Депресія: стадії, причини та види

Депресія є поширеним розладом психіки, що супроводжується стійким зниженням настрою, проблемами з концентрацією уваги і пам’яттю, а також вкрай низькою руховою активністю.

При цьому депресія вкрай рідко сприймається самою людиною та її близькими як захворювання. Негативні симптоми хворий ігнорує, а люди, які його оточують, часто дорікають у лінощах, егоїзмі та поганому характері. Хоча людині потрібна допомога і від рідних, і від фахівця.

Причини депресії

Це вкрай болісний стан, причинами якого найчастіше виступають тривалий стрес, нервово-психічне потрясіння. Також його можуть провокувати важкі захворювання та різкі зміни у звичному укладі життя.

Примітно, що викликати депресію здатні й події з позитивним забарвленням. Таке явище можна пояснити як втрату людиною сенсу життя після виконання її мрії та за відсутності інших цілей.

До факторів ризику виникнення цього розладу варто віднести:

• фізіологічну зміну гормонального рівня (статеве дозрівання, клімакс, період після пологів);
• політична/економічна нестабільність у країні;
• самотність, відсутність будь-якої підтримки від близьких і оточуючих;
• психічні/невротичні, залежності в анамнезі у родичів;
• виховання в дитбудинку, в неповній сім’ї, розлучення батьків або ж смерть одного з них;
• психотравми в юному віці, важке дитинство;
• високий рівень психоемоційних навантажень, продиктованих професійною діяльністю;
• надмірний песимізм як життєва позиція;
• схильність до самозвинувачень, низький рівень самооцінки;
• погана опірність стресу, недовірливість, вразливість;
• низьке або навпаки дуже високе матеріальне становище.

Іноді депресія супроводжує деякі захворювання:

• онкологія;
• ревматизм, що супроводжується тривалим болем;
• дисфункції органів травлення;
• розлади ендокринної системи;
• ураження головного мозку різного генезу;
• патології серцево-судинної системи.

Типи депресії

Їх багато і кожен протікає по-своєму, зберігаючи деяку схожість. Симптоми можуть відрізнятися за:

• часом;
• кількістю;
• тяжкістю;
• частотою.

Протікати депресія може по-різному також через:

• вік;
• стать;
• культурні особливості.

Розуміння відмінностей необхідне для вибору стратегії лікування. Так, реактивну, невротичну (малу) виліковують за допомогою психотерапії та арт-терапії; а от психотична та соматична потребує вже медикаментозного підходу.

Науковцями доведено, що будь-яка її форма має фазовий перебіг. Тобто депресивні епізоди чергуються з періодами нормального настрою. Іноді за депресію приймають біполярний розлад, але тут період нормального настрою чергується з маніакальною фазою, що проявляється через піднесений настрій і дратівливість. Також депресія може бути ознакою інших розладів або ж супроводжувати їх. Саме тому такий діагноз може бути поставлений тільки фахівцем.

Депресивний епізод.

Він спостерігається найчастіше і може тривати від кількох тижнів і до року. Якщо він був одиничним, то його називають однополярним, і його фіксують у приблизно ⅓ усіх хворих. Але завжди залишається ризик, що без належного лікування епізод повернеться в майбутньому, знову втручаючись у працездатність людини.

Реккурентний (періодичний) розлад (великий депресивний розлад).

Це повторення депресивного епізоду. Починається він найчастіше в підлітковому віці. Депресивні фази тривають тут від кількох місяців і до кількох років, чергуючись із періодами нормального настрою. Фази манії чи гіпоманії не спостерігається, але також є серйозне погіршення працездатності. Цей тип також називають клінічною (класичною) депресією.

Дистимія.

Тут симптоми м’якші, з нижчою вираженістю, ніж у попередніх. Але вони постійні і тривають дуже довго (не менше 2 років, а іноді й десятиліттями). Такий тип має назву хронічної депресії і може переходить у важчу форму. У цьому випадку йдеться вже про подвійну депресію.

