Нейропсихологія та розвиток малюків

Нейропсихологія як наука з’явилася на стику декількох наук медицини і фізіології, і почала розвиватися в 20-ті роки двадцятого століття, коли було багато воєн і осколково-кульових поранень в голову. При цьому люди виживали, продовжували свою діяльність. Наприклад, з ними щось відбувалося: зникала пам’ять, хтось міг пам’ятати далекі події, але не пам’ятав, що сталося з ним хвилину тому. Хтось не міг підняти руку вольовим зусиллям, коли йому говорили: «Підніми руку вгору». Хоча рука сама могла підніматися. Тоді почали вивчати кожен відділ мозку.

Від того, як розвивається наш мозок, залежить, який у людини буде характер, темперамент, яке здоров’я, здатність до навчання, здібності і таланти. І все це визначає будову нашого мозку.

Ось маленький нюанс розвитку: навколишнє середовище, рідні люди, які поруч з малюком — все це формує особистість, людину, характер і темперамент.

Перші розбіжності

Батьки завжди очікують, що їхні діти будуть ідеальними: слухняними, вихованими, розумними тощо. Коли малюк тільки народжується, батьки, як правило, вже підготовлені: вони вивчили книги, переглянули курси про розвиток дітей, вони знають, як «повинно бути». І ось тут і починаються перші розчарування і тривоги: не все збігається з тим, що написано в книгах. Наприклад, дитина у нас не спить «за книгою». У книжці написано, що «три години спить, 20 хвилин не спить, а потім знову спить», а в реальності виходить не так. Що ще може піти не так?

• дитина починає тримати голову занадто рано
• дитина не перевертається
• пізніше починає сідати
• погано їсть, погано реагує на суміші або на грудне вигодовування, з’являються різні алергії і так далі.

І все це вносить свій вклад у формування характеру, темпераменту і звичок дитини.

Уявіть собі, дитина народжується функціонально незрілою. Тобто зрілі тільки ті функції, які відповідають за життєзабезпечення: малюк дихає, ковтає, моргає і так далі.

Що є первинним – розвиток чи навчання?

Зупинимося на логіці розвитку дитини.

Після народження дитини вирішальне значення в розвитку відіграє навколишнє середовище.

Що є первинним: навчання чи розвиток? Навчання є первинним, воно тягне за собою розвиток. Але що мається на увазі під навчанням у перші роки життя? Це все навколишнє середовище, всі ті відчуття, які отримує дитина від матері, лікарняного персоналу, оточуючих дорослих, іграшок. Все це є первинним навчанням, яке тягне за собою розвиток. Уявіть собі, що дитина буде позбавлена емоційного, теплого спілкування з матір’ю (або іншим дорослим) до шести місяців. Це призводить до розумової відсталості.

Всі системи організму працюють між собою зі складними зв’язками. Наприклад, зорове сприйняття формується за рахунок тактильного сприйняття. Якщо дитина буде позбавлена тактильних відчуттів, то, швидше за все, ми в п’ять-сім років виявимо дефіцит розвитку зорового сприйняття і скронево-тім’яної сторони. Наприклад, дитина буде плутатися в прийменниках, в просторових прийменниках «над», «під», «за», «перед», в таких поняттях як завтра-післязавтра, вчора, як осінь-весна зима-літо, в днях тижня. У таких дітей дуже часто бувають труднощі з назвою предмета: вона може назвати предмет близький за змістом, але не точний за назвою (наприклад, молоток стає сокирою).

Про затримки мовного розвитку

Зараз багато батьків стикаються з тим, що мовний розвиток затримується. Чому так відбувається? Тому що ми змушуємо мозок працювати не над тим, над чим він повинен. Тобто нейронам потрібно працювати в потрібний час, отримувати потрібні відчуття. І якщо ми змінимо ці відчуття, то відбудуться різні затримки.

Мовленнєвий розвиток починається з того, що дитина бачить артикуляцію маминих губ.

Вчені проводили експерименти: малюкам від 3 до 5 місяців показували відео з мамою, яка розмовляє, але артикуляція не збігалася зі звуком. Дитина швидко втрачала до цього інтерес, і навпаки, коли артикуляція збігалася з голосом, дитина зацікавлено слухала. Мамині рухи губ, навіть яскрава губна помада можуть сприяти розвитку мовлення. Тобто мама повинна багато розмовляти з малюком, мама повинна чітко промовляти слова. І спочатку мозок запам’ятовує артикуляцію, а потім тільки додається голос.

Ранній розвиток – чи корисний він?

Що відбувається, коли ми занадто рано застосовуємо різні методики для того, щоб наша дитина стала кращою, успішнішою?

Візьмемо читання за Доманом (використання табличок зі словами). Це глобальне читання, тобто ми навантажуємо в цей період зовсім інші нейрони, і вони дають збій, але дуже важливо дотримуватися логіки розвитку. Дитина повинна спочатку навчитися тримати голівку, потім перевертатися, сідати, повзати, вставати біля опори, ходити, а потім повинна з’явитися мова і так далі. Все підпорядковане суворій послідовності. І наші заняття теж повинні бути екологічними. Ось тому ранній розвиток буває іноді шкідливим.

Також існують сенситивні періоди розвитку: періоди, сприятливі для розвитку будь-якої навички. Наприклад, якщо зараз у дитини сприятливий період для розвитку мовлення, значить, його потрібно не упустити.

Уміння контролювати свою поведінку, навчатися, концентрувати свою увагу, вміння діяти за алгоритмом, вміння дотримуватися правил – все це вже відноситься до дорослої людини. Щільна лобова кора дорослої людини допомагає контролювати себе, якщо немає ніяких дефіцитів розвитку. Вже з 9 місяців ми можемо формувати ось такі складні вміння, які знадобляться дитині і в два роки, і в шість років, і в шкільний період. Зазвичай діти, які вміють контролювати себе, дотримуватися алгоритмів, обробляти інформацію і видавати її назад, успішніші в навчанні і в подальшому житті.

Наприклад, у два роки закладаємо любов до прибирання! Якщо ви не знаєте, чим зайнятися з дитиною, то залучайте її до домашніх справ: до прибирання, приготування їжі.

Все, що формується в дітях до 7 років, допомагає людині розкритися, стати успішною, допомагає сформувати її характер. Це та стратегія, при якій мозок не витрачає енергію. Наш мозок — енергетичний орган, він працює тільки за рахунок енергії. Тому під час роботи мозок витрачатиме енергію тільки на те, на що її вистачить.

Якщо енергії багато — людина буде здатна не просто жити, але і виробляти щось. Якщо енергії дуже багато, вона буде здатна до творчих досягнень, до ведення великих проектів. Мозок — економіст, він живиться енергією, тому економить її. І завжди використовуватиме ті стереотипи поведінки, які автоматизовані і не змушують витрачати сили. І тому, коли у нас вже сформувалася якась поведінка (до 7 років), нам її складно виправити. Пам’ятайте про це!