Навіщо супервізія фахівцеві допомагаючих професій?

Діяльність фахівця допомагаючих професій, на професійному рівні передбачає активне включення в професійне співтовариство та обмін досвідом. Схем, технік і загальних систем практичної діяльності психолога не можна навчитися тільки через курси та підручники. Важливо спілкуватися й аналізувати конкретні життєві ситуації. Також не варто забувати про рефлексію щодо особистого досвіду з глибинних сеансів. У деяких країнах усім практикуючим психологам або ж студентам профільних курсів потрібно проходити супервізію. Без неї досить проблематично покращувати навички рефлексії та емпатії, а також далі занурюватися в теорію і практичну частину своєї діяльності. Супервізія допомагає фахівцеві отримати необхідний інструментарій: нові знання, навички та досвід. Розберемося в питанні детально по ходу статті.

Навіщо користуватися супервізією?

• Новий рівень самопізнання. Ви отримаєте відповіді на запитання «Чому я саме так реагую на певного клієнта?», «Чому я саме так ставлюся до себе як професіонала?» та інші.
• Оновлене розуміння взаємин із клієнтом. Тут ви проаналізуєте види реакцій на клієнтів і свої страхи, емоційні залежності.
• Рефлексія. Щодо патернів взаємин з учасниками супервізії.
• Поглиблення теоретичних навичок. За підтримки супервізора ви освоїте нові теоретичні знання для вирішення тих чи інших завдань терапії, коучингу, консультування.
• Дізнаєтеся більше про ділові стосунки в психологічній практиці. Наприклад, про організацію та планування зустрічей із клієнтами, взаємини з колегами та інше.

Класифікація розвитку супервізованого

Американська психологічна асоціація позначила 3 рівні розвитку супервізованого під час супервізії:

1. Студенти молодших курсів. У них є міцна мотивація і бажання якнайшвидше почати свою практику. Однак у цієї групи ще недостатньо досвіду, є багато страхів і затисків у спілкуванні з клієнтами.

2. Фахівці. Вони хочуть досягти висот у професійному зростанні. Проте у групи є сумніви, чи можна довіряти супервізору. Плюс, загальна мотивація в участі в супервізії та розвиток як фахівця тут – нестійкі.

3. досвідчені фахівці. Вони чудово розуміють необхідність супервізії. Цій групі важливий погляд з боку супервізора щодо їхніх професійних досягнень і складнощів на шляху.

Тепер розглянемо 6 фаз розвитку фахівця в рамках супервізії. Перші 3 фази належать до самого навчання спеціальності:

• Непрофесійний помічник.
• Студент перших років навчання.
• Студент, який завершує навчання.

Наступні 3 фази описують фахівця після навчання:

• Спеціаліст на початку кар’єри.
• Фахівець із досвідом роботи.
• Фахівець зі значним стажем роботи.

Робота фахівця допомагаючих професій потребує супервізії. Тому, хто тільки починає практику, супервізійна підтримка взагалі наднеобхідніша. Перейдемо до розбору кількох міфів, які заважають зрозуміти цінність супервізії.

«Я психолог і самостійно не розберуся в роботі?»
Самостійна рефлексія та аналіз – обов’язкові. Однак це не завжди допомагає розібратися з деталями. Погляд супервізора збоку, думка і підтримка групи допоможуть вчасно розпізнати суть проблем, що виникли. Так, наприклад, терапевту доводиться стикатися з досить емоційними реакціями клієнта на себе, і далеко не завжди ці реакції позитивні для фахівця. Дуже часто це проекція негативних почуттів від клієнта у зв’язку з його психологічною проблемою і психологічною позицією або роллю. Це може бути агресія (пряма і латентна), критика і погрози тощо. У таких випадках необхідна профілактика. Контрперенесення почуттів і розв’язання негативу зі своєї практики розшифрувати самотужки буває вкрай непросто. Є ризик заплутатися і прогледіти щось важливе для процесу.

Участь у супервізії = некомпетентність?
Страх здатися некомпетентним і бажання відповідати певному рівню є у багатьох фахівців. «У мене щось не вийшло, і всі про це знатимуть?» Виставляючи свій випадок із практики на загальний розгляд, у фахівця є повне право визначитися з тим, чого він хоче від групи та експертів. Також є правило «Стоп». За ним у будь-який момент обговорення зупиняється, якщо з’являються питання, що викликають неприємні відчуття.

«Мені вистачить і того, що поговорю з колегами»
Традиційна проблема фахівців-початківців – брак грошей на супервізію. Для особистого супервізора і справді потрібен матеріальний фундамент. Саме тому робота в супервізійній групі може стати альтернативою роботи з супервізором, якщо ви поки що не можете собі дозволити особистого наставника. Через вищевказану причину багато фахівців обирають обговорити якісь проблеми з колегами у вільний час. У такого розвитку подій є свої мінуси. Наприклад, конфіденційність тут дуже умовна. Плюс, подібне обговорення може швидко перейти в дружню бесіду відверто, коли проблема навіть близько не підійшла до вирішення.

Які ж переваги супервізії?

Отже, у процесі супервізії у фахівця професії, що допомагає, є можливість навчитися:

• Краще розуміти своїх клієнтів.
• Усвідомлювати свої почуття до клієнтів і реакції на них.
• Розбиратися в тонких відтінках стосунків «терапевт-клієнт».
• Оцінювати ефективність своїх терапевтичних інтервенцій.
• Структурувати взаємодії як у рамках окремої сесії, так і в процесі повної терапевтичної роботи.
• Виявляти і краще використовувати потенційні можливості у своєму професійному зростанні.

Супервізія – ваша можливість професійного зростання, обміну досвідом, сумнівами та ідеями в колі колег-психологів. Приєднуйтесь до групової супервізії за посиланням.