Маленьким дітям важко справлятися зі складними емоціями. Самоконтроль і регулювання є ключовими навичками, які потрібно розвивати в маленьких дітей, оскільки нездатність розвинути достатній самоконтроль може потім проявиться в тривалих наслідках. Відсутність самоконтролю в дітей може зробити їх більш схильними до поганих емоційних реакцій і вплинути на їхнє довгострокове щастя.
Щоб сприяти розвитку дитини та здатності справлятися з важкими ситуаціями, важливо впроваджувати стратегії самоконтролю за допомогою ігор та інтерактивних занять. У цій статті дається визначення самоконтролю в дітей і пропонуються методи, що допомагають підвищити самоконтроль у дітей молодшого віку.
Перш ніж розібрати значення слова «самоконтроль», спочатку нам потрібно звернути увагу на частинку «сам». «Сам» вказує на те, що це сама людина, а не інша людина. Хоча «контроль» може асоціюватися з дитиною, яка залюбки підкоряється вказівкам дорослих, здатність до справжнього саморегулювання є автономною та ініційованою самостійно.
Одна з центральних моделей у літературі з самоконтролю – модель виснаження его. Модель виснаження его передбачає, що самоконтроль спирається на обмежене джерело енергії, і кожна спроба приборкати самоконтроль призводить до виснаження цієї енергії. Однак модель процесу підкреслює, що тенденції реагування, які розвиваються з плином часу, і наші емоційні реакції частково визначаються тим, які ситуації ми обираємо з низки варіантів. Модель процесу також підкреслює, що емоції по суті пов’язані з оцінкою – визначенням того, що добре для когось, а що погано. Система оцінки складається з чотирьох частин:
Ця модель підкреслює, що самоконтроль – багатоетапний процес, який може проходити кілька циклів та ітерацій.
Дітям важливо мати простір для розвитку свого сприйняття навколишнього світу і розуміння того, як збігаються або не збігаються їхні бажання з іншими. Їм також важливо розуміти, як впоратися із ситуацією, коли ці дві конструкції не збігаються, і врівноважити свої емоційні реакції.
Оскільки самоконтроль має базуватися на плануванні, важливо, щоб батьки та опікуни забезпечували послідовність в оточенні дитини. Так будуть підтримуватися стратегії самоконтролю.
Нижче ми зібрали стратегії, які допоможуть навчити дитину підтримувати самоконтроль і сприяти його розвитку.
Забезпечте спокійне місце, де діти можуть заземлитися і зосередитися.
Гарний спосіб навчити дітей самоконтролю – навчити їх робити невеликі перерви, коли вони закінчують заняття чи ігри. Наявність спеціального місця в спальні або іншій частині будинку, де таке можна реалізувати, – чудовий спосіб перенаправити увагу дитини.
Коли ви відчуваєте, що вашу дитину переповнюють емоції або вона поводиться погано, радьте їй «піти у своє особливе місце» і заспокоїтися. Дозволити дітям прикрасити свій простір і розповісти про те, як можна заспокоїтися (ведення щоденника, малювання і глибоке дихання), – дієві методи навчити дитину приймати свій простір як місце спокою.
Допоможіть дітям зрозуміти вплив своїх рішень.
Діти, яким бракує самоконтролю, часто приймають рішення за хвилину. Тому важливо допомогти їм зрозуміти, як їхні дії впливають на інших. Наприклад, список запитань нижче, який можна оформити в робочий аркуш «Ухвалення правильних рішень», дає змогу дітям старшого віку замислитися над тим, які рішення вони ухвалили.
Це дає дітям можливість записувати свої найкращі рішення і раціоналізувати те, що зробило їх хорошими. Ця вправа також пропонує дітям класифікувати свої найгірші рішення і поміркувати над мотивами, що стоять за ними.
За можливості надавайте дітям розумні варіанти.
Кожен виконує завдання, які він часом не хоче виконувати. Як би там не було, дітям не сподобаються всі варіанти, які їм запропонують. Замість того щоб давати дітям жорстку відповідь «так» чи «ні», коли вони ставлять запитання, постарайтеся дати їм невеликий вибір, щоб вони відчували, що самі контролюють якийсь аспект рішення.
Якщо діти можуть контролювати якийсь аспект того, що відбувається, вони почуватимуться впевненіше в тому, що відбувається. Наприклад, ваша дитина бореться з їжею і їй не завжди подобаються страви, які ви готуєте. Не ставте ультиматум з приводу їжі та не поступайтеся вимогам чада. Дайте йому варіанти, щоб він міг брати участь в ухваленні рішення. Наприклад, якщо ви готуєте курку й овочі, ви можете запропонувати дитині два варіанти приготування курки або запитати, яким овочам вона віддала б перевагу. Таким чином, діти все ще можуть трохи контролювати ситуацію і взяти на себе відповідальність.
Щоб отримати унікальні статті та техніки підпишіться на нашу корисну розсилку. А прямо зараз ми даруємо вам "Словник арт-терапевта":