Розлад харчової поведінки: поняття, причини ознаки

• Трохи статистики

• Розлад харчової поведінки: види

• Як розпізнати?

• Причини РХП

• Лікування та профілактика

Нездорові харчові звички та розлад харчової поведінки – це різні речі, адже друге являє собою набагато серйознішу проблему. Серйозну настільки, що потрібне комплексне втручання фахівців. Що таке РХП, як його виявити і яким буває – розбираємося.

Трохи статистики

Виникнення розладу харчової поведінки не залежить ні від віку, ні від статі, ні від етнічної приналежності і, тим більше, не має значення і соціально-економічний статус людини. Але варто зазначити, що жінки (особливо молоді) все ж таки дещо частіше страждають від нього, ніж чоловіки.

Загалом у світі 9% людей мають РПП.

До 13% молоді до 20 років хоча б 1 раз стикалися з будь-яким видом цього захворювання.

Нервова анорексія зустрічається у 0,3-3% жінок і 0,24-0,3% чоловіків.

Схильність до цієї групи розладів може успадковуватися:

• нервова анорексія передається нащадкам з імовірністю 28-74%;
• нервова булімія – 54-83%;
• патологічне переїдання – 41-57%.

РХП практично завжди супроводжується іншими психічними захворюваннями:

• 36-50% хворих на нервову булімію мають депресивний розлад;
• 48-51% хворих на нервову анорексію мають тривожний розлад;
• у більшості випадків до РХП приєднується також ОКР (обсесивно-компульсивний розлад) і схильність до зловживання психоактивними речовинами.

Розлад харчової поведінки: види

Це низка психіатричних захворювань, що характеризуються тим, що пов’язані з деструктивними настановами і ненормальною поведінкою щодо форми власного тіла, вибору їжі, частоти прийомів і обсягів порцій. Негативний вплив РХП зачіпає і стосунки, і особистий розвиток, і роботу, що значно погіршує якість життя.

Проявлятися може в найрізноманітніших видах:

• нервова анорексія – невгамовне прагнення до худорлявості, страх мати зайвий жир, спотворене сприйняття власного тіла, обмеження кількості їжі. Усе разом призводить до вкрай низької ваги та серйозних проблем зі здоров’ям. Очищення шлунково-кишкового тракту шляхом викликання блювоти або іншими способами може бути присутнім, а може й ні;
• нервова булімія – регулярно повторюване переїдання, після якого спостерігається неадекватна компенсаторна поведінка, тобто зловживання сечогінними і проносними, провокування блювоти, голодування, надмірні фізичні навантаження;
• вибірково-обмежувальне вживання їжі патологічного характеру (ПІОПП). Призводить до сильного зниження ваги, нестачі поживних речовин, а слідом і до залежності від нутритивної (лікувальне харчування) підтримки. Стан фігури значення не має;
• компульсивне переїдання – періодично повторюване переїдання, що супроводжується почуттям втрати контролю над собою. Немає очищення ШКТ;
• пікацизм – вживання на постійній основі того, що не належить до їжі. Дітям до 2 років не діагностується;
• румінація – зригування їжі, які повторюються;
• орторексія – прагнення до ПП (правильного харчування) і найсуворішого дотримання раціону, яке набуло патологічного і нав’язливого характеру;
• бебірексія – нав’язування дитині батьками своїх уподобань у харчовій поведінці.

Є і зовсім рідкісні види РХП. До них належать: дранкорексія (прихильність до алкогольної дієти), прегорексія (може проявлятися у вагітних, стурбованих своєю фігурою), а також різні збочення апетиту.

При цьому будь-який із видів РХП закріплюється відразу на двох рівнях: психічному і фізіологічному. Спочатку виникає конфлікт між реакціями на події та базовою потребою в їжі, потім бажання призводить до формування нав’язливої ідеї, що формує певну поведінку.

Як розпізнати?