Депресія біполярна I-типу.

Це депресія, яка супроводжує біполярний розлад. тут депресивні фази змінюються нормальним станом, а потім маніакальними фазами. Страждає розважливість, мислення, змінюється в негативний бік соціальна поведінка. Після маніакальної фази люди часто занурюються в стан депресії.

Депресія біполярна II-типу.

Тут розлад більше схожий на рекурентний депресивний розлад. Спостерігаються множинні фази депресії, що змінюються фазами маній, але зі слабшою вираженою ейфорією. При цьому близькі можуть помилково вважати, що у людини зараз все добре.

Тривожно-депресивний розлад змішаного типу.

Тут серед відмінностей яскраво виражені синдроми депресії, рівномірно поєднані з тривожними.

Психотичний (маячний) епізод депресивного типу.

Це форма депресивного епізоду, супроводжувана галюцинаціями та/або маренням різного типу (марення провини, бідності, краху тощо). Тут майже завжди необхідне лікування в психіатричному стаціонарі. Може бути однополярним або біполярним.

Депресія атипова.

Тут яскраво виражені мінливість настрою і гіперчутливість, сонливість, переїдання, панічні атаки. Це легкий тип депресії, який може бути і біполярним.

Розлад депресивний сезонний.

Він схожий з попереднім типом, але має сезонний перебіг (наприклад, зима або осінь). Також може бути спричинений зміною клімату. Після завершення сезону психічний стан тут приходить у норму.

Депресивний розлад короткого типу.

М’який тип депресії, який частіше спостерігається у молодих людей. Для нього характерні короткі епізоди депресії, тривалістю до 2 тижнів.

Симптоми та перебіг

У всіх типів депресії є схожі симптоми, які отримали назву «депресивна тріада» і це:

низька рухова активність, загальмованість, повільність, тривале перебування в одній і тій самій позі;
загальмованість мислення, фіксація на власних переживаннях, проблеми, пов’язані із запам’ятовуванням та аналізом отриманої інформації;
зниження настрою стійкого характеру, туга, розпач, тривале відчуття безвиході (тижні або навіть місяці).

Заняття, які раніше приносили задоволення, більше не радують. Людина замикається в собі, стає неговіркою, швидко втомлюється, може багато часу проводити в положенні лежачи або сидячи, згорбившись. Немає бажання займатися навіть простими побутовими завданнями, зокрема дотримуватися гігієни. Виникає почуття провини, самооцінка знижується, можуть спадати на думку суїцидальні думки.

У деяких випадках можуть спостерігатися:

• крихкість нігтів, алопеція;
• швидка поява зморшок, в’ялість і/або сухість шкіри;
• агресія до оточуючих, множинні звинувачення на їхню адресу;
• безпричинний і яскравий больовий синдром у різних ділянках тіла;
• порушення циклу менструацій;
• зниження лібідо;
• закрепи;
• тахікардія;
• зниження апетиту, що призводить до втрати ваги;
• безсоння вночі та сонливість у денний час.

Загалом симптоми депресії можна розділити на 4 групи:

• емоційні;
• поведінкові;
• фізіологічні;
• розумові.

Якщо лікування немає, депресія може призвести до дуже тяжких наслідків. Кожен наступний епізод, який проходить без необхідної терапії, підвищує ризик повернення хвороби. Кожен новий епізод протікає важче за попередній і виникають вони з підвищеною частотою, можливий затяжний перебіг.

Найнебезпечнішим ускладненням є виникнення суїцидальних думок, які можуть перейти до дій. Також у разі післяпологової депресії шкода може спостерігатися не тільки заподіяння шкоди собі, а й своїй дитині.

Для полегшення болісних симптомів, людина може і вдаватися до вживання наркотиків або алкоголю.

Навколо депресії ходить чимало міфів, про найпоширеніші з них ми розповідаємо в нашій іншій статті.