Є 2 слова, які максимально точно описують юнацький максималізм – це категоричність та гарячковість. У цей період підлітки люблять шокувати, протестувати, реагувати гостро, наважуватися на дурниці і шкодувати про них, коли стануть старшими і спокійнішими.
Це вікове явище, яке спостерігається у школярів середніх та старших класів, іноді у студентів перших курсів та визначає становлення особистості. Характеризується нестандартним сприйняттям дійсності, у якому немає півтонів, є лише крайнощі.
Іноді юнацький максималізм плутають із поганим характером та невихованістю.
Формується в кожного підлітка. Поява залежить від особливостей характеру, психоемоційного стану, темпераменту. Належить до періоду, коли дитина активно шукає себе і своє місце в навколишньому світі. Може протікати коротко, а може перерости в максималізм як постійну особистісну межу, яка залишиться до кінця життя.
Виділяють у цього явища наступну періодизацію:
Є деякі відмінності у його прояві у дівчат та хлопців.
Дівчата:
Хлопці:
Загалом прояв юнацького максималізму виглядає так:
1. Сімейні узи перевіряються на міцність.
Принципи, які батьки використовують у житті, починають аналізуватись що часто призводить до конфлікту “батьків та дітей”, скандалів.
2. Крайності у переконаннях.
Поблажок і нюансів немає, є лише категоричність.
3. Пошуки ідеалу.
Якщо вже чимось володіти, то тільки найкращим. Проводити пошуки ідеалу демонстративно та нелогічно.
4. Болюча реакція на будь-яку критику.
Зауваження не сприймаються адекватно, хоч би якими вони були.
5. Егоїзм.
Чужі переживання та проблеми залишаються за межею інтересів, здаються несуттєвими. Важливі лише свої. Прохання про допомогу може викликати байдужість чи агресію.
6. Відчуття дорослості.
Здається, що про життя вже відомо, що інші дорослі живуть “не так”.
7. Ультимативність.
У відповідь на заборону можуть використовуватись “заборонені” прийоми (голодування, відмова від навчання або своїх обов’язків по дому).
8. Зацикленість.
Захоплення чимось межує зі сліпою пристрастю. На це можуть витрачатися години, можуть ігноруватися перерви. При інтересі до протилежної статі спостерігається “витання у хмарах”.
І перше і друге, але все ж таки більше дар. Якщо розглядати негативні крайнощі, то юнацький максималізм може вилитися в:
Якщо розглядати з боку дару, це період, який необхідно пройти, щоб перестати бути дитиною і стати дорослим. Він дає можливість пізнати себе, сепаруватися від батьків, стати кимось, стати самостійним, знайти свої дороги, якими хочеться йти в подальше життя.
Серед основних:
Головне правило тут – пам’ятати, що максималізм це нормально. Це не патологія, це природний період дорослішання тож паніка буде зайвою.
А далі:
Участь батьків та щира підтримка дозволить дитині пройти цей складний період та перетворитися з наївної особистості на впевненого та самостійного, зрілого дорослого.
Отримуйте унікальні статті та техніки - підпишіться на нашу корисну розсилку та отримайте у подарунок "Словник арт-терапевта"