Арт-терапія в боротьбі з алкоголізмом і наркоманією

• Чи можна зупинитися самостійно?
  

• Які програми зазвичай використовують?

• Арт-терапія як метод лікування залежностей

Коли йдеться про нарко- та алкозалежність, багатьом здається, що це «десь тут», «це точно не про мене». Але реальність зовсім інша. Незважаючи на величезну профілактичну роботу і колосальний обсяг інформації про смертельну небезпеку цих згубних звичок, 164 млн осіб у світі впустили їх у своє життя. Але ж у кожного з них є сім’я і друзі, на яких це також впливає.

Згідно зі статистикою, понад 80% людей, які звертаються по допомогу до спеціалізованих центрів, – це саме родичі залежних, які прагнуть знайти вихід.

Чи можна зупинитися самостійно?

Залежність не виникає за один день. Спочатку до алкоголю або наркотиків вдаються, щоб розслабитися після пережитого стресу, «випустити пару», придушити емоції та спогади.

Проблеми починаються в той момент, коли контроль над вживанням втрачається і зупинитися вже складно. Організм підлаштовується до постійного надходження речовин і не працює належним чином, коли їх немає. Тобто людина перестає розуміти, як можна жити без цього. Наркотики чи алкоголь стають необхідними, а час без них перетворюється на тортури.

Для кожного залежного є свої аргументи, якими він виправдовує свої згубні звички. Але насправді залежність можна сміливо назвати хворобою самообману. По суті людина ззовні отримує те, чого їй бракує всередині.

Повернутися до нормального, тверезого життя вкрай складно – заважає «синдром відміни», що супроводжується тривогою, дратівливістю, болем, нудотою, непереборним потягом до нової дози, аби припинити муку.

У залежного міняються місцями причинно-наслідкові зв’язки: «я вживаю і саме від цього мені так погано» заміщується на «я вживаю тому, що живу погано». І кожен, починаючи вживати алкоголь чи наркотики, впевнений, що здатен впоратися з проблемою сам, і не вірить, що все вийде з-під контролю, що буде багато негативних наслідків. Практично завжди для виходу із залежності необхідна допомога фахівця.

Які програми зазвичай використовуються?

Для реабілітації зазвичай використовують такі програми:

• спільнота АА і АН (анонімних алко- і наркозалежних), яка за основу взяла прийняття залежності як хвороби, що зачіпає всі сфери життя. По суті це система для духовного переорієнтування. У ньому діляться досвідом, надією, силою, щоб допомогти іншим і собі розв’язати спільну проблему.
• релігійна методика. Тут залежність розглядають як гріх, а роботу проводять, використовуючи як основу незмінні принципи «християнської моралі» і впевненість, що вихід із будь-якої ситуації можливий через віру. По суті в цій методиці одна залежність замінюється іншою, а ті, хто одужав, здебільшого стають парафіянами;
• терапевтична спільнота. Тут поєднуються групова та індивідуальна, а також трудова терапія, є регулярні заняття спортом. У ньому практикується повне утримання від вживання алкоголю і наркотиків, надається постреабілітаційна підтримка для всіх, хто пройшов курс. Ця програма прийшла з Польщі, а саме з Терапевтичної Асоціації Монар, яка використовує її також для хворих на ВІЛ, безпритульних і тих, хто опинився «поза соціумом».

Якщо говорити не про реабілітацію, а про лікування, то в боротьбі з наркозалежністю широко використовуються спеціальні препарати – замісна підтримуюча терапія. Завдяки такому підходу людина може повернутися до того стану, коли вона ще не була залежною, і налагодити нормальне життя. Єдиний нюанс – необхідно щодня приймати таблетки з чітко розрахованою дозою.

Лікування в будь-якому з випадків – це процес нешвидкий і далеко не простий, що вимагає індивідуального підходу. Успіх тут залежить від того, чи вдасться людині переосмислити причини, що призвели до проблеми, чи вийде виробити нові способи життя. І тут дуже хороші результати демонструє арт-терапія.

Арт-терапія як метод лікування залежностей

Лікування творчістю в контексті алко- та наркозалежностей найефективніше на ранніх етапах, коли хвороба має більшою мірою психологічний характер. Є чимало випадків у практиці, коли пацієнти через підтримку мистецтвом і силу волі відмовлялися від цих згубних звичок. Ба більше, знаходили в собі приховані таланти, що давали їм нові сенси життя та шляхи розвитку.

Якщо порівнювати класичну психотерапію та арт-терапію, то перша працює зі свідомим, а друга з несвідомим. Під час лікування творчістю людина не задіює логічне мислення, не піддає цензурі те, що виносить назовні з глибинного і те, що впливає на її життя і вибір сьогодні.

Арттерапевтичний підхід застосовується з такими цілями:

• опрацювання психотравм, а потім позбавлення від них;
• виявлення несвідомих страхів і подальший їх аналіз;
• стабілізація у пацієнта емоційного стану;
• корекція тієї моделі мислення, яка призвела до залежності;
• зниження рівня накопиченого стресу.

З арт-терапією не потрібно визнавати власні проблеми безпосередньо, не потрібно детально розповідати про свої переживання і залежності, а значить, що у пацієнта не буде страху бути незрозумілим або засудженим. Розкриття особистості відбувається на території творчості, в довірчій, безболісній і приємній атмосфері. Це допомагає висловити свої почуття, емоції та думки, яким важко підібрати слова, зазирнути всередину себе та глибоко опрацювати хвилюючі питання.

Ще одним позитивним моментом арт-терапевтичного підходу в лікуванні та реабілітації залежних є глибокий аналітичний потенціал, що дає змогу детально і точно опрацювати індивідуальний план одужання.

Терапія творчістю відкриває для алко- і наркозалежних новий світ, сповнений яскравих фарб, незабутніх емоцій і нових відчуттів. Хороша вона і для групової роботи, коли учасники налагоджують взаємини один з одним, отримують зворотний зв’язок, можуть висловитися і отримати у відповідь підтримку, зрозуміти, що вони у своїй проблемі не самотні.

Цінна арт-терапія і для близьких алко- і наркозалежних, бо допомагає заново вибудувати стосунки, що похитнулися, відновити гармонію в сім’ї та спільно впоратися з проблемою, що виникла.

Про те, які ще проблеми вирішує арт-терапія ми розповідаємо тут.