Практично 50% людей рано чи пізно переживають травмувальну подію і реакція на неї у кожного своя. Навіть якщо розвитку посттравматичного синдрому не відбулося, мозок все одно працюватиме по-іншому, а якість його роботи знизиться.
Але мозок має пластичність і під впливом нових звичок, дій і досвіду знову може змінитися, а отже, травму можна пережити.
Зміни можуть бути різними, але найсильніше вони виражені у таких трьох ділянок.
1. Префронтальна кора (лобові частки, передня частина)
Саме тут відбуваються розумові процеси і народжуються раціональність, емпатія, планування, прояви нашої особистості, соціальна поведінка. Саме тут узгоджуються дії та думки, виходячи з призначених внутрішніх цілей. Коли в справу вступає травма, ясність мислення втрачається, з’являються труднощі з оцінкою і розумінням своєї та чужої поведінки, прийняттям правильних рішень. А все тому, що цей розумовий центр пригнічений.
2. Передня поясна кора (область навколо мозолеподібного тіла)
Тут відбувається часткове регулювання емоцій, а також взаємодія з розумовим центром, і це має допомагати справлятися з гнітючими думками, важкими емоціями, уберігати від зриву, уникати імпульсивності. Але не тоді, коли є наслідки травми і цей центр також пригнічений.
3. Мигдалеподібне тіло («давня» частина мозку)
Тут відбувається аналіз усіх даних, які надходять ззовні (запахи, смаки, відчуття, картинки) на предмет присутності в них небезпеки. Це дуже давня функція. Якщо цей центр вважає, що небезпеку виявлено – з’являється страх. Травма призводить до того, що мигдалеподібне тіло постійно надмірно збуджене.
Якщо узагальнити, то людина, яка пережила травму:
Що можна зробити?
Чіткого і перевіреного рецепта немає, адже кожен переживає травму по-своєму і виходить з неї також по-своєму. До кожного потрібен свій підхід і іноді потрібно перебрати кілька варіантів, перш ніж вийде намацати той шлях, який приведе до потрібного результату.
А почати варто з наступного:
Пам’ятайте, що просити допомоги нормально, а іноді й критично необхідно. Ви не супер людина, щоб тягнути все самотужки. Наслідки травми – це те, що потребує командної роботи (вашої, ваших близьких і вашого психотерапевта). В арт-терапії чимало технік, які допоможуть пережити все дбайливо, безпечно і м’яко. Головне – визнати, що травма є і з цим треба щось робити.
Щоб отримати унікальні статті та техніки підпишіться на нашу корисну розсилку. А прямо зараз ми даруємо вам "Словник арт-терапевта":