Техніка арт-терапії для розвитку уяви

У статті розберемо техніку арт-терапії для розвитку уяви, формування вмінь аналізувати та усвідомлювати власні життєві ситуації.

Арт-техніка «Історія незвичайного чоловічка»

(Броніслав Зельцерман, Наталія Рогачова. Модифікація Наталії Трофименко)

Завдання:

• Самопізнання своїх відчуттів, почуттів, переживань, станів.
• Розуміння внутрішнього стану та його аналіз.
• Знаходження власних ресурсів.
• Встановлення асоціативних зв’язків.
• Розвиток естетичного сприйняття своєї роботи.

Матеріал: 63 ламіновані картки з назвами різних матеріалів, з яких можна зробити чоловічка, наприклад, – залізо, вата, кава, папір, скло, дерево; папір форматів А3, А4, гуаш, пензлі, баночки, кольорові олівці, воскові олівці (для дітей).

Вік: від 5 років і старше.

Алгоритм роботи

Інструкція. На столі розкладені картки. Виберіть собі одну, і ви дізнаєтеся, з якого матеріалу зроблений ваш чоловічок. Яка історія могла б із ним статися? Намалюйте її. Можна використовувати техніку арт-колажу (за допомогою листівок, журналів вирізати те, що для вас головне, а решту домалювати).

Варіант: намалюйте історію, в якій чоловічок досяг успіху саме завдяки особливостям матеріалу, з якого він виготовлений.

Час проведення: 30-40 хвилин.

Робота в парах: обговорення по 10 хвилин у кожну сторону.

Рефлексивні запитання до шерингу для дорослих: У чому незвичність цього матеріалу для вас? Чи розумієте ви, про що це? Що ви відчули в перші хвилини? Які почуття у вас виникали під час роботи над історією про вашого чоловічка? Про який період життя ваша історія? Як пов’язані якість матеріалу і реальні події у вашій історії? Які якості цього матеріалу були виділені вами, чи всі вони використовувалися в історії чоловічка? Якби ваш чоловічок міг говорити, що б він вам сказав? Що б ви йому відповіли? Де на малюнку ви бачите свої ресурси? Коли історія закінчена, чи хочеться вам щось змінити в ній?

Рефлексивні запитання для дітей: (дізнатися в дитини, як вона розуміє, що таке незвичність і як вона проявляється) Розкажи про свого чоловічка. Який він? Що ти відчуваєш, дивлячись на свою роботу? Що тобі найбільше в ній подобається? Чим ти схожий на свого чоловічка? Що між Вами спільного? Уяви, а якби твій чоловічок міг розмовляти, що ти йому б сказав? Поясни, чи хочеш ти щось змінити у своїй роботі і чому? Чи хочеш ти побажати що-небудь своєму герою, якщо «так», то зроби це.

Висновки з арт-техніки: аналізуючи власну історію, дорослий (дитина) може реально відчути і опрацювати свою життєву історію, виокремити якості, на які він, можливо, навіть і не звертав увагу, а також знайти свої власні ресурси. Ця проективна техніка розвиває образне мислення в дітей, уміння фантазувати, адекватно реагувати на різні події у своєму житті, а для дорослих – це ще одна можливість звернутися до свого внутрішнього світу і побути з ним наодинці.

З цією проективною технікою можна працювати двома способами: довільно і відкрито; наосліп і навмання.

Робота у відкриту – безпечніша, вона передбачає певний контроль над ситуацією і знижує тривогу. На початку роботи з дорослими клієнтами і з дітьми слід обирати саме цю стратегію і в міру створення безпечної атмосфери, розслаблення клієнта пропонувати процедуру із закритими картками.

Висновки. Найсуттєвішою ознакою проективних методик є використання в них невизначених, неоднозначних (слабкоструктурованих) стимулів, які випробовувані мають конструювати, розвивати, доповнювати, інтерпретувати. Проєктивні методики, які використовуються в арт-терапії, розкривають думки, почуття, емоції та стосунки особистості на підсвідомому рівні, на якому не вдається їх контролювати.

Зазначимо, що наша стаття не вичерпує всіх питань із заданої тематики. Видається необхідним розгляд значення символів та їхньої компенсаторної функції щодо свідомості в конкретному життєвому моменті особистості. Насамперед, цікавою перспективою є розгляд спонтанних малюнків, які несуть у собі величезний обсяг психічної інформації, даючи змогу прослідкувати стан особистості в момент створення малюнка.

Список літератури

Арт-терапія – нові горизонти / під ред. А. І. Копитіна. – М.: Когіто-Центр, 2006. – 336 с.
Багінська О. Використання проективних методик у роботі педагога-психолога [Електронний ресурс] / О. Багінська, І. Шкрябко. – Режим доступу :
http://www.scienceforum.ru/2014/pdf/3841.pdf, вільний. – Заголовок з екрана.
Бодалєв, О.О. Загальна психодіагностика / О.О. Бодалєв, В.В. Столін, -СПб.: Речь, 2000. – 440 с.
Бурлачук, Л.Ф. Словник-довідник з психодіагностики / Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – СПб. : Пітер Ком, 1999р. – 528 с.
Гурджи, І.А. Проєктивні методики в якісних дослідженнях / І.А. Гурджи // Практичний маркетинг.- 2000. – No1. – С. 25-30.