Жадібність з погляду психології

• Звідки береться жадібність?
  

• Види жадібності

• Жадібність та економність

• Як перевірити себе на жадібність?

• Як перевірити на жадібність іншого?
  

• Як упоратися з жадібністю?

• Висновки

Жадібність являє собою невгамовне бажання чимось володіти або щось споживати. Є й більш влучне визначення: жадібність являє собою голод, який наляканий страхом. Тобто колись чогось уже бракувало, і хоча зараз усе гаразд, але людину не відпускає відчуття, що неодмінно щось станеться, що відбере в неї все. Тому зараз вона обирає бути жадібною і приберегти наявне на потім.

При цьому жадібність – це не лише про гроші, вона може стосуватися найрізноманітніших речей і мати несподівані прояви. Але в будь-якому разі людину з такою характеристикою інші навряд чи назвуть приємною особистістю.

Звідки береться жадібність?

Найчастіше її коріння лежить у ранньому дитинстві. Наприклад, коли в якийсь момент дитина відчуває страх, що любов і турботи мами можуть зникнути. Або, наприклад, коли сім’я малозабезпечена. Але до рівня патології вона розвивається рідко.

Факторами, що сприяють її появі, є:

• «мені важливіше». Тут жадібність проявляється у свідомому віці. Як приклад можна навести обставини, коли в сім’ї бюджетом керує хтось один і ігнорує прохання іншого, виправдовуючись, що це не важливо;
• «таке виховання». Це якраз той випадок, коли установка прийшла з дитинства. Діти багато чого беруть від своїх батьків, якщо ті були жадібними, то й діти з великою ймовірністю такими будуть. Відіграють роль і нав’язані приклади та переконання, які можуть навчати егоїзму, зацикленості лише на своїх інтересах і потребах (краще з’їж сам, такою дорогою іграшкою не варто ділитися і т.д.);
• «я так хочу» або “агресивна жадібність”. Тут людина без кінця женеться за реалізацією власних бажань, їй завжди всього мало і вона не може насититися, звідси незадоволеність життям;
• невпевненість у завтра. У цьому випадку життя ніби відкладається, людина постійно обмежує свої інтереси і витрати, збирає непотрібні речі і це може дійти до абсурду (синдром Плюшкіна);
• важке минуле (приниження, голод). Тут скупість – це спроба захиститися від неприємностей;
• є бар’єри і проблеми психологічного характеру (фобії, комплекси). Тут матеріальні блага можуть виступати спробою компенсувати недоліки;
• людина розчарувалася в інших і більше не здатна на довіру;
• є депресія або людина самотня.

Види жадібності

Одним із різновидів жадібності є емоційна. Тут людина ділитися з кимось своїми почуттями й очікує обов’язково у відповідь щось отримати. У нормі, люди діляться емоціями (надлишком того, що є, або новим) і нічого у відповідь не чекають – вони просто відкриті. Жадібні бояться, що ресурс емоцій закінчиться і тому тримають усе в собі, скупі на прояви того, що відчувають. Від них не дочекаєшся подяки, уваги, ніжності, похвали, ласки.

Ще один вид – грошова жадібність. У цьому разі людина не залишить чайові, не стане платити більше за якісь послуги (спрямована на когось), не купить собі щось дорожче, ніж зазвичай (аутожадібність – спрямована на себе) тощо.

Наступний вид – жадібність зі страху бути обдуреним. Людина скрізь бачить обман, спробу видурити в неї гроші: у салоні за зачіску, у лікарні за обстеження і лікування тощо. Часто це пов’язано з проекцією – вона не проти сама на комусь нажитися, отримати гроші просто так. Таке бажання є у всіх, але його вираженість відрізняється. Ступінь перенесення залежить від того, наскільки рано людина подорослішала, яким є її сприйняття себе як особистості, а точніше того, як вона себе оцінює – «кількість грошей визначає мою цінність, і всі хочуть її в мене відібрати».

Жадібність та економність

Жадібні люди можуть виправдовуватися економією, але це не одне й те саме. Розділити ці два поняття допоможуть такі відмінності:

• внутрішній аспект. Економія зазвичай не тотальна, тобто в якихось речах людина притримає гроші й не витратить зайвого, а в інших може купити щось дорожче, залишити виправдані чайові тощо. Жадібна людина буде жадібною скрізь;
• матеріальний аспект. Ощадливий збирає гроші на щось цінне і важливе. Тобто, між купити ось це дорожче і поповнити скарбничку, він вибере друге, тому що є мета. Жадібність передбачає небажання/неможливість розлучатися з грошима в будь-якому разі.

