Хтось звик пригнічувати емоції і вважає це нормою, а хтось живе під керівництвом почуттів і сліпо їм довіряє всі рішення. Обидва варіанти погані. А який хороший? Той, де потрібно до емоцій прислухатися, адже вони в собі чимало важливого, і керувати ними, але так, щоб вони не йшли врозріз вашим цінностям і цілям.
Емоційний інтелект являє собою здатність до розпізнавання емоційних реакцій, намірів, мотивацій і бажань не тільки своїх, а й тих, що належать іншим людям. Він дає змогу знаходити рішення життєвих завдань і досягати тих цілей, які були поставлені. Люди, у яких ця навичка розвинена, вміють домовлятися з іншими та правильним чином реагують на ситуації негативного характеру.
Іноді емоційний інтелект більш значущий, ніж загальний. Примітно, що вони не залежать один від одного, але при цьому й не існують окремо. Людина може бути вкрай розумною, але абсолютно неосвіченою в емоційному плані, а отже, здатною на дурні та навіть абсурдні вчинки. І навпаки, може бути недалекого розуму, але при цьому чудово взаємодіє з людьми, успішно переконуючи їх у тому, що їй потрібно.
А ще емоційний інтелект можна розвивати, «прокачувати», як і будь-яку іншу навичку.
Наприкінці 1960 і на самому початку 1970 вченими Стенфордського університету було проведено «зефірний тест». Суть його полягала в такому: дітям пропонували вибір між 1 зефіркою зараз або 2, але тільки через чверть години. Ті діти, які змогли взяти під контроль спокусу і скористалися довгостроковою вигодою, виросли і стали успішнішими, сповненими впевненості в собі і здатними відмінно справлятися з труднощами. Вони частіше ставали хорошими лідерами, бо вміли надихати оточуючих і будувати потужну команду.
Таке поняття, як емоційний інтелект, набрало популярності після виходу 1995 року в світ однойменної книги Деніела Гоулмана, наукового журналіста. Його дослідження демонструють, що у тих, хто володіє розвиненим емоційним інтелектом, можуть похвалитися значно кращим психічним здоров’ям, ефективністю роботи та навичками лідера. 67% здібностей лідера залежать саме від цієї навички.
Дослідження інституту Карнегі показують, 85% успіху у фінансовій сфері пов’язані з емоційним інтелектом, умінням спілкуватися та лідерством. Решта 15% залежать від знань технічного характеру.
Підемо від зворотного і почнемо з ознак розвиненого емоційного інтелекту в людини. Вона здатна:
Якщо ж рівень ЕІ низький, то на це можуть вказувати такі ознаки:
Одразу скажемо – знадобиться час і певні зусилля, а також регулярність. Приділити увагу буде необхідно 4 сферам:
Усвідомленість. І власних думок, і почуттів, і поведінки.
Ви маєте добре розуміти, що з себе представляють ваші емоції. Ви маєте усвідомлювати, що ви робите. Не робити, а потім думати, а думати, а потім робити. Допомогти розвинути усвідомленість допоможуть медитації, зменшення кількості часу, проведеного в ґаджетах, щоб приділяти більше уваги собі й тому, що всередині вас.
Ви маєте усвідомлювати, що відчуваєте, і приймати емоції такими, якими вони є. Адже не буває поганих і хороших емоцій. Кожна з них несе в собі якесь послання. Пам’ятайте, контролювати емоції неможливо, але можна навчитися їх диференціювати, вирішувати, чи підходять вони до поточної ситуації, і, виходячи з цього, обирати свої подальші дії.
Ви маєте усвідомлювати свої слабкості. Визнаючи їх, ви навчитеся правильно на них реагувати.
Самооцінка. Тут і прийняття, і рішучість, і сприйняття світу в позитивному ключі, і здатність залишатися незалежним від зовнішніх думок і оцінок
Також врахуйте також, що ваші емоції мають бути наповнені правильними цінностями. Подумайте про те, що для вас дійсно важливо. Нехай вашими орієнтирами стануть: повага до себе та інших, милосердя, чесність.
Мотивація. Вона включає і прагнення до самоактуалізації, і переживання невдач, і цілепокладання, і відкритість новому.
Люди часто схильні спочатку шукати мотивацію і тільки наповнившись нею, починати діяти. Але щойно натхнення закінчується, уся рішучість сходить нанівець, а прогрес у справі зупиняється. Тут краще піти іншим шляхом: почати діяти, адже це і є причина мотивації і ніяк не навпаки.
Пишіть списки справ, складайте плани, починайте з маленьких кроків, а за ними самі собою підуть більші, поки намічене не реалізується.
Будьте уважними до того, що ви відчуваєте до початку справи, під час її виконання і після того, як її буде завершено. Ці емоції здатні стати хорошим стимулом.
Адаптивність. Тут і комунікабельність, і емпатія, і прийняття рішень, і стресостійкість.
Що стосується комунікації, то стосунки з оточуючими мають бути здоровими і починається це з визнання та поваги почуттів інших, їхніх емоційних потреб. Намагайтеся приймати оточуючих такими, якими вони є, навіть якщо повного розуміння немає.
Розуміння інших дасть змогу легше доносити їм свої думки та ідеї, переконання.
Розуміння своїх емоцій починається зі звички їх помічати. Тут допоможуть 2 маленькі практики.
Практика 1. Нагадування.
Вам знадобиться телефон і блокнот, ручка. На гаджеті встановіть мінімум два нагадування на день на випадковий час. Щойно сигнал пролунає, зафіксуйте, що саме прямо перед тим, як телефон подав сигнал, ви відчували? Запишіть їх.
Практика 2. Блокнот емоцій.
Вам знадобиться блокнот і ручка. Фіксуйте, які найсильніші переживання траплялися з вами за день. У записи включіть:
У нас ще одна стаття про емоції, а точніше про те, чому вони не бувають поганими. Прочитайте її, щоб дізнатися про емоції ще більше.
Щоб отримати унікальні статті та техніки підпишіться на нашу корисну розсилку. А прямо зараз ми даруємо вам "Словник арт-терапевта":