Початок року – початок дій: більше немає відмовок

Цікавий факт: у відмовок і страхів більше сили, ніж у завзятості та дії.

Озирніться на минулий рік. Запитайте себе: «якби я знову опинився/опинилася в його початку, прожив/прожила б так само?» Якщо так, то ви дуже щаслива людина. А якщо ні, то настав час діяти. Для цього у вас є все: потенціал, початок нового року і величезний досвід минулих років. А ще бажання, бажання зробити своє життя кращим.

Почніть діяти зараз, щоб не відчувати жалю через рік.

У нас є корисна стаття на схожу тематику – «Як арт-терапія допомагає в досягненні цілей». Вона буде корисна всім, хто прагне досягати поставлених цілей.

Що таке відмовки і чому вони виникають?

Відмовка за своєю суттю є однією з форм заперечень. Але є різниця. Заперечення – це реальні причини, а ось відмовки – вигадані.

А ще ними користуються всі без винятку. Рідко хто здатен відкрито визнати, що помилився чи був некомпетентним.

Виправдовуючи невдачі, ми отримуємо розрядку негативної напруги, відчуваємо полегшення, припиняємо зациклюватися на несприятливій ситуації та отримуємо можливість подальшого розвитку.

Але є й зворотний бік – те, як виправдання сформульовано, може погано позначитися на результаті дії ще до того, як її буде закінчено.

Тому межа між користю і шкодою відмовок дуже тонка.

Серед причин їхньої появи слід виділити такі:

1. Позиція жертви та занижена самооцінка.

Коли людина невпевнена в собі, вона не ризикуватиме, але виправдовуватиметься, а також звинувачуватиме себе. Цей процес часто замикається і з’являється залежність від самовиправдань.

Якщо людина впевнена в собі, то на звинувачення на свою адресу відповідатиме розвитком і самореалізацією, а ось виправдань уникатиме.

В основі виникнення виправдань часто лежать страхи (самотності, втрати іміджу, невдачі). З їхньою допомогою людина знижує рівень тривожності та зберігає «обличчя» у своїх власних очах.

Вдається до них і той, хто перебуває в позиції жертви. Їх використовують для отримання підтримки, зовнішньої допомоги, пошуку людей, готових узяти на себе відповідальність за те, що трапилося, і розв’язання проблем, що виникли.

2. Відповідь на звинувачення.

Там, де звинувачення, там є і виправдання, виправдані чи вигадані, які з’явилися через внутрішній діалог. Навіть коли в них немає потреби, вони все одно з’являються.

3. Захист себе.

Виправдання несе в собі функцію психологічного самозахисту, оскільки:

допомагає зберегти образ «Я» цілісним;
усуває когнітивні дисонанси;
усуває протиріччя:
сприяє поверненню відчуття рівноваги.

Але тут варто розрізняти «виправдання» і «пояснення». Виправдання потрібне для комфорту іншої людини, а от пояснення – для комфорту власної особистості.

4. Прохання похвали та кокетство.

Іноді це явище несе в собі бажання бути поміченим, є проявом кокетства. Може воно ставати і способом випрошування похвали з метою підвищення власної самооцінки.

Відмовка: користь чи шкода?

Якщо дивитися з одного боку, то відмовки шкідливі, оскільки впливають на якість виконання завдань, виправдовуючи погіршення. Коли є виправдання, то старанність знижується, як і мотивація.

В одному з експериментів, двом студентським групам дали завдання, яке доводилося виконувати в аудиторії з дуже гучним і мало приємними звуками. Першій групі учасників нічого не сказали, а ось другу повідомили, що не сподіваються на якісний результат, оскільки обстановка несприятлива. Очікувано, що студенти із заготовленим виправданням впоралися істотно гірше.

Якщо дивитися з іншого боку, то відмовки корисні, тому що сприятливо впливають на самопочуття в складних або неприємних ситуаціях, які закінчуються з поганим результатом.

