Токсичні стосунки з мамою: як розпізнати і як виправити

У цій статті ми поговоримо про види токсичних матерів, ознаки нездорових стосунків із мамою і про те, що з усім цим робити.

Головна База знань Токсичні стосунки з мамою: як розпізнати і як виправити

Небезпека токсичних стосунків з одним із батьків у тому, що маленька дитина не знає, як буває в інших сім’ях, вона бачить тільки те, що відбувається в її власній, де вона – не головна, де вона змушена підкорятися. Дитина росте, такий формат стає звичним, ба більше, використовується як шаблон уже для стосунків зі своєю дитиною. А ще, зовсім не сприймається як токсичний.

Ефект від токсичного тата і токсичної мами різний, хоч і має чимало спільного, наприклад, біль для дитини, але зараз ми поговоримо саме про взаємини з матір’ю.

Уникнути безлічі помилок і побудувати гармонійну сім’ю зі здоровими зв’язками між її членами допоможе цей курс.

Токсичная мати: назва одна, видів декілька

Проявлятися «нездоровість» може по-різному, адже люди всі різні. Проте можна виділити кілька яскравих видів отруйних мам.

Контролер.

Починаючи з народження, життя дитини перебуває під повним контролем і розписане буквально по хвилинах. Думка дитини, її смаки і бажання не враховуються. Усе вирішує тільки мама. І що старша дитина, то жорсткішим стає контроль: спілкування, стосунки, зовнішній вигляд – свободи ні в чому не буде.

І начебто матір хоче зробити як краще, спираючись на свій досвід і розуміння життя, але результат невтішний: у дитини розвивається низька самооцінка, невпевненість у собі, почуття неповноцінності, незахищеності, їй страшно вирішувати щось самостійно.

Мати-лід.

Від неї складно домогтися якихось емоцій, вона проявляє тільки холодність і відстороненість, що періодично переходить в ігнорування. Майже немає ні емоційного контакту, ні фізичного. Іноді така мама може проявляти тепло до сина, але не до доньки. Виховання також може лягати на плечі бабусь і дідусів.

Результат: недоотриману любов дитина шукатиме в інших людях, житиме з постійним почуттям провини за те, що не вийшло домогтися теплоти в мами.

Байдужа.

Схожа на попередню, але тут навіть натяк на якусь увагу і турботу відсутній. Роль материнства суто формальна: умовно нагодувати, у щось одягнути, але при цьому навіть не поцікавитися, чи з’їдена їжа, чи подобаються запропоновані речі. Такій матері все одно, що думає дитина, що відчуває, чим займається.

Результат: дитина навіть саме до себе може почати ставитися байдуже, знецінювати все у своєму житті і нічого ні від кого не чекати.

Нарцисична.

Один із найгірших сценаріїв, адже дитина тут завжди буде десь у тіні, позаду, немов якийсь придаток, а іноді й інструмент. Усю увагу притягуватиме мати: вродлива, успішна, яскрава, але водночас егоїстична і навіть дещо безвідповідальна до дитини, яка не терпить конкуренції ні в чому. Вона буде порівнювати з іншими, соромити, знецінювати.

Результат: у дитини сильно падає самооцінка й упевненість у собі, зникає прагнення хоч до чого-небудь.

Диктатор.

Така мати встановлює свою владу буквально в усьому, а якщо щось не так – карає. Вона вміє вміло маніпулювати і звинувачувати, критикувати і ображати, а ось прояви ласки і тепла для неї чужі. При цьому для інших зовні виглядатиме як турботлива мати.

Результат: дитина виростає закльованою, без віри в себе, з купою комплексів і страхів.

Ненадійна.

Такі матері непередбачувані. Сьогодні вона сповнена ласки, турботи і ніжності, а завтра демонструє агресію і тиранію, то вона плаче і лізе обійматися, то відштовхує і кричить. Про відчуття безпеки з нею доводиться тільки мріяти: таке життя схоже на життя на вулкані. Єдине затишшя – це коли вона разом із дитиною на публіці, тут вона показуватиме себе тільки з найкращих сторін.

