Поширені стереотипи в психології

Як часто ви або про вас судили за тим, яка у вас професія, національність, стать, вік? Як часто тільки на основі розрізненої або поверхневої інформації ви робили висновки й узагальнювали? Як часто тільки за одним вчинком ви складали думку про особистість людини і думали, що вона досить повна?

До впливу стереотипів схильні всі, вони оточують нас з усіх боків, нав’язуючи шаблони дій, далеко не завжди корисних. А отже, їх потрібно виявляти і контролювати.

У нас також є хороша стаття “Чому важливо бути усвідомленою людиною”, вона чудово доповнить цей матеріал.

Що таке стереотип?

По суті, стереотип – це вельми спрощене, дуже стійке, вкрай категоричне уявлення про що-небудь. Своєрідна установка.

Спочатку слово «стереотип» прийшло з друкарської справи, де означало монолітну друкарську форму («твердий» + «відбиток»), копію з друкарського кліше, набору, що потрібні для видань із великим тиражем.

У нинішньому психологічному значенні такий термін став використовуватися 1922 року. Увів його Вальтер Ліпман, соціолог. Він порівняв його з «картинкою в голові».

Зараз поняття «стереотипу» можуть відрізнятися, залежно від методології та наукової школи.

Якщо говорити про соціальну установку, то можна виокремити три складові і це:

• когнітивний компонент (те, що відомо про об’єкт);
• афективний компонент (як об’єкт оцінюється і які емоції викликає);
• поведінковий компонент (те, як людина готова чинити).

Щодо саме стереотипу, то в цьому разі соціальна установка вирізняється браком когнітивного компонента, тобто знань бракує, інформація застаріла або помилкова.

Тип мислення, що ґрунтується на стереотипах, вельми обмежений, оскільки загнаний у рамки вузьких, неточних, таких, що втратили актуальність, або й зовсім помилкових уявлень про навколишню дійсність.

Плюси стереотипів:

там, де дії та ситуації відрізняються простотою, вони допомагають берегти сили;
там, де ситуація схожа, вони дають змогу здійснювати дії за інерцією.

Мінуси:

не дають розкритися творчому потенціалу, обмежують розвиток або навіть стають небезпечними в тих випадках, де об’єкт стереотипу став іншим, але дії щодо нього не змінилися, залишилися стереотипними;
вони часто стають причиною невідповідності між очікуванням і реальністю. І якщо очікування було завищеним, то це може призвести до дезадапатції та фрустрації.

У кожного свій набір стереотипів, сформований і закріплений на рівні психіки. Це цілі когнітивні схеми і комплекси зв’язків між нейронами, які змушують на ситуації, що повторюються раз за разом, відповідати певним чином.

Найчастіше стереотипи мають стосунок до якихось певних груп і це:

• гендерним;
• віковим;
• національним;
• статусних;
• із соціальними ролями.

Але також вони свідчать про норми життя, розвитку, а також поведінки. Мають безпосередній стосунок до життєвих цінностей.

Більшість стереотипів закладаються ще в дитинстві під впливом оточення. Це означає, що вони є результатом соціалізації. Вони можуть мати як позитивні, так і негативні якості, а можуть і щось помилково узагальнювати.

Якоюсь мірою стереотипи увібрали в себе упередження і страхи тих, хто жив до нас або належить до старшого покоління.

Стереотипне сприйняття: особливості

Тут можна виокремити такі ознаки, що виділяються:

• явище «стереотипізації». Тут мається на увазі приписування людині певних, стереотипних рис, які характеризують якусь групу. Це може бути приналежність до якоїсь національності, професії, статі тощо;
• явище «ореолу», «аури». Формування враження про людину тільки за одним вчинком;
• явище «порядку». Коли ми спілкуємося з малознайомою нам людиною, то більше довіри у нас викликає первинна інформація, а якщо людина добре знайома, то свіжа;
• явище «середньої помилки». Якщо в когось яскраво виражені певні риси, то вони усереднюються;
• явище «проекції». Людині властиво приписувати свої недоліки тим, хто нам не подобається, і свої достоїнства тим, хто викликає в нас приємні почуття під час спілкування.

Стереотипи: форми та види

Стереотипи можуть стосуватися всього, чого завгодно, зокрема, зовнішніх ознак та індивідуальних особистісних особливостей. При цьому було розроблено кілька класифікацій:

• Панферов виокремлює: емоційно-експресивні, соціальні, а також антропологічні;
• Реан: вербально-поведінкові, експресивно-естетичні, соціально-рольові, соціально-статусні, етнонаціональні та знову антропологічні;
• Комарова: гендерно-рольові, професійні, а також етичні.

Тобто на стереотип можна дивитися з боку:

• адекватності (правдивого факту);
• змісту;
• ролі, яку він відіграє в житті;
• походження.

Стереотипи в першому варіанті корисні, бо розвантажують наше сприйняття. Якщо ж стереотип базується на помилкових фактах або на застарілих даних, то його варто обмежувати.

Стереотипи: як позбутися?

Контроль процесу формування стереотипу нам непідвладний, але ми можемо зменшити його явище. Повне позбавлення, на жаль, неможливе.

З огляду на те, що стереотип формується і підтримується середовищем існування, то послабити їхній вплив здатні:

• глибше вивчення об’єкта стереотипу;
• зміна оточення (нові друзі, переїзд в інше місце або навіть країну).

Що стосується розширення даних про об’єкт, то тут актуальне:

• критичне мислення;
• вибірковість;
• перевірка інформації на достовірність;
• відстеження провокацій, маніпуляцій з боку ЗМІ;
• відстеження тиску оточення.

Що ще потрібно для боротьби зі стереотипами?

1. Знайдіть джерело.

Проаналізуйте, звідки воно походить. Можливо, це вплив кумирів, громадських лідерів, культурної спадщини. Стереотипи скрізь: у нормах етикету та поведінки, у вимогах до різних дій і функцій тощо.

2. Проаналізуйте думку.

Пам’ятаєте про явище «стереотипізації»? Подумайте, чи все, що говорять про групу, до якої ви належите, притаманне вам? Чи адекватні ці стереотипи стосовно вас? А до вашого друга, родича? Іншої людини?

3. Співпрацюйте.

Спільна діяльність і цілі, розділені емоції, товариськість завжди дають більше розуміння про об’єкт стереотипу. Якщо ж людина замкнута, приділяє мало уваги самопізнанню, має нестійкий внутрішній світ, то послабити стереотипи буде вкрай складно.

4. Мисліть творчо.

Перестаньте все приймати на віру, жити за шаблонами, схемами, інструкціями. Будьте активнішими в пошуку й аналізі інформації. Розкривайте свій творчий потенціал, він допомагає мислити вільніше, розсовує межі, розширює кругозір. Прагніть індивідуальності своєї особистості та цінуйте це в інших.

5. Боріться із забобонами та забобонами.

Вони дуже схожі зі стереотипами. І те, що спрацьовує проти перших, працюватиме і з другими.

Якщо ви відчули вплив стереотипу, почали сумувати, впали в зневіру, тривогу чи страх, загрузли в самокопанні – запитайте себе:

Чому я думаю саме так?
Як ще можна вирішити ситуацію?
Що в мене є?

Розбирайтеся в причинах. Пам’ятайте: якщо ви не контролюєте стереотипи, значить вони контролюють вас. Любіть себе, цінуйте себе, прийміть себе, вчіться бути щасливими і жити своїм життям.