Виховання дітей – не товста збірка правил, які будуть ефективні в будь-якій ситуації. Виховання, так чи інакше, має спиратися на особистісні особливості дитини та враховувати особливий підхід.
То як подолати страхи помилитися?
Наступні поради є вектором, а наскільки відхиляться від нього, вирішувати вам залежно від індивідуальності вашої дитини. Як же виховати уважних дітей?
Постійна підстраховка дитини – зло
Дозволити дитині зробити невелику помилку через неуважність – це нормально. Саме так вона почне вчитися піклуватися про себе і бути уважною. Бігти на допомогу за будь-якого промаху, не пропускати кожну дрібну деталь, 24/7 підставляти своє батьківське плече… Страхи дитини дати промах зацементуються, і це тільки зміцнить неуважність дитини, адже вона розслабиться, адже батьки завжди і в усьому допоможуть. Якщо діти самі не відчують реальних неприємностей через свою неуважність, шлях до розвитку ускладнюється. Помилки – досвід. Досвід – розвиток.
Давайте дитині серйозні доручення
Забудьте такі фрази: «Давай, я зроблю сама!», «Краще віддай, бо ще втратиш!», «Зачекай, без мене нічого не роби!»
Давати під відповідальність дитині гроші, квитки або доручити перевірити графік роботи гуртка, запам’ятати розклад шкільних занять і позашкільних секцій – те, що треба! Соціальні страхи помилитися помітно знизяться.
Що більше взаємодії з гаджетами, то гірше
Розважальні відео та комп’ютерні ігри в неосяжній кількості притупляють бажання бути «тут і зараз». Віртуальний світ стає цікавішим, і зростає неуважність у реальному. Відволікайте дітей від постійної залученості в гаджети. Більше настільних ігор, «живого» інтерактиву дасть більше користі.
Залученість до побуту – на користь
Попросіть сходити в магазин, допомогти з прибиранням, ну а наглядання за своїми речами, кімнатою – само собою. Такі, здавалося б, прості речі розвивають увагу до дрібниць, покращують організованість. У середовищі, де мало, про що потрібно дбати, – немає місця й уважності до деталей.
Прищеплюйте здоровий колективізм
Прибрати посуд після сніданку не тільки за собою, випрасувати не тільки свою блузку. Рівень уважності та заземленості дитини зростає, коли вона думає про когось іще, крім себе.
Сподобалось? Розкажіть друзям:
Щоб отримати унікальні статті та техніки підпишіться на нашу корисну розсилку. А прямо зараз ми даруємо вам "Словник арт-терапевта":