10 нед
Видеокурс
Нехай дитяча психіка і пластичніша, ніж у дорослих, і легше переносить стрес, але не можна забувати про її вразливість. І психіка, і мозок дитини все ще формуються, тому їй складніше переносити важкі обставини. Вона поки що мало знає про життя, мало вміє, а отже, аналіз ситуації ускладнений і способи впоратися з кризою здебільшого самостійно знайти не вийде.
ПТСР у дітей: як проявляється?
Найчастіше ПТСР у дітей проявляється через три симптоми, які зустрічаються найчастіше:
- повторне переживання травмувальної події (вона бачить кошмари або відіграє травматичні події чи їхні елементи в іграх);
- прагнення не стикатися з чимось, що може нагадати про пережите;
- перезбудження психіки (розлади сну, дратівливість, безпричинне здригання).
Якщо ж розглядати вікові особливості, то тут прояви будуть такими:
- дошкільнята (проблеми зі сном, безпричинні сльози, страх, регрес у розвитку);
- школярі (втрата інтересу до того, що раніше захоплювало, безсоння, проблеми з увагою і пам’яттю, головні болі, замкнутість, втрата впевненості в собі);
- підлітки (головні болі, безсоння, зниження рівня самооцінки, спалахи агресії).
Причини виникнення ПТСР
Причин, що провокують розвиток ПТСР чимало, але з найчастіших варто виділити:
- зміна обстановки, місця проживання, оточення;
- розрив стосунків між батьками;
- смерть родича або друга;
- нещасні випадки, аварії, катастрофи, військові дії;
- викрадення;
- спостереження сцен насильства;
- насильство над ним, як в емоційному, так і фізичному плані;
- медичні втручання, які пов’язані з больовими відчуттями.
Дитина з ПТСР та її батьки
Батьки, чия дитина зіткнулася з травмою та її наслідками, стикаються з серйозним випробуванням. Близько 25% з них страждають від сильного стресу, депресії, ПТСР, тривожності в перші півроку після травмуючих подій у дитини. І нехай у більшості випадків батьки зберігають стійкість, а рівень їхнього стресу з часом нормалізується, діти не можуть не помічати їхнього стану, і те, що вони бачать, погіршує їхню власну симптоматику.
Діти багато в чому покладаються на своїх тата і маму в тому, щоб зрозуміти, як реагувати на ту чи іншу подію. Також, намагаючись уберегти дитину від нагадувань про травматичну подію, вони власноруч перешкоджають адаптації психіки до сприйняття події.
Дитині будь-якого віку після перенесеної психотравми необхідна допомога фахівця. Але така допомога часто потрібна і її батькам, адже працювати над проблемами їм потрібно разом.
Що можна зробити для дитини?
Критично важливо для батьків якнайшвидше вибудувати свою лінію поведінки і навчити дитину правильно реагувати на те, що відбувається з нею. Тут допоможуть:
- моральна підтримка (розмови, пояснення);
- приклад спокою та емоційної рівноваги батьків;
- аналіз інформаційного простору та усунення чинників, що провокують стрес;
- забезпечення участі в побутових рутинних і різних корисних справах;
- налагодження режиму дня;
- фізична активність;
- забезпечення можливості дитині проявляти свої почуття.
Що не можна робити?
Без заборон тут не обійтися і це:
- критика або висміювання дитячої реакції на щось;
- знецінення дитячих почуттів і переживань;
- постійний акцент на тому, що сталося в розмовах;
- невиконання батьківських обіцянок дитині;
- неувага до дитячих прохань і потреб.
У будь-якому разі звернення до фахівця – це найкраща стратегія, адже роботи попереду чимало. І тільки зусилля всієї команди (мама, тато, дитина, психолог) здатні призвести до гарного результату.
Дізнатися більше про ПТСР загалом можна з нашої статті «Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР)».
Сподобалось? Розкажіть друзям:
Щоб отримати унікальні статті та техніки підпишіться на нашу корисну розсилку. А прямо зараз ми даруємо вам "Словник арт-терапевта":