Подвійні стандарти, які заважають нам жити

У цій статті ми розглянемо подвійні стандарти в прикладах і що з ними можна зробити.

Головна База знань Подвійні стандарти, які заважають нам жити

Подвійні стандарти також називають подвійною мораллю. Вони є джерелом хаосу і лицемірства, виправдань і розшарування в суспільстві, пошуку особистої вигоди та нехтування іншими. Коли вони працюють, то одна й та сама подія, але така, що сталася в різних умовах, буде сприйнята в протилежних контекстах. Найкраще це демонструє шаблонна фраза: «ось вони (щось погане)…, а ось ми (щось хороше або заперечення поганого)».

Подвійні стандарти в прикладах

Подвійні стандарти дуже стійкі і з ними вкрай складно боротися. Розберемо найпоширеніші, адже якщо знайомий, значить можна протистояти.

Келих вина за обідом п’ють гурмани, а чарку горілки алкоголіки.

150 гр вина і 50 гр горілки містять практично однакову кількість спирту. Але горілка асоціюється з неблагополуччям, а вино з вишуканістю. Хоча користі і в першому, і в другому випадку особливо і немає.

Той, хто захворів, вийшов на роботу, – трудяга, а той, хто перебуває в іншому місці, – джерело зарази.

Коли малопродуктивний через хворобу і потенційно заразний для колективу співробітник виходить на роботу, то тут не варто говорити про героїзм. Хворим краще лікуватися вдома або в лікарні, залежно від тяжкості симптомів.

Для водія пішоходи всі тупі, а для пішохода навпаки, всі водії тупі.

При цьому обурюватися на цю тему може одна людина, адже все залежить від того, кому як зручніше на даний момент. А головне, що тут варте уваги – це правила дорожнього руху. Якщо їх дотримуватися, то й безпека на дорозі стане значно вищою.

Життя збило з ніг і піднявся – молодець, зробив усе, щоб не впасти – просто везіння.

Ті, хто відмовився від шкідливих звичок і налагодив своє життя, отримують соціальне схвалення. А ті, хто зміг уникнути шкідливих звичок, залишаються «за бортом». Але ж зусиль вони докладають практично стільки ж, просто немає контрастної картинки «до» і «після».

Не пам’ятаєш, як звучить закон або пишеться формула – тупий гуманітарій, робиш помилки в тексті – то все одно не диктант.

Неможливо пам’ятати всю шкільну програму. Щось пам’ятається краще, щось гірше або зовсім не пам’ятається – це нормально. Нормально для всіх.

Чоловік і жінка не можуть бути оцінені однаково.

Тут цілий пласт подвійних стандартів і ось деякі з них:

чоловік, який регулярно змінює партнерок – ловелас і молодець, а жінка, яка часто змінює чоловіків, – повія;
чоловік плаче – слабак і плакса, жінка плаче – вона просто плаче;
посивілий чоловік – просто посивілий чоловік, посивіла жінка – не хоче стежити за собою;
батько-одинак, який вдається до послуг няні, – потребує допомоги, мати-одиначка, яка вдається до послуг няні, – погана мати, зозуля;
чоловікові не можна бити жінку, а ось жінці можна бити чоловіка;
вчитель із голим торсом на пляжі – норма, учителька в роздільному купальнику та шортах – непристойно і т. д. д.

І в кожному випадку різні мірки в одних і тих самих ситуаціях абсурдні.

Народжувати – щастя і потрібно більше народжувати, народила – нехай діти не заважають, ніхто не просив їх народжувати.

З одного боку батьківство подається в ідеалізованому світлі, та й приріст населення – це корисно для держави. А з іншого – є зневажливе «Яжемати», є засудження активності та гучності дітей у громадських місцях. У результаті прекрасне очікування щастя розбивається об жорстоку реальність.

Собака – велика відповідальність, краще більше дітей у сім’ї.

Для старшого покоління – це часто істина, навіть якщо порівняння не витримує жодної критики.

Палити на роботі по 10 разів на день – нормально, відволікатися на свої справи – не можна.

Курець може легко в сумі годину робочого часу витратити на куріння, але якщо хтось інший вирішить стільки ж часу витратити на листування з друзями, то це злочин. На роботі потрібно працювати, як у це вписується куріння – загадка.

Закон порушувати заборонено, але якщо можна обійти – то дозволено.

Коли це робить інший – він негідник, а коли людина сама так вчинить, то нічого страшного, значить було потрібно або було вигідно. Коли хтось став жертвою злочину – він сам винен, а якщо людина сама попалася злочинцеві, то закони мають працювати обов’язково і винні зобов’язані нести покарання. Коли людина краде з роботи канцелярію – вдома знадобиться, а якщо хтось бере участь у корупційних схемах – це неприпустимо.

Молодь у телефонах сидить – погано, старше покоління в телевізорах – це інше.

І перше, і друге – це вбивання часу, коли частина життя минає в рамках екранів. Але ж життя – це щось значно більше.

Струнка дівчина в купальнику – красуня, повна в купальнику – жири свої виставила, менше жерти потрібно.

Дискримінація за вагою, типом фігури – це часте явище. Але ж людина залишається людиною не через зовнішність, а через внутрішні якості та свої вчинки. До того ж, у всіх різні смаки. Комусь худенькі не подобаються, бо кістляві, а для когось повна – це фігуриста красуня.

Дізнатися дізналися, а як протистояти?

Завжди варто починати з себе: спостерігати і ловити моменти, коли проявляються подвійні стандарти, і припиняти так робити. Це складно, але можливо. Допоможуть у цьому такі поради:

1. Маєте сумніви? Не ігноруйте.

Якщо щось здається несправедливим, то варто придивитися уважніше. Що саме збентежило? Чи немає протиріч? Якщо на місце цієї людини поставити себе, буде так само?

2. Будьте відкриті.

Стереотипне мислення – хороший «розсадник» подвійних стандартів. Що більше знань про світ навколо, про інших людей, то менше вони будуть «під одну гребінку» і то більше унікальності та індивідуальності буде в кожному.

3. Вчіться на помилках інших.

Хід думок інших людей – це гарний матеріал для аналізу та власних уроків.

4. Не докладайте надто багато зусиль.

Якщо знайти в собі надто багато поганого, може постраждати самооцінка та прокинутися чимале почуття провини. Але кожен із нас – просто людина, яка має право помилятися. Тут не можна вимітати все одразу й дочиста, краще діяти поступово. Складна справа поспіху не любить.