Парапсихологія: що це, навіщо потрібна і що вивчає

• Парапсихологія: що вона собою являє?
• Що вивчає парапсихологія?
• Історія виникнення
• Парапсихологія і психологія: у чому їхні відмінності?

Складно знайти того, хто у своєму житті жодного разу не чув про парапсихологію. Це слово стійко асоціюється з містикою, аномальними явищами, надздібностями людини і це приваблює, це цікаво. Саме тому ентузіастів, які її вивчають, завжди буде багато. Але що ж це за наука і навіщо вона потрібна в контексті раціональності та науки? Розбираємося.

Парапсихологія: що вона з себе представляє? 

Найпоширеніше трактування цього слова: навколонаукові дослідження феноменальних, надприродних, незвичайних і унікальних здібностей як людини, так і тварин, здібностей, які, по суті, не мають пояснення з точки зору логіки. Цю сферу здебільшого називають лженаукою, оскільки в неї немає жодної доказової бази, немає фактів, яким можна довіряти або перевірити ще раз. З грецької сам термін перекладається як «Близько психологія».

Наукою в класичному розумінні парапсихологію дійсно назвати не вийде. Феномени, які вона вивчає, або непередбачувані, або не відтворювані, а значить точні дані отримати неможливо. Дослідникам доводиться будувати свою роботу на обривній інформації, припущеннях і розпливчастих теоріях. Але при цьому вони активно спираються на психологію і ті закони, які їй властиві.

Але варто зазначити, що перед психологією не стоїть мета щось спростувати або довести, а тільки зафіксувати й описати те, чому не знайти наукового пояснення. А якщо є можливість, то відшукати і причини незвичайних явищ.

Езотерику нерідко відносять до парапсихології, але це неправильно, хоча точок дотику чимало. Головна відмінність – езотерика орієнтована на містику і не прагне наукової обґрунтованості. Парапсихологія шукає те, що зможе пояснити незвичайне саме з точки зору науки.

Але якщо вже обирати щось для саморозвитку, то краще все ж таки те, що можна довести, що цікаво і приносить задоволення. Ми рекомендуємо арт-терапію.

Що вивчає парапсихологія?

Об’єктами вивчення парапсихології є:

• телепатія;
• телекінез;
• дар ясновидіння;
• передбачення;
• біоенергетика;
• полтергейст тощо.

Тобто по суті все, що не можна пояснити, аномалії, яких у нашому житті достатньо. Адже неможливо заперечувати, що є люди, які мають феноменальну пам’ять, є ті, чиїй інтуїції можна позаздрити, є ті, хто із завидною регулярністю «вгадує» розвиток подій.

Такі люди піддаються різній діагностиці та дослідженням, щоб відшукати закономірності та передумови прояву того чи іншого дару і навчитися розвивати такі здібності в інших.

Загалом об’єкти вивчення парапсихології можна розділити на 2 групи:

• неприродні, а також феноменальні здібності людської психіки;
• аномальні явища, зафіксовані в природі.

Протягом абсолютно всього часу існування людства зберігається високий інтерес до привидів, духів, післясмертя, потойбічного світу. Спектр того, що не можна пояснити, але при цьому було зафіксовано і мало очевидців, величезний. Науковому світові ж природа цих явищ невідома, але парапсихологічні дослідження, можливо, зможуть знайти якісь зачіпки або щонайменше послужити поштовхом для нових уже не навколонаукових, а цілком наукових відкриттів.

На жаль, межі парапсихології дуже розмиті, що спричинило появу чималої кількості неписьменних і некваліфікованих «фахівців», сектантів, шахраїв, які завдають шкоди психіці людей, які потрапили під їхній вплив, серед яких чимало молоді.

Цікаво, що для виявлення паранормальних здібностей іноді використовують такий психологічний інструмент як метафоричні асоціативні карти. Наприклад, такі.

Історія виникнення

Паранормальне вивчається з найдавніших часів, але бум інтересу до цієї галузі припадає на кінець 19 століття, коли особливої популярності набув спіритизм. Щоправда, майже всі сеанси з контакту з потойбічним були нічим іншим як шарлатанством і вміло поставленою виставою з єдиною метою – нажитися на легковірних. Але це не вплинуло на ажіотаж, що здійнявся навколо «медіумів», а інтерес спричинив спроби дослідити явища і розібратися в їхніх причинах. Так і виникла «наука» парапсихологія, яка існує і зараз, ба більше, породила і суміжні дисципліни.

Одним із прикладів суміжних наук є трансперсональна психологія, течія, присвячена тому, що виходить за рамки людського сприйняття. Особливо велика кількість праць присвячена їй у практиках Сходу.

Цікаво, що східні традиції ігнорують науковий підхід для підтвердження загадкових явищ. Їм достатньо пізнання в межах духовних практик.

Парапсихологія та психологія: у чому їхні відмінності?

При однаковому корені, відмінності в науках дуже чіткі:

• психологія є такою, що можна довести, а парапсихологія не має будь-якої доказової бази;
• у фокусі вивчення психології людська психіка: від самого формування і до повного становлення, а в парапсихології – енергополе живого;
  психолог навчається у вищому навчальному закладі і вступити може кожен, парапсихолог – це той, хто має вроджені або набуті надздібності;
• психологія твердо спирається на науку, у парапсихології ж спертися нема на що, крім припущень.

Зі спільного в них тільки безкрайній і глибокий внутрішній світ людини. У психології чимало прикладів, коли фізичне зцілення відбувалося на самонавіюванні, на зміні внутрішнього настрою. Емпатія та інтуїція в зоні інтересів обох наук, і вони не тільки дають змогу уявити, що відчуває інший, а й самому це відчути, ґрунтуючись лише на силі уяви. Людські можливості дійсно величезні і все ще до кінця не вивчені.

Парапсихологія активно відбивається в культурі: фільми, книги, пісні. Людям властиво виявляти інтерес до незвичного і феноменального. І хоча наукою як такою вона не є, але все ж таки багато відкриттів починалися з вивчення незвіданого і дивовижного.

Парапсихологія полірує духовний розвиток. У цьому її внесок величезний. Ну а ми рекомендуємо ходити вже вивченими дорогами в знайомстві з собою і саморозвитку. І добре, коли це починається з усвідомленості. Про такі практики і підхід загалом ми розповідаємо у цій статті.