Згідно з іншими дослідженнями, ті, хто здатний вигадати виправдання, почуваються впевненіше, а їхнє психологічне та фізичне здоров’я стійкіше. Вони не зациклювалися на невдачах і були здатні рухатися далі, легко мирилися з помилками. Якщо постійно брати на себе відповідальність за помилки та невдачі, то психологічне благополуччя страждає, аж до виникнення самозвинувачень. Виправдання і відмовки тут виступають захисним механізмом, сприяючи збереженню самооцінки і вберігаючи від депресії.

Проте, розуміючи причини відкладання і виправдань, можна з ними боротися, а значить і починати діяти.

Починаємо діяти

Почнемо, мабуть, із правила 72 годин, яке описується в одній із книг Боді Шефер. Воно говорить: «Якщо ви відклали виконання того, що задумали, більше, ніж на 3 доби (тобто 72 години), у більшості випадків, ви вже ніколи цього не зробите.»

Тож пропонуємо 9 порад, як зрушити з місця.

Усуньте невизначеність
Для цього зафіксуйте заплановане, а також складіть графік реалізації задуманого.
Велика мета – дробіть на маленькі. Є бажання – конкретизуйте їх. Складіть бізнес-план досягнень. Оцініть ресурси та перешкоди й покроково розплануйте всі дії, які необхідні для досягнення цілей.

Почніть зараз
Не чекайте кращих часів, дійте зараз. Перший крок зробити важко, але він необхідний, адже другий буде легшим, а третій ще легшим, і в результаті ви подужаєте всю дорогу. Навіть якщо крок буде маленький – його значення величезне.

Замість роздумів, робіть
Прорахувати все неможливо. Завжди будуть форс-мажори, непередбачувані обставини, вплив сторонніх сил. Тому робіть, спокійно ставтеся до зміни планів і будьте гнучкими, продовжуючи рухатися вперед.

Найшвидше досягають результату зовсім не ті, хто стоїть, розмірковує, слухає себе, і лише потім повільно йде до потрібної точки. А потім знову стоїть і чекає, коли виникне нове одкровення, куди йти і де шукати.

Ті, хто інтенсивно рухається в різні боки, випробовує різні шляхи й методи якраз і знаходить шукане швидше. Так, перші часто обирають правильний напрямок, а другі часто помиляються, але й результативність у других вища.

Подивіться в очі страхам
Нове і невідоме завжди лякає і це нормально. Нам складно виходити із зони контролю. Але удача без досвіду неможлива, а досвід завжди йде рука об руку з помилками. Тому досить боятися, робіть, і удача буде на вашому боці.

Створіть правильне оточення
Тягніться до тих, хто звик діяти, а не стояти в роздумах. Вони можуть стати чудовим мотиватором і заряджати вас енергією руху. Такі, найімовірніше, є у вашому оточенні, а якщо ні – знайдіть і включіть у коло спілкування.

Шукайте мотивацію
Без мотивації нікуди. І не обов’язково її джерелом будуть лише люди. Дивіться фільми, картинки, читайте відповідні тексти, книжки, вірші, слухайте інтерв’ю, подкасти, програми.

Ідіть від простого до складного
Починайте з простих речей. Їх зробити набагато простіше, а набравши інерцію, навіть складне вже не буде так лякати, а пройдене мотивуватиме.

Виміряйте результати
Те, що можна виміряти, можна контролювати. Тому заведіть собі звичку все моніторити, щотижня, щомісяця. Аналізуйте, що вийшло зробити добре, а що можна було зробити краще.

Заряджайтеся позитивом
Позитивні думки, оточення, заняття, хобі, періодична зміна обстановки дадуть вам змогу не застрягнути в одному місці і не втратити інерцію руху. Сприймайте перешкоди, як можливість вирости.

А що стосується виправдань, то або вони працюють з вами і там вже як вийде, або ви працюєте з ними і ваше життя буде саме таким, як ви самі того хочете.