Результат: дитина отримує невротичні розлади і не вірить людям.

Ми описали чисті види, але такими вони трапляються рідко, частіше в одній матері присутня суміш ознак від кількох типажів. І практично завжди дитина виносить із такого зв’язку:

  • знижену самооцінку;
  • проблеми в особистому житті або навіть його відсутність;
  • неврози, тривожні та інші психічні розлади;
  • фобії;
  • складнощі в усіх сферах життя, особливо в комунікації та взаєминах з іншими.

Донька токсичної матері зазвичай виростає позбавленою жіночності. Вона не вміє відстоювати свою думку, не вміє казати «ні», надмірно терпляча, мучена постійним почуттям сорому і провини. Стосунки з чоловіками в неї зазвичай не складаються, бо вона знаходить токсичних, прирікаючи себе на муки.

У синів життя складається не краще. Вони холодні, стримані/приховані, ворожі й навіть агресивні. І що старші, то гіршим буде характер. Стосунки з жінками будуть нещасливими. При цьому він щиро не розумітиме, в чому ж причина.

Токсична мати: ознаки по пунктах

Для того, щоб почати працювати з тим, що не розсудливо, потрібно спочатку зрозуміти, що саме не розсудливо. Список тут буде не маленький, адже кожна мама має свій набір рис і звичок. У будь-якому разі ознаками, що насторожують, стануть одні або кілька з таких:

  • Звинувачення у всьому і завжди.

Такі фрази як «Ти ніколи» і «Ти завжди» часті гості в розмовах. Звинувачень і докорів буде в рази більше, ніж підтримки.

  • Нагадування про жертви.

Звучати вони будуть постійно, адже мама стільки сил, часу, ресурсів віддала, стільки всього зробила.

  • Пріоритети улюбленцю.

Зазвичай це дитина, яка на неї найбільше схожа. Їй дістанеться максимум уваги і симпатії, навмисних, підкреслених, надлишкових, навіть якщо це не рідний малюк, а, скажімо, двоюрідний/троюрідний. Решта ж отримають тільки крихти, якщо взагалі отримають. Але на словах токсична мати любить усіх абсолютно однаково, а на ділі стимулює плетіння інтриг і старанно підкреслює різницю у ставленні.

  • Агресія.

Вона може бути прихованою або явною, але обидві однаково несуть у собі негативні наслідки, наділяючи дитину замкнутістю, проблемами зі сном і навіть депресією. Прихована також сприяє тому, що в підлітковому віці тихий малюк перетвориться на відчайдушного хулігана.

  • Газлайтинг.

Токсична мама змушуватиме сумніватися в тому, наскільки адекватно сприймається дитиною дійсність навколо. Навіть якщо малюк не винен, вона виставить ситуацію в такому світлі, ніби саме він – причина того, що сталося.

  • Образливі «жарти».

Часто вони не просто межують, а й є відвертим знущанням, висміюванням.

  • Скидає провину.

У всьому і завжди буде винна дитина, навіть якщо вона ні до чого – так їй простіше почуватися краще.

  • Ігнорування.

Крихітка миттєво перетворюється для токсичної матері на невидимку, якщо вона нею незадоволена. При цьому таке ігнорування може тривати годинами і днями.

  • Невіра.

Навіть якщо дитина старається, докладає зусиль і досягає певних успіхів, у відповідь у кращому разі побачить здивування, а в гіршому звинувачення, що це чужа заслуга. Похвала здається чимось зі сфери фантастики.

  • Контроль.

Він буде в усьому і завжди, у кожній дрібниці. У дитини просто не буде вільного простору, жодного клаптика.

  • Фокус на своїх почуттях, а не почуттях дитини.

