З перших днів життя ми оточені музичними ритмами. При цьому навіть не замислюємося, який вплив на нас чинить музика. Але ж вона як камертон здатна налаштовувати на зцілення.
Ще з давніх часів нею лікували: знімали біль, викликали радість, боролися з серйозними хворобами.
А що ж зараз?
Нині лікування музикою, тобто музикотерапія, – це цінний напрям у скриньці арт-терапії.
Музика зцілює. Ми слухаємо її, щоб стати бадьорішими або, навпаки, розслабитися, скоротати час у дорозі. Коли на душі добре – ми наспівуємо улюблені мотиви. Іноді, випадково почута мелодія дуже точно потрапляє в настрій або думки. У лікарнях і хоспісах великою популярністю користуються волонтерські музичні виступи.
Зцілювальна сила музики була відома ще в давнину, але й зараз її не залишають поза увагою. Так, наукою доведено її такі позитивні ефекти:
Музика робить нас щасливішими
Вона несе в собі потужний емоційний заряд, але як ми сприймаємо ту чи іншу мелодію, пісню, залежить від наших уподобань, тож і реакція буде різною.
Емоції, які пробуджує музика, вчені поділяють на два типи:
Це означає, що люди здатні відчувати певні емоції під її дією навіть тоді, коли в реальному житті з ними не стикалися раніше.
Саме тому окремим людям сумна мелодія приємніша, ніж весела.
На відміну від справжніх життєвих ситуацій, прослуховування музики не викликає відчуттів загрози, небезпеки, тож ми можемо сприймати ті емоції, які вона несе, не відчуваючи їх насправді. Це схоже на альтернативну реальність.
Творчий потенціал вищий за наявності фонового шуму
Музика чудово рятує від нудьги під час виконання рутинних справ. Але якщо ми зайняті творчістю, то тут ситуація інша – гучні звуки не дадуть зосередитися.
Але якщо під час інтенсивної розумової роботи шум буде середнім, то творчі здібності поліпшуватимуться.
Ускладнення обробки даних чудово стимулює мозкову діяльність, змушуючи перемикатися на абстрактне мислення і входити в креативний режим.
Музичні смаки і характер пов’язані
Дослідження, що відбулися в Heriot-Watt University, демонструють, що між музичними уподобаннями та людиною є зв’язок.
У досліді брали участь 36518 випробовуваних з усього світу, з такими особистісними характеристиками як:
У першій частині дослідження випробовувані, виходячи з уподобань, розділилися на 104 жанри музики. Уже на цьому етапі особливості характеру можна було точно передбачити.
При цьому перші 3 особистісні характеристики визначалися за музичним смаком відмінно, а ось останні 2 не визначалися ніяк.
На другому етапі випробовувані були розділені на пари, де за 10 улюбленими композиціями намагалися передбачити особливості характеру партнера.
Результати вийшли такими:
Звісно, узагальнювати тут складно, але, тим не менш, збіг є.
Музика і логіка пов’язані
У Сент-Ендрюському університеті 2008 року відбувся експеримент із молодшокласниками. Він показав, що ті, хто близько 3 років займався музикою, демонструють перевагу над однолітками одразу за 4 параметрами, а саме:
Вони також продемонстрували більш розвинені навички міркувань, аналізу та розуміння інформації, отриманої візуальним способом.
Це допомогло підтвердити припущення, що заняття з музичними інструментами дуже корисні для дитячого розвитку. Вони допомагають добре розвинути багато навичок, важливих у житті.
Музика покращує здоров’я
Згідно з даними Американської асоціації працетерапії, ті пацієнти, які перенесли інсульт, швидше відновлювалися під впливом класичної музики, інколи розбавленої білим шумом і тишею.
Сучасні дослідження підтверджують, що музика має вплив на:
Музика скрізь. Вона звучить у торгових центрах, магазинах і кафе, у фільмах і рекламі, під час занять спортом, хобі та в машинах під час поїздок. Вона впливає на настрій, стан. Але просте прослуховування музики це зовсім не те ж саме, що музична терапія.
У музичній терапії на будь-якому етапі завжди присутнє орієнтування на мету, поставлену на початку роботи з клієнтом.
Що характерно, цілі не мають нічого спільного з музичними (це зовсім не сольфеджіо, не робота над вокальною інтонацією, не відпрацювання мелізмів тощо).
Аналізуючи, як реагує клієнт на музику, терапевт проводить оцінку його фізичного, психічного та емоційного станів, рівня розумового розвитку, комунікативних і соціальних навичок. А потім планує наступні сеанси, виходячи з того, що потрібно клієнту.
Як приклад технік музичної терапії можна навести такі:
Техніка вибирається, виходячи з навичок терапевта, його терапевтичного підходу, інтуїції, досвіду, а також технічних можливостей.
Під час сеансів між клієнтом та терапевтом крок за кроком створюються довірчі стосунки. Вони допомагають клієнту у розкритті свого потенціалу, а терапевту у більш ефективному вибудовуванні терапевтичної стратегії.
У музичної терапії чимало переваг. Серед них варто виділити неінвазивність, доступність та невисоку вартість. Вона може давати результат навіть тоді, коли інші підходи не забезпечили належного ефекту.
Музика є формою невербальної комунікації, і навіть сенсорної стимуляції. Вона викликає реакцію у людини завдяки своїй впізнаваності та приємному почуттю безпеки.
При цьому підходить для застосування у людей будь-якого походження, віку, рівнів розвитку. Щоб брати участь у сеансах музичної терапії, клієнтам зовсім не потрібно мати жодних навичок у музиці.
Дізнатися більше про такий напрямок арт-терапії можна на нашому курсі “Музична терапія – поглиблений курс”, що стартує 16 лютого. Детальна інформація про курс тут.
Щоб отримати унікальні статті та техніки підпишіться на нашу корисну розсилку. А прямо зараз ми даруємо вам "Словник арт-терапевта":