Пасивна агресія: як розпізнати і не стати заручником

Кожен з нас в якийсь момент свого життя стикається з пасивно-агресивною поведінкою. Її легко помітити з боку, але набагато важче зрозуміти, коли сам поводишся таким чином.

Варто зазначити, що «бути пасивно-агресивним» не означає «бути поганим». Це означає проявляти непряму, а не пряму агресію.

У такому випадку люди часто ігнорують прохання або вимоги від родичів та інших людей, затягують з відповіддю, реагують на все занадто емоційно.

Більшість з нас легко ідентифікують відкриту агресію, але пасивну бачать і розуміють далеко не всі.

Психологи виділяють риси пасивного агресора:

• така людина не може відмовити прямо
• вона саботує будь-яку діяльність і прокрастинує при першій зручній нагоді
• вона уникає прямої конфронтації і боїться відкритих конфліктів
• така людина схильна підлаштовуватися під інших, змінювати точку зору залежно від ситуації
• вона ніколи не зізнається, що насправді відчуває
• вона маніпулює і провокує інших людей висловлювати деструктивні емоції
• вона схильна обговорювати колег, членів сім’ї, друзів за їх спинами
• часто критикує і засуджує
• вміє жартувати з іронією і сарказмом, не завжди в позитивному ключі
• перекладає відповідальність, має звичку звинувачувати в своїх невдачах інших людей або обставини

Пасивна агресія – поширене явище. Спробуємо з’ясувати фактори, через які люди схильні до такого типу поведінки.

Виховання.

Фахівці припускають, що пасивно-агресивна поведінка виникає через виховання в середовищі, де прямий прояв емоцій вважався неприйнятним або взагалі був заборонений. Саме тому люди відчувають, що не можуть відкрито висловлювати справжні почуття, і шукають спосіб виразити гнів або розчарування в іншій формі.

Вплив середовища.

Якщо людина перебуває в середовищі, де прояв агресії неможливий (наприклад, на роботі або вдома), вона схильна замінити активну форму агресії на якусь менш очевидну. Це чудовий ґрунт для культивування пасивної агресії.

Бажання йти легким шляхом.

Бути щирими і наполегливими не завжди просто. Коли постояти за себе в конфліктних ситуаціях важко або страшно, пасивна агресія може здатися легким способом впоратися з негативними емоціями.

Як визначити пасивно-агресивну поведінку в собі?

Як ми згадували вище, важливо вміти розпізнавати пасивно-агресивну поведінку не тільки в інших, але і в собі.

Невелика практика задавання собі правильних питань допоможе вам зрозуміти, чи схильні ви до такого типу поведінки.

Питання:

• Ви часто ображаєтеся, коли люди виконують ваші прохання погано або зовсім їх ігнорують?
• Ви уникаєте людей, чиї дії або слова вас засмучують?
• Ви перестаєте розмовляти з людьми, на яких злитеся?
• Ви відкладаєте термінові справи, щоб таким чином покарати людину, яка від них залежить?
• Як часто ви застосовуєте сарказм, щоб уникнути почуття образи або болю?

Як уникнути пасивно-агресивної поведінки?

• Розвивайте усвідомленість. Ми часто поводимося пасивно-агресивно, коли не розуміємо, чому засмучені і що відчуваємо прямо зараз. Почніть звертати увагу на те, що відбувається у вас всередині, коли ви реагуєте на різних людей і ситуації.
• Дайте собі час. Визнання проблеми – перший крок до її вирішення. Пам’ятайте, що зміна моделі поведінки може зайняти деякий час. Це – нормально.
• Не соромтеся проявляти емоції. Розуміння, прийняття своїх емоцій і вміння правильно виражати свої почуття – важливий крок на шляху позбавлення від пасивно-агресивної поведінки. Конфлікт – це неминуча частина життя, але вміння ефективно виражати свої почуття може привести до безпечних рішень таких ситуацій.

Пам’ятайте: гнів – природна, життєво необхідна емоція. Вам не обов’язково справлятися з нею самотужки. Будьте щирими зі своїми близькими, відкрито говоріть про свої почуття і бажання. Слухайте і чуйте своїх співрозмовників, тоді пасивно-агресивну поведінку можна буде звести до мінімуму.