх в подальшому самостійно.

Грубо кажучи — можна підсумувати, що критерієм успішного психологічного консультування буде або вирішення проблеми, або психологічне задоволення клієнта, або розуміння того, що тільки він сам несе відповідальність за свої дії, які прямо впливають на його психоемоційний стан. Одне не виключає іншого, так що, в основному, всі три аспекти йдуть рука об руку.

Якщо говорити в іншій площині, то критерієм роботи може бути зміна ваших почуттів, думок і поведінки. (Взагалі-то, з приводу «критеріїв» — це не зовсім вірно, точніше, зовсім не вірно, але про це нижче.)

Однак питання у людей виникають не про консультування, а про терапію. «Я ходжу до психолога вже півроку, і у мене все по-старому. У чому проблема?» (Відразу виникає питання — а навіщо тоді ходите?) Перше, з чим необхідно розібратися, — це ваші власні очікування від психотерапії. І друге — ваші переконання про те, що таке психотерапія. Начебто всі знають, що психологи не дають порад, а лише «допомагають клієнтам самим знаходити рішення», але питання залишаються.

Можливо, найочевиднішою відмінністю психотерапії від консультування є те, що консультування впливає на зміну думок, почуттів і поведінки на функціональному рівні — тобто на такому, де людина, будучи такою, яка вона є, починає по-іншому реагувати на події на рівні думок, почуттів і поведінки без зміни своєї психологічної структури. Грубо кажучи, вона знаходить для себе способи і методи вирішення психологічних проблем, продовжуючи залишатися зі своїми психологічними установками, переконаннями і сценаріями. Тоді як психотерапія спрямована саме на зміну структури особистості. У психотерапії немає першочергового завдання знайти якийсь «спосіб» або «рішення». Робота відбувається на глибинному рівні, в якому починають змінюватися сама основа, структура психіки. В результаті такої роботи у людини змінюється не тільки ставлення до якихось звичних речей, але відбувається глобальне «форматування» психіки зі зміною і структури цінностей, і екзистенціальної складової її світогляду в цілому, в першу чергу по відношенню до самої себе. Згодом, бачення проблем представляється не тільки в іншому світлі, але і сама проблема перестає бачитися, як проблема. Або рішення для неї представляється клієнту очевидним. Це — узагальнене зауваження, кожна людина індивідуальна, і у кожного будуть відбуватися свої власні процеси, тут дається лише загальний опис роботи психотерапії.

Повертаючись до питання «допомагає чи не допомагає» — ключовий момент тут такий: задайте собі питання «Чому вас це цікавить? Що ви очікуєте від терапії, які у вас відчуття від неї?» Не важливо, які у вас будуть відповіді, винесіть це на терапію. Запитайте у психолога, чому у вас взагалі виникають такі питання. Ви для того і ходите до нього, щоб він допоміг вам розібратися в тому, що в вас відбувається.

Якщо людину цікавить, чи допомагає їй психолог чи ні, з психологічної точки зору це означає лише те, що людина шукає готове рішення, яке виглядає приблизно так: «Я щось відчуваю. Скажіть мені — те, що я відчуваю, це добре чи погано? Мої почуття — це правильні почуття, чи неправильні? Що я повинен відчувати?» Ви не можете і не «повинні» щось одне відчувати, а щось інше — ні. Ваші почуття — вони ваші і тільки ваші. Вони не можуть бути «хорошими» або «поганими». І — так, вони можуть відрізнятися від більшості почуттів інших людей. Це — нормально. У будь-якій роботі з психологом головне — це контакт. Обговорення всього, що цікавить клієнта, обговорення будь-яких його почуттів, переживань. Якщо вам погано після зустрічей з психологом, але ви продовжуєте до нього ходити, обговоріть це з ним. Чому так, що відбувається? Якщо вам легко і добре, весь світ належить вам, ви вважаєте, що роботу можна закінчити — скажіть психологу про це. Діліться з ним усім, що для вас важливо. Це — головна умова того, що робота з ним буде найбільш продуктивною для вас.

І наостанок. Кожна людина цінна. Те, що у вас є найцінніше і найдорожче — це ви самі. Дбайте про себе. Це не соромно і не егоїстично. Це — нормально. Навколишньому світу ніколи не стане краще, якщо вам погано. Робіть так, щоб ви почувалися добре, тоді і вашим близьким, і всьому світу теж буде краще.

Пам’ятайте про це!