Працювати з фінансами грамотно за допомогою арт-терапії ми вчимо тут.

Як перевірити себе на жадібність?

Перевірте себе на такі симптоми:

• якщо ви йдете в гості, то або з порожніми руками, або з чимось максимально недорогим;
• чайові і ви несумісні, у вас завжди знайдеться причина, щоб їх не залишити;
• вважаєте благодійність шахрайством і ніколи не жертвуєте гроші;
• максимально уникаєте давати в борг, навіть маленькі суми і тим, хто точно все поверне;
• ви постійно чимось незадоволені, а спроби щось виправити тільки посилюють дискомфорт;
• ви зациклені на темі грошей, хоча ваш рівень доходів досить непоганий;
• вам подобається жити «за чужий рахунок». Ви можете забути, що комусь винні грошей, не пригостити друга після того, як він пригостив вас тощо;
• ви зациклені на економії, постійно і в усьому собі відмовляючи, навіть в елементарних речах, виправдовуючи це ощадливістю і фінансовою грамотністю.

Є збіги за пунктами? Значить це привід не просто замислитися, а попрацювати над собою, можливо з психологом. Адже жадібність обмежує, позбавляє свободи, не дає змоги насолоджуватися життям, любити когось, ділитися теплом, а отже, немає можливості отримувати їх у відповідь. Жадібність заважає підняти свій рівень доходів, адже забирає підприємливість, гнучкість, уміння співпрацювати, ризикувати.

Про те, з чого почати планування фінансів, ми розповідаємо тут.

Як перевірити на жадібність іншого?

Достатньо спостереження. Тривожними знаками будуть такі моменти:

• людина поводиться відсторонено, скупа на рухи, емоції, слова;
• у компанії знайомих або друзів з’являється тільки якщо не потрібно платити, в інших випадках знаходить відмовки;
• поводиться зарозуміло і гордовито, вважає себе вищим за інших. Називає інших марнотратними, а себе продуманим;
• надмірно педантичний, усе на своїх місцях. Йому страшно через відсутність порядку щось втратити;
• якщо хтось отримав вигоду більшу, ніж він – засмучується, навіть якщо це якась дрібниця;
• холодний навіть із близькими, часто свариться через завищені вимоги.

Знання того, як визначати скнарок, допоможе фільтрувати спілкування з іншими, адже контакт із жаднюгою не дуже приємний, а інколи й дещо проблематичний. Наприклад, давати йому гроші в борг точно не варто. Та й джерелом позитиву він теж не може бути: такі люди заздрісні й не проти привласнити чужий успіх собі, вважають, що їм усі винні.

Як упоратися з жадібністю?

Якщо не впоратися повністю, то хоча б поліпшити ситуацію допоможуть кілька кроків:

• усвідомити, що ви жадібна людина;
• постаратися зрозуміти, чим це викликано (страх чи агресія);
• якщо це агресія, то постаратися зрозуміти, до чого ваша жадібність вас закликає. Не боріться, не пригнічуйте, а оцініть ризики і зрозумійте,
• як управляти. Адже прагнення до більшого може бути корисним;
• продумайте різні способи застосування вашої жадібності;
• проаналізуйте свої бажання і потреби та подумайте над тим, як їх краще задовольнити;
• якщо це страх, то потрібна робота з упевненістю в собі і вашою самооцінкою.

Найчастіше допомога психолога все-таки потрібна. Він допоможе розібратися, звідки з’явилася ваша жадібність і що з нею робити.

Висновки

Природа жадібності двояка. Жадібність вивела людину з печери, через ощадливість допомогла накопичити щось, через прагнення більшого – вигадати щось, і все це для того, щоб поліпшити своє життя. І це природно. Але також вона є вадою, проблемою, негативно впливає на спілкування з оточуючими, обмежує в можливостях. Різниця тільки в тому, скільки свободи дає їй сама людина, і як її застосовує. Тому вчіться з нею працювати і не давайте їй керувати собою.