Межовий розлад особистості зустрічається приблизно в 1-6% людей незалежно від віку. При цьому чоловіки і жінки однаково до нього схильні, хоча саме у жінок, а також у молодих людей цей розлад протікає у важчій формі.
Уперше симптоми МРО виникають у підлітковому періоді. У міру дорослішання спостерігається поліпшення стану, але симптоми можуть зберігатися все життя. Проте більшість хворих до 30-40 років живуть цілком нормально і мають стабільну роботу, а також будинок.
Багато хто заподіює шкоду самому собі. Кожен десятий із цим розладом закінчує життя самогубством, і це третина всіх, хто помирає подібним чином. 15-30 років – найвищий ризик добровільного відходу з життя. У 44% випадків суїцид відбувається в чужій присутності (для порівняння за інших розладів цей показник становить 17%).
Межовий розлад особистості являє собою психічне порушення, за якого хворий схильний до емоційної нестійкості, а також низького самоконтролю. У нього не стабільні настрій і поведінка, його «почуття самого себе» змінено.
Він боїться самотності, боїться бути знехтуваним, незрозумілим і готовий заради цього створювати кризові ситуації, демонструвати суїцидальні жести, аби бути поміченим. Абсолютна антисоціальність та імпульсивні дії сприяють тому, що людині з таким діагнозом складно будувати й підтримувати стосунки з іншими в нормальному руслі та навіть справлятися з повсякденним життям.
Поведінку людини з МРО досить легко сплутати з іншим розладом. Але головна відмінність тут у тому, що емоції негативного спектра хворий спрямовує на самого себе. Він не намагається якось нашкодити іншим – його вони лякають, але й залишатися на самоті також не може.
З характерних рис МРО варто виділити:
МРО – це підвид емоційно-нестійкого розладу. Діагноз визнаний офіційно в усьому світі. Встановити його здатен тільки лікар.
Про те, як переносити невдачі легше і навіть обертати їх на благо собі, тут.
Найточніший опис людей з МРО дала М.Лайнен, американський психолог. Її слова, що в них «немає емоційної шкіри», повністю відповідають дійсності.
Запідозрити МРО в людини слід, якщо в неї спостерігається більше 4 ознак. У таких людей особливо виражена яскрава імпульсивність та емоційна лабільність.
До інших симптомів належать:
Порушення психічної особистісної ідентичності має виражений і постійний характер і проявляється щонайменше у 2 життєвих аспектах:
Для людини з таким порушенням притаманне самообмеження – вона дуже переживає за свій діагноз і сильно картає себе. Їй здається, що вона інша, ніж оточуючі, що МРО надає їй негативної особливості.
У такого хворого все йде з приставкою «гіпер»:
Що стосується стадій, то розвиток прикордонного розладу особистості відбувається так:
Про те, як навчитися приймати себе і знайти свої таланти у нас є безкоштовний майстер-клас.
Вони найрізноманітніші.
У зоні ризику перебувають ті, у кого спостерігається:
МРО до кінця не вивчено, але можна точно сказати, що тут простежується зв’язок із перенесеною в дитинстві емоційною травмою. Значення також мають чинники нейробіології, наявність дисфункції різних відділів головного мозку, а також причини соціального характеру, зокрема середовище дорослішання.
У людей з МРО відзначається збільшення мигдалеподібного тіла, яке відповідає за генерацію ідей. Це тягне за собою посилення емоцій. При цьому у префронтальної кори активність знижена, що погіршує їхній контроль. Спостерігається також і завищений рівень кортизолу, гормону стресу, що робить таких хворих вкрай вразливими до зовнішніх чинників.
МРО завжди пов’язане з поведінкою деструктивного характеру. Навіть не бажаючи цього, хворий викликає в інших негативні емоції, намагається заподіяти собі шкоду (завдає рани, опіки, порізи).
Висока ймовірність алкогольної або наркотичної залежності, що погано позначається на здоров’ї і тіла, і психіки.
Є схильність до переїдання, що тягне за собою порушення в роботі шлунково-кишкового тракту і такі психічні порушення як анорексія або булімія.
Під час спалахів агресії можуть постраждати інші люди, але це рідкість. Зазвичай агресія спрямована на самого «прикордонника».
Найстрашніший результат МРО – смерть. Приблизно 70% хворих хоча б раз намагалися накласти на себе руки. При цьому висока ймовірність самогубства через необережність під час демонстрації таких намірів.
Підхід до терапії обирає психотерапевт, враховуючи особливості перебігу, стадію захворювання і потреби хворого. Якщо МРО супроводжується підвищеною тривожністю і депресією, то потрібне медикаментозне лікування. При цьому ефективних ліків від самого прикордонного розладу особистості немає. Але при грамотно підібраному лікуванні висока ймовірність повністю позбутися ознак хвороби.
Способів запобігти появі МРО немає, тому важливо виявити захворювання якомога раніше, від цього залежить імовірність повернення до нормального життя.
Проте буде не зайвим працювати над своєю стресостійкістю.
Щоб отримати унікальні статті та техніки підпишіться на нашу корисну розсилку. А прямо зараз ми даруємо вам "Словник арт-терапевта":