ПТСР: міфи і правда

• Що таке ПТСР?
• Що таке ПТСР?
• Лікування та прояви ПТСР
• Тривалість та наслідки ПТСР
• Психосоматика та соціальна підтримка

Що таке ПТСР?

Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це психічний стан, який може розвинутись після травматичної події, яка загрожує життю чи здоров’ю людини. У цій статті ми розглянемо найпоширеніші міфи щодо ПТСР.

Зростання кількості ПТСР в Україні

Кількість захворювань на ПТСР в Україні з початку війни збільшилась у 4 рази, а разом з цим збільшилася і впізнаваність цього терміну. Про посттравматичний стресовий розлад говорять багато, від нього страждають багато і поряд з ним багато хто живе. Але розуміння його все ще залишає бажати кращого, що породжує чимало міфів. Розглянемо найпоширеніші.

Про те, що таке ПТСР у нас є окрема стаття, тому не будемо повторюатись і перейдемо одразу до міфів.

Міфи про ПТСР

Міф перший. ПТСР буває винятково у військових, які були на війні.

Військові дії – не єдина травмуюча подія, яка може трапитися з людиною. Тобто розвинутись цей розлад може у будь-кого, хто зазнав серйозної загрози для здоров’я/життя. А міф виник через те, що саме військовим ветеранам вперше поставили цей діагноз.

Міф другий. Усі військові повертаються з поля бою з ПТСР.

Так, на фронті чимало того, що може серйозно травмувати психіку, але кожна людина унікальна, а тому й реакція на однакові події у кожного буде різною – одні впораються, а інші – ні.

Міф третій. ПТСР має кожен.

Кожен хоч раз у житті переживає важкі стресові події, але поява посттравматичного стресового розладу спостерігається в середньому тільки у 10-15% людей.

Міф четвертий. ПТСР розвивається відразу після психотравми.

Після психотравми розвивається гостра реакція на стрес і не в усіх. І лише згодом може розвинутися ПТСР. При цьому термін виникнення розладу дуже різний: від перших трьох місяців до кількох років. Є навіть випадки, коли ПТСР виникав понад 50 років після травмуючих подій.

Міф п’ятий. Люди з ПТСР – це люди з дуже слабкою психікою.

Виникнення цього розладу не пов’язане з характеристиками темпераменту чи іншими особистісними особливостями – з’явитися воно може в кожного. І якщо виникло, це не є ознакою слабкості. Причина ПТСР завжди в тому, що травматичний досвід був надто інтенсивним, або надто довго тривав.

Лікування та прояви ПТСР

Міф шостий. Ті, хто має ПТСР, становлять небезпеку для інших.

Якщо подивитися на симптоми цього розладу, то серед них немає агресії, божевілля та психозу, зате є безсоння, болісні кошмари, нав’язливі думки, ізоляція, виразне почуття провини і навіть розчарування. Причиною насильства тут може стати наявність інших психічних розладів, зловживання наркотичними речовинами чи алкоголем, але не сам ПТСР.

Міф сьомий. ПТСР – стан хронічний і він практично не піддається лікуванню.

Є дуже багато способів помітно знизити симптоматику розладу і навіть звести його нанівець з часом. Потрібно лише знайти, що саме підійде конкретній людині.

Міф восьмий. ПТСР потрібно просто пережити і одного разу він  зникне сам по собі.

Так, є випадки, коли люди самі знаходять спосіб вилікувати себе, але таких приблизно ⅓. Що стосується ⅔ тих, хто страждає на посттравматичні стресові розлади, то їм потрібна підтримка близьких і нерідко кваліфікована допомога. Тут можна навести аналогію з раною: травма – це рана душі, якщо її не лікувати, вона може загноїтися.

Міф дев’ятий. ПТСР у всіх проявляється однаково.

Люди різні та ПТСР у них проявляється по-різному і з дуже великою різницею у симптоматиці, навіть якщо причина однакова. Більше того, в одних після однакової травми розлад розвинеться, а в інших ні. Саме тому підхід у лікуванні суворо індивідуальний.

Тривалість та наслідки ПТСРР

Міф десятий. ПТСР одразу помітний і діагноз можна поставити “на око”.

Подібний діагноз може поставити лише фахівець. Що стосується помітності симптомів, то тут багато залежить від їхньої вираженості. Також самоізоляція таких людей, уникнення тригерів та намагання приховати власні муки зводять практично нанівець можливість щось розглянути стороннім людям. Близькі можуть запідозрити недобре, але теж не відразу і не завжди.

Міф одинадцятий. ПТСР – найстрашніший наслідок психотравми.

Найстрашніший наслідок – стійка зміна особистості людини, але це досить рідкісне явище, оскільки наш мозок має виражену пластичність і здатний адаптуватися.

Міф дванадцятий. ПТСР – це реакція на одну подію, найсильнішу.

Цей розлад буває комплексним, тобто коли поєднання кількох факторів стало надмірним для психіки. Воно також може виникнути в результаті накопичення травмуючого досвіду, навіть якщо він був розтягнутий за часом.

Міф тринадцятий. ПТСР лікують роками.

Все залежить від конкретної ситуації, а також від того, наскільки добре підібрана терапія. Відновлення може зайняти як місяць, так і від півтора до кількох років.

Психосоматика та соціальна підтримка

Міф чотирнадцятий. ПТСР – це лише психіка.

Те, що психіка неспроможна вирішити, проявляється через тіло – з’являються фізіологічні захворювання, тобто розвивається психосоматика.

Міф п’ятнадцятий. Чоловіки з ПТСР ніколи не звертаються за допомогою і вважають за краще переносити все мовчки.

Зараз досить розвинене розуміння цінності психологічної підтримки та звернення до фахівця більше не вважається ганебним. Чоловіки з посттравматичним розладом шукають допомогу досить часто, але говорити про це усім навколо не люблять. При цьому усвідомлення необхідності терапії більше виражене у тих, хто вже знайомий із психосоціальними послугами.

Міф шістнадцятий. Професійна допомога при ПТСР – це дуже дорого та довго.

Є чимало безкоштовних програм психологічної допомоги, зокрема державних. Є чимало спеціалістів, чий цінник цілком по кишені більшості. Якщо є сумніви в кваліфікації, завжди можна дізнатися відгуки того чи іншого психотерапевта і при необхідності сходити на пробний сеанс.

Посттравматичний стресовий розлад оточений безліччю міфів, але розуміння його природи та методів лікування допомагає зруйнувати ці стереотипи. ПТСР це не вирок, і своєчасна допомога може повернути людям повноцінне життя. Якщо ви або ваші близькі стикаєтеся з симптомами ПТСР, не соромтеся звернутися за підтримкою до фахівця.

Також існують курси, проходячи які, можна отримати особисту терапію і паралельно багато дізнатися на тему посттравматичного розладу і навчитися допомагаьти собі. Курс по роботі з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР) ви можете знайти за посиланням.