Техніка арт-терапії з Арт-кухні Олени Тараріної

Техніка «Активна увага». Автор Є. Тараріна

Мета: сформувати навичку стійкої уваги, навчитися володіти своїм тілом,

розвивати свої здібності в процесі спільної роботи з партнером.

Завдання:

• розвинути вміння утримувати позицію на рівних
• здобути навичку парної роботи та взаємодії
• розвинути баланс правої та лівої півкуль (раціональної та емоційної); розвинути здатність заявляти про свої потреби
• удосконалювати навичку володіння власним тілом;

Інвентар: різні дрібні предмети (4 шт.)

Часові межі: не обмежено

Вікові рамки застосування: клієнти від 4-х років та старші.

Кількість осіб: парна кількість учасників.

Алгоритм роботи

Учасники стають у пари один навпроти одного й обмінюються предметами, поступово прискорюючись, у такій послідовності:

1. Учасники беруть до рук по одному предмету і передають за допомогою пальців один одному правими руками одночасно з пальців у пальці + очі в очі (два предмети на пару).
2. Предмет передається тільки двома пальцями + зоровий контакт (очі в очі). 3. Лівою рукою беремо – лівою даємо + зоровий контакт (два предмети на пару).
3. Три предмети на пару: на раз – міняємо місцями предмет/предмети в руках (незалежно від кількості предметів в учасника), на два – передаємо партнеру з рук у руки + зоровий контакт.
4. Чотири предмети на пару + зоровий контакт.
5. Чотири предмети на пару + ритмічне стукання ногою по підлозі.
6. Чотири предмети на пару, стукання ногою по підлозі + говоримо алфавіт врозкид одночасно кожен сам собі вголос.

Висновки. У процесі спільної динамічної гри можна отримати масу позитивних емоцій, весело і корисно провести час; отримати навик парної роботи і взаємодії; розвинути дрібну моторику рук; сформувати навик утримування уваги.

Техніка «Стоп». Модифікація Є. Тараріна

Ми окреслюємо навколо себе кордони, щоб захистити свою особистість. Дозволяємо підходити іншим людям до нас (і у фізичному, і в психологічному сенсі) лише на певну відстань, щоб уберегтися від можливих образ і надто сильного впливу.

Мета: усвідомлення своїх кордонів; зміцнення «Я».

Завдання: налаштування на себе, розуміння своїх потреб.

Інструкція. Оберіть собі в партнери малознайому людину.

Спробуйте дослідити невидимий кордон навколо свого тіла за допомогою рук партнера. Він повільно наближатиме долоню до п’яти різних ділянок вашого тіла. Коли ви відчуєте дискомфорт, кажіть «стоп».

Обговорення:

– Наскільки ви дозволяєте наблизитися до себе і в яких місцях?

– Де проходять ваші кордони, як ви їх захищаєте? – Що було для вас особливо важливим?

– Яку політику щодо кордонів ви проводите і як це можна використовувати в майбутньому?

Висновок: техніка дає змогу зрозуміти, наскільки близько людина може підпускати до себе інших людей, усвідомити ставлення людини до її власних кордонів.

Вправа «Спільне малювання в парі». Модифікація О. Тараріної

Мета: дослідження особистісної ідентичності, сприяння розвитку спонтанності, рефлексії, прояву істинних почуттів, баченню свого місця в групі, соціумі.

Завдання:

• розширити рольовий репертуар і рольову гнучкість
• навчитися слухати й чути внутрішнє «Я»
• усвідомити, як відбувається взаємодія з іншими людьми
• навчитися визначати свої кордони, межі інших людей

Інвентар: білий аркуш А-4, пензлик, фарби, склянка з водою. Час роботи: 30-40 хвилин.

Вікові рамки застосування: від 13 років і старше.

Алгоритм роботи

Вступ. Робота відбувається в парах – це можуть бути учасники тренінгу, які об’єдналися довільно, або сімейні пари. Перед учасниками на столі лежить аркуш А-4, один пензлик, одна склянка з водою та фарби. Парі учасників пропонується визначити, хто з них буде малювати першим, хто другим. Тренер попереджає учасників про те, що робота виконується мовчки.

Основна частина.

Інструкція до дії:

• Той з учасників, хто вирішив бути першим, бере пензлик біля самої основи (ближче до щетини), другий учасник також береться за пензлик, тільки ближче до кінчика.
• Учасники починають малювати, дотримуючись умови: робити це мовчки, не випускаючи пензля з рук.
• Після завершення малюнка вони міняються місцями.
• Коли готові два малюнки, відбувається обговорення роботи. Тренер ставить учасникам запитання, що стосуються двох етапів малювання (до першого і другого малюнка):
• Чи легко ви домовилися, хто буде першим?
• Чи завжди вів той, хто був біля основи пензлика?
• Які елементи малював кожен учасник?
• Чи вийшло взаємодіяти?
• Які особливості вашого характеру відбилися у спільному малюванні?
• Ви більше малювали в центрі чи на периферії? Про що це говорить для вас?
• Як часто ви були зосереджені на собі і як часто переключалися на партнера?
• Як ви почувалися в ролі ведучого і в ролі веденого?
• Як можна назвати ваші картини?
• Що ви відчуваєте, дивлячись на них?

Висновки. Цю техніку можна використовувати в роботі з парами, при дослідженні партнерства в бізнес-відносинах. Сім’я, виконуючи спільний малюнок, може реагувати тими самими емоціями, які характерні для неї у звичайному житті. Процес роботи може відображати, яким чином члени родини сприймають одне одного. В учасників є можливість дослідити та проаналізувати свої ведучі та ведені.

Використана література

Тараріна, О. (2014) Тараріна, О. (2014) Арт-кухня: чарівні рецепти. Луганськ: Елтон-2.