Прокрастинація: як не відкладати на завтра те, що вже відкладено на сьогодні

Прокрастинація – це схильність постійно відкладати справи.

Вона проявляється в тому, що людина, усвідомлюючи необхідність виконання цілком конкретних важливих справ, нехтує цією необхідністю.

Прокрастинація може торкнутися будь-якої сфери життя: роботи, навчання, спілкування, побуту тощо.

Виділяють два основних види прокрастинації:

• відкладання прийняття рішення
• відкладання виконання завдань.

За статистикою, з феноменом прокрастинації стикаються 15-45% людей.

Психологи виділяють два фундаментальних типи прокрастинаторів:

«Розслаблений» прокрастинатор.

Зазвичай він витрачає час на інші, більш приємні заняття та розваги. Його прокрастинація – форма втечі від неприємних переживань, пов’язаних з виконанням того, що він відкладає. Спочатку він не робить цього, тому що йому нудно. Пізніше він шукає виправдання або придумує псевдо-раціональні пояснення своїй поведінці. В глибині мотивів може бути прагнення схвалення з боку оточуючих, в любові, впевненості в собі.

«Напружений» прокрастинатор.

Характеризується втратою відчуття часу, незадоволеністю власними досягненнями, неясними життєвими цілями. Страх невдачі є найбільш поширеною причиною прокрастинації даного типу. Такі люди занадто самокритичні, уникають багатьох форм діяльності, особливо якщо в них є елемент змагання. Іноді вони навіть розуміють, що відмова від боротьби – це теж форма поразки, і переживають ще й через це. Іноді комплекс неповноцінності виражається у прокрастинаторів у формі своєрідної манії величі: «я можу це зробити набагато краще (ніж хтось), просто у мене немає часу цим зайнятися».

Які типи прокрастинації виділяють психологи?

1) щоденна або побутова – відкладання домашніх справ, які повинні виконуватися регулярно

2) прокрастинація в прийнятті рішень, в тому числі незначних

3) невротична – відкладання життєво важливих рішень

4) компульсивна, при якій у людини поєднуються два види прокрастинації – поведінкова і прокрастинація в прийнятті рішень

5) академічна – відкладання виконання навчальних завдань, підготовки до іспитів тощо.

Причини появи синдрому прокрастинації:

• не улюблена робота, нудна і неприємна справа, якою потрібно займатися
• невміння розставляти пріоритети
• неясність головних життєвих цілей, власних прагнень
• невміння організувати свій час
• відсутність мотивації
• невпевненість у своїх силах.
  Наслідками прокрастинації є:
• стрес
• почуття провини
• втрата продуктивності
• невдоволення оточуючих через невиконання зобов’язань.

Прагнучи завершити справу в обмежений проміжок часу, людина відчуває серйозний емоційний і фізичний стрес. Нервове напруження, постійне недосипання, зловживання кофеїном, енергетичними напоями – все це може мати неприємні наслідки для організму.

Крім того, прокрастинація є підставою для виникнення почуття провини за незроблену роботу, відсутність самореалізації, втрачені можливості.

Як собі допомогти?

Боротися з прокрастинацією допомагають техніки управління часом і навички планування.

Щоб зменшити прояви прокрастинації, психологи рекомендують:

• Беручись за велике і складне завдання, розбийте його на кілька дрібних підзавдань. Виконуйте кожне з них протягом певного часу, після чого робіть перерви.
• Навчіться планувати свій день і систематизувати виконання завдань.
• Заведіть щоденник, щоб планувати свій день у письмовій формі.
• Обмежте доступ до відволікаючих факторів (соціальні мережі, телебачення, телефон).

Існує цікавий спосіб боротьби з прокрастинацією, який називається «правило двох хвилин».

Скажіть собі: «я просто почну і буду це робити тільки 2 хвилини». За цей час ви можете включитися в навчання, роботу або зайнятися домашніми справами. Насправді, не має значення, 2, 15 або 50 хвилин у вас займе виконання, головне, що сам процес зрушиться з місця.

Пам’ятайте: тільки наполегливість і ваша особиста зацікавленість допоможуть зрушити з мертвої точки застою. Якщо амбіції і пріоритети штовхають вас у бік розвитку, прокрастинація – зовсім не ваш варіант.

Завжди вибирайте себе кращого.