Як і будь-яке інше психіатричне захворювання, розлад харчової поведінки потребує для діагнозу консультації з лікарем. Запідозрити його наявність до звернення по допомогу до фахівця допоможуть такі симптоми:

• яскраво виражена худорба при прагненні скинути вагу ще більше;
• тривала відмова від їжі;
• сильний страх набрати вагу;
• часті тренування до знемоги;
• спроби ховати про запас продукти в невідповідних для цього місцях;
• очищення (блювота, клізми, проносне, сечогінне тощо);
• вживання того, що раніше не подобалося, різкі зміни в смаках;
• вживання надмірної кількості їжі і більш часто на постійній основі;
• надмірне захоплення правильним харчуванням і почуття провини, якщо раціону не було дотримано.

РХП для тіла не минає безслідно, тому приносить тим, у кого є:

• стомлюваність, слабкість, виснаження;
• судоми, оніміння/біль у кінцівках;
• набряки;
• холодні руки/ноги;
• тахікардію;
• чутливість до холоду;
• непритомність і запаморочення;
• порушення травлення (діарея або закрепи, здуття);
• збій менструального циклу аж до аменореї;
• зниження лібідо;
• безпліддя;
• затримку статевого розвитку;
• зниження густоти волосся аж до алопеції;
• погіршення якості зубів аж до їх втрати;
• анемію, гіповітаміноз і дефіцит мінеральних речовин;
• надмірну худорлявість або навпаки, ожиріння;
• порушення роботи органів;
• остеопороз;
• депресивні стани аж до суїцидальних думок.

Тобто можуть від легких і до таких, що загрожують життю.

Хворі на РХП соромляться свого стану, тому ретельно приховують його від рідних, але помітити, що щось не так можна. На наявність проблеми вказуватимуть:

• швидке та надмірне поглинання їжі;
• маленькі порції, їжа на самоті, не на очах у інших;
• брехня про кількість з’їденого, зокрема спроби позбутися продуктів або заховати їх;
• закривання у ванній/туалеті відразу після їжі;
• різкий набір або скидання ваги;
• захриплий голос;
• ознака Рассела (на суглобах кистей і пальців є ранки, що не загоюються, або синці через пошкодження об зуби під час викликання блювоти).

Причины РПП

Механізм розвитку не вивчений повністю, але можна стверджувати, що подібні розлади часто спостерігаються у людей, у яких у роду вже були такі захворювання. Ризик підвищується і тоді, коли дитина переймає патерни поведінки батьків. Наприклад, мама незадоволена своїм тілом – дитина також не сприйматиме своє, хтось у сім’ї ласун – дитина також зловживатиме солодким.

Свій внесок у статистику вносить і соціальний тиск, наприклад, мода на худорлявість і крихкість, трендові дієти. Примітно, що в культурах, де немає зацикленості на стрункості, деяких видів РХП немає зовсім.

Про те, як боротися із залежністю від соціального схвалення тут.

Дещо вищий відсоток захворюваності й у тих, чия робота або діяльність пов’язані з дотриманням певних параметрів тіла (танцюристи, моделі, актори тощо.

Стрес, психотравми, ПТСР також можуть призвести до виникнення розладів харчової поведінки.

Іноді «спусковим гачком» стають образливі зауваження інших людей про вагу або зовнішній вигляд. Особливо це виражено за заниженої самооцінки, сугестивності, залежності від чужої думки, почуття провини, схильності до перфекціонізму.

Позбутися почуття провини допоможе ця книга.

Лікування та профілактика

Лікування підбирає фахівець залежно від ситуації. Зазвичай воно охоплює психотерапію, медикаментозне лікування, дієту і реабілітаційну програму.

Як профілактика будуть корисні:

• підвищення стійкості до стресу і зниження його рівня, зокрема й за допомогою творчості;
• формування правильного ставлення до зовнішності та харчування ще з дитячого віку. Також не можна використовувати їжу як покарання/заохочення;
• формування здорової самооцінки та вміння відстоювати свої особисті кордони.