Харчова залежність: види та методи роботи

• Харчова залежність: із чого вона починається?
• Як упоратися з харчовою залежністю?

Одна з досить поширених форм РХП – залежність від їжі. При цьому часто при її згадці говорять про переїдання, забуваючи, що основних діагнозів тут два і другий протилежний першому.

Людина, у якої присутні розлади харчової поведінки, не сприймає їжу як фізіологічну потребу, тобто не їсть для вгамування голоду. Їжа для неї – розвага, джерело натхнення, антидепресант тощо. І це зовсім небезпечно, оскільки здатне призвести до цілого ряду серйозних захворювань.

Харчова залежність: із чого вона починається?

При харчовій залежності їжа використовується людиною як спосіб впоратися з різноманітними емоційними станами, наприклад, стресом, тривогою, нудьгою, хвилюваннями, низькою самооцінкою.

Серед причин, чому залежність розвивається, будуть:

• життєві кризи (втрата роботи, вікові кризи, тяжкий стан після пологів тощо);
• дисбаланс навантажень та відпочинку, що посилюється недосипом, порушеннями харчування та, як наслідок, постійною сильною втомою;
• емоційні потрясіння;
• використання їжі задля досягнення якихось цілей (отримання похвали від батьків, бажання досягти “ідеальних” пропорцій тіла).

Як наслідок, у людини розвивається компульсивне переїдання чи булімія.

Харчова залежність: ознаки

При харчовій адикції нерідко спостерігаються напади так званого “вовчого” голоду, ірраціонального за своєю суттю, тому що споживання їжі не контролюється, призводячи до нудоти через переповненість шлунка. Людині погано від переїдання і вона корить себе за це потім, але чинити опір не може і знову робить одну і ту ж помилку.

Якщо говорити про нервову булімію, то вина через напади ненажерливості тут нерідко компенсується штучно викликаним блюванням або періодами жорсткого голодування.

Також компульсивне переїдання часто призводить до швидкого набору ваги. При булімії таке зустрічається рідко, але проблеми в роботі шлунково-кишкового тракту практично постійне явище:

• є збої в обміні речовин;
• порушується мікрофлора кишківника, кислотність шлунка, цілісність їхньої слизової оболонки;
• погіршується стан волосся, шкіри, зубів;
• збільшується ризик травм порожнини рота та стравоходу.

Непоодинокі й випадки розвитку супутніх захворювань, погіршення психологічного стану (тривала депресія, соціальна ізоляція).

Харчова адикція не виникає за 1 день – вона розвивається поступово, сигналізуючи про себе через:

• відсутність контролю апетиту: немає почуття насичення, також не працює нормально інстинктивний голод. Замість того, щоб задовольнити їжею фізіологічну потребу, людина використовує її як символ заспокоєння та вирішення проблем;
• поява продуктів, які хочеться їсти постійно. Найчастіше це випічка, солодощі, смажене та жирне. Щоб вони були в доступі постійно, людина з харчовою адикцією тримає їхні запаси;
• постійна загроза зриву у переїдання. При цьому спусковим моментом можуть стати і негативні і позитивні емоції;
• почуття провини, сорому і каяття через переїдання, нав’язливі думки про те, як отримати свободу від харчової адикції;
• таємні перекушування, їжа наодинці та заховані харчі. При цьому на людях така людина дотримуватиметься дієти;
• бажання з’їсти щось навіть тоді, коли голоду немає;
• зацикленість на їжі. Залежний завжди буде думати про їжу, про її приготування, про перекушування, про те, що і як буде їсти на сніданок, обід, вечерю, які продукти може використовувати;
• відсутність будь-якого режиму харчування;
• неможливість контролювати з’їдені порції їжі та їх швидке поглинання;
• залежні чудово усвідомлюють, що їхня адикція небезпечна. Вони зауважують, що їхньому здоров’ю завдається шкода, що є проблеми з вагою і їх зовнішній вигляд погіршується, як і їх емоційний стан, але не можуть відмовитися від того, щоб з’їсти ще.

Як упоратися з харчовою залежністю?

Як і будь-яка залежність, харчова адикція не виліковується легко і тут часто потрібна допомога сертифікованого психолога. Але є те, що можна зробити самостійно.

Основні правила, яких потрібно дотримуватись:

• не сідати на дієту – вона погіршує ситуацію;
• знайти причину переїдання і замінити звичку все заїдати чимось іншим;
• коли прокидається бажання щось з’їсти – запитати себе “Навіщо я це роблю?”. Якщо це справді голод, то спокійно поїсти, стежачи за кількістю їжі. Якщо ж причиною став сплеск емоцій, то замінити їжу чимось іншим;
• прибрати зі швидкого доступу продукти-провокатори (печиво, цукерки, закуски тощо);
• виробити звичку їсти у повільному темпі. Варто пам’ятати, що почуття ситості настає лише через 15-20 хвилин після того, як поїли, тому важливо розтягнути час трапези, щоб не з’їсти зайве;
• не використовувати блювоту як спосіб позбутися з’їденого;
• навчитися розрізняти голод та апетит;
• налагодити режим прийомів їжі та збалансувати харчування, створити здорові харчові звички;
• відмовитися від готової їжі та натомість готувати самостійно. Це виключить швидке споживання їжі та дасть час подумати, що їсти й скільки;
• вести харчовий щоденник, записуючи до нього все, що було з’їдено протягом дня;
• навчитися долати стрес (медитації, фізична активність, техніки релаксації, арт-терапія);
• навчитися справлятися із самосаботажем.

Варто пам’ятати, що кожен матиме свій “коктейль” тих дій, які допомагають у подоланні залежності від їжі. Тому потрібно пробувати, змінювати, якщо потрібно, якісь складові плану руху до здорового харчування.

Про адикції та шкідливі звички у нас є окрема стаття. Вона добре доповнить цей матеріал, тож радимо почитати.

Отримати інструменти роботи із залежністю за допомогою арт-терапії можна на цьому курсі.