Панічна атака – це прояв інтенсивного безпричинного нападу паніки, що не піддається контролю. Належить до розладів невротичного типу. Супроводжують її страх, нездужання і тривожність, які буквально за кілька хвилин досягають піку.
Найчастіше таке явище займає 10-20 хвилин, а тривалість залежить від низки факторів. У цей час людина не здатна контролювати себе, що може призвести до негативних наслідків фізичного і психічного характеру.
Чому виникає панічна атака?
Вона може починатися без явної причини, але також може бути викликана травмувальною або стресовою подією, труднощами в житті, емоційним перенапруженням. При цьому завершення складного періоду не завжди означає позбавлення від панічних нападів.
Вона також може бути спровокована:
- деякими психічними захворюваннями;
- патологіями серця і кровообігу, гіпоглікемією, гіпертиреозом;
- деякими лікарськими засобами;
- депресивним станом;
- генетикою;
- гормональними змінами під час вагітності, пологів, клімаксу.
Найчастіше напад відбувається раптово, супроводжуючись:
- почастішанням пульсу;
- підвищенням тиску;
- сухістю в порожнині рота;
- підвищенням потовиділення;
- відчуттям нестачі повітря;
- ознобом;
- дискомфортом у грудному відділі;
- комом у горлі;
- різями в ділянці шлунка;
- нудотою;
- запамороченням;
- поколюючими відчуттями або онімінням у різних частинах тіла;
- втратою відчуття реальності;
- втратою відчуття себе;
- страхом смерті;
- страхом втратити контроль.
Початися вона може як під час фізичної активності, так і під час спокою.
Перші панічні атаки найчастіше починаються в молодому віці, але можуть бути і після 60 років.
Після кількох нападів може виникнути страх очікування, що вони повторяться. У цьому разі людина починає уникати громадських місць, скупчення людей, відкритих великих просторів, поїздок без супроводу. Вона боїться, що не отримає своєчасної допомоги, що втратить контроль, а може навіть і власне життя.
І хоча не зафіксовано випадків смерті від панічної атаки, знання цього не має вираженого заспокійливого ефекту.
Як упоратися з ПА?
У більшості випадків необхідна допомога фахівця і проходження обстеження, щоб встановити або виключити наявність певних захворювань і точно підібрати спосіб протидії.
Є кілька способів самодопомоги, але слід пам’ятати, що що раніше їх розпочато, то легше взяти напад під контроль.
Фізіологічні способи:
- зміна в крові концентрацій кисню (зменшення) і вуглекислого газу (збільшення) рефлекторно гасять механізми панічної атаки. Тут підійде паперовий пакет або складені за типом човника долоні. У них необхідно повільно і розмірено дихати, вдихаючи носом і видихаючи ротом:
зниження сили й частоти скорочень серця за допомогою стимуляції парасимпатичної системи за допомогою черевного (діафрагмального) дихання. Виконувати його можна і стоячи, і лежачи, і сидячи. Необхідно повільно вдихати на рахунок 3, уявляючи, що живіт надувається як кулька, а видихати також повільно, але вже на рахунок 6.
Психологічні способи:
- Повернення до реальності. Тут є кілька способів, наприклад:
зміщення фокусу уваги на навколишній простір. Постарайтеся помітити щонайменше 10 фактів із того, що відбувається навколо вас у реальності (на кухні погано закритий кран і з нього капає вода, за вікном вітер хитає дерева, а біля будинку навпроти сидить великий собака, на годиннику 16:56 і т.д.). Можна рахувати предмети, порівнювати їх, описувати детально;
- застосування позитивної голосової установки. Необхідно чітко проговорити: «Я в нормі», «Я не боюся», «Все нормально, все добре, я спокійний»;
- використання предметів і фокусування на відчуттях. Наприклад, якщо носити гумку для волосся на зап’ясті, то під час нападу ПА її можна відтягувати й відпускати, прислухаючись до того, які відчуття виникають у місці дотику. Можна використовувати камінчик з моря, концентруючись на його текстурі й тому, як він нагрівається від тепла рук, або хустку з улюбленим запахом;
- техніки заземлення. Сядьте на стілець, упріться ногами в підлогу (ліпше босими), відчуйте тверду опору під собою, постукайте п’ятами в підлогу, відчуйте, як стілець приймає вагу вашого тіла, відчуйте тиск сидіння і спинки.
- Вивчення страху за допомогою метафори. Запитайте себе: «Яка форма у страху?», “Якого він кольору?”, “Яка в нього текстура, поверхня?”, “На що він схожий?”, “Яке ім’я або назва йому підходить?”, “Що йому потрібно від мене?”. Це допоможе подивитися на страх збоку, не втрачаючи зв’язку з собою, і зупинити занурення в панічний стан.
- Візуалізація з позитивним забарвленням. Згадайте подію, яка принесла вам позитивні емоції, відчуття безпеки. Постарайтеся максимально точно відтворити її в пам’яті. Заплющте очі, пориньте в неї, дайте їй наповнити вас. Відчуйте, як разом із нею приходить розслаблення, а симптоми паніки тануть.
Панічний розлад потребує тривалого лікування. Через самодопомогу можна зменшити страх нападу, знизити його інтенсивність і тривалість. Але це не скасовує того факту, що по-справжньому впоратися з такими явищами та повернути в життя гармонію вдасться тільки через роботу з психотерапевтом або арт-терапевтом.