Токсична мама може перетворити свою дитину на «найкращого друга/подругу»: плакатися в жилетку, обговорювати з нею різні теми, але водночас усі розмови будуть тільки про неї, але не про дитину, начебто в неї немає почуттів і чим поділитися.

  • Покарання за правду.

Набратися сміливості і зізнатися – це не просто, але відповіддю все одно буде тільки покарання і крик.

  • Покарання при інших.

За найменшу провину буде слідувати розплата на місці, навіть якщо це на очах у всіх. У результаті до почуття провини в дитини приєднається і сором.

  • Практично повна відсутність якісного спільного часу.

Токсична мати завжди окремо від дитини: немає спільних справ, немає спілкування, розділених обов’язків або занять.

  • Байдужість і незнання.

Спроб зрозуміти свою дитину і дізнатися про неї більше немає або мізерна кількість.

  • Слова, не підкріплені справами.

Найкраще дитина запам’ятовує правила життя на прикладах, коли є не тільки слова, а й реальні ситуації, справи, особиста демонстрація. Але це не про токсичну матір, вона може сипати словами, але далі них не піде. Наприклад, не виконає обіцянку.

  • Погані приклади.

Дитина багато чого бере із сімейної системи, від своїх батьків. Якщо вона бачить погане – то вбирає і його, чинить так само.

  • Без вибору.

Вирішувати дитині не дозволено, навіть у дрібницях, усе або як скаже мама, або ніяк.

  • Без думки.

У чада відбирають право висловлювати свої міркування і пропонувати щось.

  • Відкуп.

Замість часу з дитиною є тільки дорогі подарунки, іноді навіть не за віком.

Що з цим робити?

Найвірніший шлях у ситуації з токсичною матір’ю – це зрозуміти, а потім прийняти, що до вас це не має жодного стосунку. Поведінка матері продиктована її особистими причинами, комплексами, установками, які вона отримала колись від своєї мами. А ви ні до чого, ви прекрасна людина, здатна досягти успіху.

З мамою варто:

  • скоротити спільний час: менше спілкування, менше зустрічей. Відступайте поступово, повільно – це дасть змогу зберегти стосунки, нехай і не близькі;
  • якщо мама переходить усі межі – розірвати всі зв’язки хоча б на деякий час, щоб розібратися в собі і вибудувати нову стратегію контактів;
  • чітко окресліть зони дозволеного і навчіться твердо говорити «ні», щоб перешкоджати втручанню у ваше життя і потоку критики;
  • зберігати впевненість, як у собі, так і у своїй поведінці. Навіть за провокацій та образ. Розмова неприємна – зупиняйте, демонструйте, що вас треба поважати;
  • пам’ятати, що мамина токсичність до вас стосунку не має, це виключно її проблема. Не потрібно себе звинувачувати в тому, яка вона є. Ви – це ви, ви з нею різні, а її слова – це її слова, вони не відображають реальність, а тільки її комплекси і труднощі;
  • усвідомити, що мамине щастя – це не ваша зона відповідальності, це її вибір. Ви можете її любити, але не можете віддавати своє життя в її руки;
  • зрозуміти, що вам не змінити її. Змінитися може тільки вона сама, своїми силами, якщо захоче;
  • позбутися звинувачень, ненависті, образ. Ви вже доросла людина, ви самі керуєте своїм життям і самі обираєте: жити щасливо чи застрягти в негативі. Чимало відповідей у цьому напрямку дасть книга Олени Тараріної

Наслідки дитинства з токсичною матір’ю не прості, легко з ними не впоратися, тому дуже цінною буде допомога психолога. І вже точно не варто переносити ці проблеми на своїх дітей – у ваших силах розірвати токсичний ланцюжок.

Про те, хто такі успішні батьки, розповість наша інша стаття.

Сподобалось? Розкажіть друзям:

Щоб отримати унікальні статті та техніки підпишіться на нашу корисну розсилку. А прямо зараз ми даруємо вам "Словник арт-терапевта":