Як часто ви зустрічаєте людей, які позбавляють вас значущості, знецінюють вчинки, думки, досягнення? Чи робили ви щось подібне самі?
Знецінення – механізм дій, завдання яких:
Згадайте, чи були у вас ситуації, коли:
Сучасна людина стикається з розумінням того, що не завжди якість життя залежить від матеріальної складової. А від того, які наші стосунки з родиною, партнером, дітьми, від того, як ми сприймаємо інформацію, як ми на неї реагуємо – постійно.
Чим знецінення відрізняється від критики?
Критика ЗАВЖДИ повинна бути конструктивною.
Конструктивна критика – це коли людині вказують на те, що вона зробила добре, але м’яко аргументують, де можна було б щось поліпшити.
Коли ж критика переростає в звинувачення («ти завжди забуваєш», «ти постійно спізнюєшся», «цей провал стався через тебе»), мова йде про знецінення.
Одноразовий прояв неповаги може відбити бажання у людини розвиватися в певній сфері, запропонувати цінну ідею і втілити її в життя. Хронічне знецінення може призвести до того, що людина зруйнує власну самооцінку і почне боятися проявляти ініціативу (установка, що це – завжди карається).
Небезпечно, коли людина знецінює саму себе:
Можна просто послухати людину або придивитися до її поведінки. Зверніть увагу на список фраз і ситуацій, які свідчать про те, що ваш близький знецінює себе або інших:
Перше і найголовніше – визнайте наявність знецінення у своєму житті. Тверезо проаналізуйте ситуацію: вас знецінюють чи ви знецінюєте?
Якщо ви схильні знецінювати інших людей, зробіть невелику терапевтичну практику. Задайте собі питання:
Якщо ж ви стали об’єктом знецінення, подумайте, кому це вигідно і навіщо. Почніть «фільтрувати» своє оточення. Тримайте біля себе людей, які приймуть вас будь-яким – здоровим або хворим, багатим або коли у вас фінансові труднощі, щасливим і сумним. Навчіться брати відповідальність за своє життя. Не бійтеся проявляти активність. І головне – завжди кажіть правду, якщо вас щось не влаштовує. Практично всі ситуації можна вирішити за допомогою діалогу.
Ця арт-терапевтична техніка є у відкритому доступі в інтернеті.
Намалюйте картину на папері або картоні. Ви можете малювати все, що захочете – пейзаж, портрет, натюрморт, інтер’єр, абстракцію, геометричні фігури. Коли закінчите, розріжте картину на частини або розірвіть. Потім використовуйте шматочки як складові елементи для нового арт-об’єкта – колажу. Подивіться, як ваше оригінальне творіння перетворюється на щось нове, цікаве, непередбачуване.
Ця вправа вказує на безпосередній тісний зв’язок між творенням і руйнуванням, заохочує не боятися ризику, підштовхує до креативу в інших аспектах життя.
Щоб отримати унікальні статті та техніки підпишіться на нашу корисну розсилку. А прямо зараз ми даруємо вам "Словник арт-терапевта":