Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

У цій статті ми розберемо, що таке ПТСР, які його причини та симптоми. Як проходить його діагностика та лікування.

Головна База знань Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)

ПТСР – це розлад тривожного характеру, спровокований сильно стресовими, неприємними або страшними подіями, що призвели до психотравми.

З найпоширеніших причин виникнення ПТСР можна виділити:

відхід із життя близької людини;
насильство (як фізичне, так і емоційне);
зґвалтування;
жорстокий злочин;
аварія, катастрофа або катаклізм;
війна або терористичний акт;
важкі проблеми зі здоров’ям;
нещасний випадок.

Зіткнутися з цим розладом можуть не тільки ті, хто був учасником події, а й спостерігачі, а також ті, у кого в травмувальну ситуацію потрапив близький друг або родич.

Серед чинників, які збільшують ризик розвитку ПТСР, варто виділити ці:

сила і тривалість стресу;
психотравми в минулому;
супутні проблеми з психікою;
спадковість (є родичі, у яких були помічені депресії, розлади психіки);
діяльність, пов’язана з ризиками для життя або постійним стресом;
темперамент;
порушення гормонального балансу;
відсутність підтримки з боку рідних після травмувальної події;
алкогольна або наркотична залежність.

ПТСР – це дуже серйозний і небезпечний стан, який істотно знижує рівень життя і який досить часто запускають або залишають недолікованим. Він може розвинутися в абсолютно будь-якому віці і мати важкий негативний вплив на різні життєві аспекти.

Симптоми

Людина з ПТСР часто страждає від цілого спектра негативних явищ, які можна розбити на такі групи:

повторне переживання травмувальної ситуації. Це можуть бути ретроспекції, нічні кошмари, спогади, що раз по раз повертаються і терзають;
симптоми уникнення. Людина буде старанно уникати всього, що хоч якось здатне нагадати про травму (відчуття, думки, предмети, люди, місця тощо);
емоції та думки негативного характеру. Найчастіше це почуття провини або сорому, відчуження, ізоляції, безнадійності, самотності, апатії. Також людина відчуває складнощі з витяганням із пам’яті деталей тієї стресової ситуації. Можливі раптові напади відчуття небезпеки і навіть думки суїцидального характеру;
зміни в емоційних і фізичних реакціях. Превалює почуття роздратування, яке легко здатне перейти в агресію. Часті порушення концентрації уваги та сну.

Набір симптомів у кожної людини буде свій. Вони можуть бути як і з однієї групи, так і комбінацією з кількох одразу.

Що стосується дітей. То травмувальну ситуацію або її деталі вони можуть відтворювати у своїх іграх, у малюнках. Вони частіше за дорослих схильні до нічних кошмарів.

Симптоми ПТСР іноді плутають із симптомами депресії. Але в першому випадку є зв’язок із травмувальною подією, а в другому їх немає.

Трохи цифр і фактів

Найчастіше розвиток ПТСР відбувається одразу після психотравмувальної ситуації, але непоодинокі випадки, коли розлад виникає за кілька місяців (зазвичай за 3-6) або навіть років.

70% людей хоча б раз у житті стикається з подіями, що травмують психіку. Більшість із них відновлюють своє ментальне здоров’я, але 5,6% все ж опиняються з ПТСР.

Загалом на Землі страждають від ПТСР 3,9% людей. І тільки половина з них звертається по таку необхідну допомогу.

Примітно, що серед жінок воно зустрічається в 2 рази частіше, ніж серед чоловіків. Також ПТСР більш поширений у країнах, де відзначається високий рівень життя.

Частота розвитку розладу істотно вища у ветеранів військової служби, а також у тих, чия трудова діяльність пов’язана з ризиком (рятувальники, медичні працівники, поліція тощо).

За даними ВООЗ, якщо порівнювати кількість пропущених на роботі днів за рік, то у людей з ПТСР їх буде на 15 більше, ніж у тих, у кого розладу немає.

У літніх людей ПТСР може сильніше провокувати:

погіршення фізичного здоров’я;
зниження когнітивних функцій;
розвиток соціальної ізоляції.

Діагностика, лікування

Постановка діагнозу ПТСР можлива тільки після бесіди з фахівцем. Лікування призначається, виходячи з вираженості симптомів, а також особливостей перебігу розладу. Зазвичай психотерапія включає в себе поведінкову та емоційну підтримку, медикаментозну терапію.

Чимало залежить і від самої людини з ПТСР. Вона повинна:

чітко дотримуватися плану лікування, навіть якщо спочатку прогрес і не помітний. Також не можна кидати лікування тільки тому, що стало краще;
нормалізувати фізичну активність і сон;
збалансувати й урізноманітнити свій раціон;
попрацювати над джерелами стресу в бік їх зменшення;
відмовитися від кави, тютюну, алкоголю;
частіше спілкуватися з тими, хто може морально підтримати і вислухати;
знайти хобі, яке відволікатиме від тривожних і нав’язливих думок.

Період відновлення після травми у кожного індивідуальний. Він може пройти швидко, а може зайняти роки. Але тільки за допомогою лікування можна спочатку поліпшити якість життя, а потім і повернутися в норму.