Комп'ютерна залежність підлітків. Ознаки, причини та лікування кіберадикції

Комп’ютерна залежність: що це та якою вона буває?
Причини виникнення кіберадикції у дітей
Як вона проявляється у дітей/підлітків?
Лікування кіберадикції

У сучасному світі зустріти дитину, яка не має гаджета, досить важко. При цьому батьки не завжди контролюють час, який дитина проводить за екраном. У результаті може виникнути ситуація, коли часу у віртуальності проводиться більше, ніж у реальному житті. А для незміцнілої дитячої та навіть підліткової психіки це не минає без наслідків.

Комп’ютерна залежність: що це та якою вона буває?

Подібна адикція є нічим іншим, як способом уникнення реальності (одним з), але при цьому за своєю згубністю її можна поставити на один щабель разом з наркотичною та алкогольною залежностями. А все тому, що загальний принцип їхнього впливу однаковий – вони виривають людину зі світу реального та провокують дуже швидке звикання.

Комп’ютерна залежність (кіберадикція) має на увазі максимальне проведення часу за комп’ютером, патологічну пристрасть до нього. Навіть коли це викликає проблеми із самопочуттям та зі здоров’ям, залежний не здатний відмовитися від свого заняття. Він може ігнорувати прийоми їжі, мало пити, терпіти до останнього позиву в туалет, ігнорувати гігієну, урізати свій сон, не спати тривалий час, відмовлятися від спілкування з рідними, зустрічей з друзями та в цілому від виходу з дому тощо, тільки б залишатися в полоні екрану. Спроба обмежити час за комп’ютером викликає напади агресії та істерики.

Що стосується вікових рамок, то комп’ютерна залежність найчастіше спостерігається у молодого покоління, яке виросло у диджиталізованому світі.

Видів у цієї адикції три і це:

ігрова (комп’ютерні ігри);
мережева (спілкування на форумах, у соцмережах та месенджерах);
безцільова (перехід від одного сайту до іншого без будь-якої особливої мети, тобто по суті інтернет-серфінг заради серфінгу).

У деяких випадках залежність хоч і є, але не виходить за певні рамки. Людина буде прагнути будь-яку вільну хвилину присвятити комп’ютеру, може менше спати і проводити за ним свої вихідні чи ігнорувати не термінову роботу. Тим не менш, коли стоїть вибір між віртуальним світом і реальним, вони здатні обирати другий (зустрічі з друзями, спілкування з рідними, термінові та важливі справи, поїздки кудись), хоча без конфліктів все ж таки не обходиться. Таких людей у середовищі ігроманів називають лайферами, тобто тими, хто все ж таки обирає життя. Але таке явище є більш характерним для старших людей.

Якщо говорити саме про дітей та підлітків, то, на жаль, лайферів серед них мало.

Є ще один вид комп’ютерної залежності – гемблінг. Ця пристрасть до азартних ігор, слотів, онлайн-казино, яких також є достатньо в інтернет-середовищі. Але до цього більш схильні старші люди.

Причини виникнення кіберадикції у дітей

На те, що у молодшого покоління така залежність може виникнути, впливають такі фактори:

дефіцит чи майже повну відсутність спілкування серед сім’ї. Батьки не звертають уваги на свою дитину, не беруть участь у її житті, не виявляють інтересу ні до її думок, ні до її уподобань;
конфлікти усередині сім’ї. Дитина може йти від них у віртуальний світ;
відсутність хобі та захоплень, які з комп’ютером ніяк не пов’язані;
погані навички комунікації, нездатність знайти друзів у реальному житті. Свій вплив можуть надавати комплекси, сором’язливість, статус, розумові здібності. Вони у свою чергу формують риси, що перешкоджають нормальному спілкуванню та встановленню зв’язків з однолітками, роблячи дитину замкненою, схильною до агресії, образливою;
наслідування друзям/одноліткам, які грають у комп’ютерні ігри.

Час у мережі дозволяє дитині відчувати свою силу, значущість, бути помітним, компенсувати нестачу спілкування. Інтернет-середовище не вимагає від дитини виконання побутових обов’язків, прощає недоліки поведінки, приймає з будь-якою зовнішністю та рисами характеру.

Як вона проявляється у дітей/підлітків?

Діти/підлітки, які мають комп’ютерну залежність, за своєю поведінкою відрізняються від однолітків, які використовують комп’ютер лише час від часу (навчання, короткого дозвілля).

Їх характерні:

поверхневе спілкування (потроху втрачається контакт з рідними та оточуючими);
втрата інтересу до всіх занять крім часу безпосередньо перед монітором;
використання комп’ютера/гаджета дарує емоційне піднесення;
відсутність потреби у появі нових знайомств та байдужість до старих;
брехня на рахунок часу, проведеного у мережі;
негативна та навіть агресивна реакція на спроби обмежити час перед екраном;
втрата контролю над проведеним за комп’ютером часом.

Дитина з такою залежністю звернена всередину себе, постійно перебуває думками у віртуальній реальності, у тих справах, які вона там зробить. Вона байдужа до того, що відбувається в її оточенні, погано пристосовується до реального життя, практично ні з ким не спілкується. Всі теми її розмов/інтересів зводяться до розваг в інтернеті (ігри, відео, меми, блоги та блогери тощо).

Це тривожні ознаки і їх не можна ігнорувати, оскільки комп’ютерна залежність може призвести до:

проблемам із соціалізацією;
зниження когнітивних функцій;
втратою найпростіших побутових і навіть трудових навичок;
руйнування відносин із близькими;
моральної та інтелектуальної деградації;
самоізоляції;
відсутності самореалізації.

Це своє чергу може провокувати:

розлади психіки та неврози;
безладний режим життя та зміну режиму сну;
нервового виснаження;
гіподинамію і як наслідок проблеми зі здоров’ям (головний біль, сухість очей та проблеми зі зором, ожиріння, гіпертонія, проблеми з опорно-руховим апаратом, ШКТ, серцево-судинною системою).

Також є ризик, що дитина/підліток копіюватиме поведінку персонажа/кумира у реальному житті. І тут багато залежить від того контенту, який він споживає.

В цілому симптоматика і наслідки можуть зайти настільки далеко, що буде потрібно лікування не тільки у психотерапевта, але і в інших лікарів через здоров’я, що похитнулося.

Лікування кіберадикції

Терапія комп’ютерної залежності передбачає зміну звичного устрою життя дитини, тобто того устрою, який і спровокував бажання замінити реальне життя на віртуальне. Потрібна буде:

активна участь батьків, їх якісне спілкування з дитиною (радимо прочитати книгу про те, як важливо бути собою);

поява нових інтересів та захоплень, які не будуть пов’язані з гаджетами та комп’ютером – вони повинні заповнити ту порожнечу, яка виникне у дитини через зменшення часу в мережі;
встановлення контактів із новими людьми, нові знайомства;
обмеження часу перед монітором та встановлення чітких правил з ним;
нормалізація режиму дня;
відновлення старих контактів із реальними друзями тощо.

Лікування не буде швидким і вимагає чимало терпіння та сил від усіх учасників процесу звільнення від залежності. Користь батькам надасть навчання на тему адикцій, це допоможе краще розуміти, що до чого, і підтримувати дитину найбільш ефективно.

Про це ми маємо курс.

Ми також маємо статтю про те, хто схильний до залежностей.