Колись ми станемо достатньо дорослими, щоб знову читати казки.
(К. Льюїс)
Казкотерапія — один з найдоступніших і водночас найефективніших методів корекції дитячої свідомості.
Казка натякає дитині, яка модель поведінки є правильною, і показує, чим можуть обернутися ті чи інші вчинки.
Казка для дитини — не просто вигадка чи фантазія. Вона розширює межі звичайного життя, адже в казці діти стикаються з такими складними явищами і почуттями, як життя і смерть, любов і ненависть, гнів і співчуття.
Казкотерапія – це один з ефективних методів роботи з дітьми, які відчувають емоційний дискомфорт.
Суть методу – у створенні особливої чарівної атмосфери, яка робить мрії дитини реальністю, дозволяє дитині вступити в боротьбу зі своїми страхами і комплексами.
Казкотерапія допомагає впоратися з дитячою тривожністю, агресивністю, а також допомагає дитині соціалізуватися.
Основний принцип казкотерапії – всебічний розвиток особистості дитини.
Казка доступно пояснює дитині, що добре, а що погано. На прикладі позитивних персонажів дитина вчиться бути слухняною, доброю, співчутливою.
У свою чергу, негативні персонажі казок викликають у неї негативну реакцію. Негативний герой завжди залишається покараним, а доброму дістається «красуня-принцеса і півцарства на додачу».
Терапевтична казка відрізняється від звичайної тим, що її вигадують спеціально з урахуванням особливостей дитини. Тобто, головний герой схожий на дитину, він відчуває ті ж проблеми і емоції. Наприклад, бореться з темрявою. В результаті дитина може побачити, що це насправді не так вже й страшно.
Або навпаки: героя казки доля карає за те, що він не миє руки або не слухається батьків.
Головне завдання терапевтичних казок: сюжет повинен показати дитині ситуацію з іншого боку, запропонувати альтернативні моделі поведінки.
Якщо ваша дитина боїться темряви, пропонуємо вам прочитати їй вголос терапевтичну казку, спрямовану на роботу з цим видом дитячого страху.
Під час читання використовуйте свою міміку, жести, інтонацію, щоб передати дитині характер персонажів і атмосферу ситуації.
Ця терапевтична казка знаходиться у вільному доступі в Інтернеті.
Маленький Сергійко лежав під ковдрою і весь тремтів. На вулиці було темно. І в кімнаті у Сергійка теж було темно. Мама поклала його спати і сама спала у своїй кімнаті. А хлопчик ніяк не міг заснути. Йому здавалося, що в кімнаті хтось є. Здавалося, що він чув, як у кутку щось шарудить. Йому ставало ще страшніше і навіть маму покликати він боявся.
Раптом прямо на Сергієву подушку приземлилася яскрава небесна зірка.
— Сергійку, не тремти, — прошепотіла вона.
— Я не можу не тремтіти, мені страшно, — прошепотів хлопчик.
— А ти не бійся так, — сказала зірка і освітила своїм мерехтінням всю кімнату. — Дивись, ні в кутку, ні під шафою нікого немає!
— А хто це шарудів?
— Ніхто не шарудів, це до тебе проник страх, але його дуже легко прогнати.
— Як? Навчи мене, — попросив яскраву зірку хлопчик.
— Є одна пісенька. Тільки-но тобі стане страшно, відразу ж починай її співати! — Так сказала зірка і заспівала:
Живе в лісі темному страшний маленький страх,
Живе він біля болота в темних кущах.
І з лісу не показується страшний маленький страх,
Лякається страх світла — сидить у своїх кущах.
А ще боїться сміху страшний маленький страх,
Як тільки розсмієшся ти, зникає страх в кущах!
Спочатку Сергій слухав пісеньку зірки, а потім і сам заспівав з нею. Саме тоді страх зник із Сергієвої кімнати, і хлопчик солодко заснув.
Відтоді Сергійко не боїться засинати в кімнаті без мами.
А якщо раптом до нього знову прийде страх, допоможе чарівна пісенька!
Щоб отримати унікальні статті та техніки підпишіться на нашу корисну розсилку. А прямо зараз ми даруємо вам "Словник арт-терапевта":