Тістопластика як ефективна арт-терапія для дітей

• Тістопластика: що це та чому вона?
• Нюанси роботи з тістом

Ліплення – це цікаве і улюблене заняття не тільки для дітей, але і для дорослих. Але особливо приваблива і значуща саме для перших. Тістопластика широко використовується в терапії та педагогіці, а тому про неї варто розповісти трохи більше.

Тістопластика: що це та чому вона?

Якщо говорити просто про ліплення, то матеріалом тут може виступати і глина, і пластилін, і хлібний м’якуш та інші пластичні матеріали, які можна м’яти і надавати їм форму. Вони також використовуються в терапії.

Якщо ж говорити про тістопластику, то матеріалом у ній виступає солоне тісто – простий, доступний, екологічно чистий, нешкідливий, приємний на дотик і дуже м’який матеріал, з яким легко працювати і виправляти недоліки в процесі. Тісто також зручно лягає в дитячу руку і приносить багато радості та задоволення дітям, допомагає їм швидше включитися в робочий процес та розкритися перед спеціалістом або батьками, якщо йдеться про домашні техніки.

Зручно, що це матеріал, який легко приготувати самостійно (зазвичай це борошно, сіль та вода) і навіть заготовити одразу на кілька днів – тісто чудово зберігається у холодильнику. Йому можна надавати різні кольори або розфарбовувати вже готові фігурки і навіть композиції, а за бажання і лакувати їх згодом. Коли виріб твердне в процесі сушіння, він може виступати як сувенір, талісман. Тобто сама взаємодія та цілі цієї взаємодії можуть бути вкрай різноманітними. При цьому при роботі з тістом можна використовувати різні допоміжні матеріали та інструменти, що ще більше розширює варіативність.

Сама робота з тістом дозволяє розвивати тонкі диференційовані рухи, координацію, тактильні відчуття, опрацьовувати найдрібніші м’язи. Руки – це дуже значний орган, який допомагає дітям досліджувати світ, відчувати його у собі та себе у ньому. Недарма значна частина кори мозку займається аналізом сигналів, які надходять саме від цього органу. І недарма вправи, які ґрунтуються на роботі руками та пальцями, так добре розвивають та підтримують розумові здібності. Також, залучення до процесу творення відразу двох рук сприятливо відбивається на гармонійному розвитку раціонально-логічної та емоційно-творчої сфер мислення.

Використовувати тістопластику можна з раннього віку – приблизно з 3-4 років. Для кожного віку можна підібрати свою складність роботи з тістом. Вона чудово підходить для будь-яких дітей, у тому числі особливих. Дозволяє щоразу знаходити нові варіанти та способи роботи з матеріалом, створювати щось нове незліченну кількість разів.

Зручно, що тістопластику можна легко вписувати в заняття в дитячому садку, у школі, вдома, у дитячому таборі, центрі розвитку і т.д.

Якщо говорити про завдання, які дозволяє вирішити цей напрямок арт-терапії, то це:

• розвиток дрібної моторики рук та точних рухів пальців та кистей, синхронізація роботи рук;
• формування сенсорних стандартів кольору, форми, величини об’єктів, сенсорне збагачення. Дитина також навчається правильно передавати пропорції, розвиває окомір і просторове уявлення;
• формування естетичного сприйняття світу навколо, культурне збагачення, розвиток почуття прекрасного та вміння знаходити та розуміти красу в будь-якому її прояві;
• розвиток уяви та мислення (абстрактне та логічне), творчого потенціалу. Дитина не просто вчиться створювати образ, а й наділяти його індивідуальними рисами, експериментувати з ним;
• розвиток уваги, пам’яті, концентрації, спостережливості. Дитина вчиться запам’ятовувати і потім правильно відтворювати послідовність дій, продумувати свої кроки наперед;
• розширення уявлень дитини про себе і навколишній світ;
• навчання в ігровому форматі, розвиток співробітництва, а також розвиток здібностей до спілкування, самовираження;
  зняття дратівливості, втоми, тривожності;
• допомога у формуванні адекватної та позитивної самооцінки.

Багато корисної інформації про роботу з дітьми є у цій книзі-практикумі.

Нюанси роботи з тістом

Їх чимало, але ми зупинимося на основних.

Техніка безпеки.

Тут звернути увагу варто на таке:

• при додаванні в тісто ароматичних речовин слід уточнити, чи немає на ці конкретні запахи у дитини алергії. Те саме стосується і використовуваних барвників;
• барвники/фарби варто використовувати або натуральні (какао, кава, куркума, овочеві соки тощо) або такі, що дозволені для використання дітьми (наприклад, харчові барвники, гуаш, акварель, акрил);
• варто переконатися, що у дитини немає на шкірі рук відкритих ран і подразнень – робота із солоним тістом буде їм неприємна і навіть болісна.

Замішування тіста.

Тісто замішують туге, підливаючи воду в підсолене борошно, потім на пару годин ставлять у холодильник – воно стане м’якшим. Зберігають його у щільно зав’язаному пакеті чи контейнері/банці. Щоб верх не підсихав, його можна змастити олією

Ліплення.

Перед роботою шматочок потрібно добре розім’яти, а за необхідності додати барвник. Порядок ліплення зазвичай такий: спочатку ліплять дрібні деталі, потім відкладають їх убік і приступають до виготовлення простих виробів, які згодом будуть прикрашені дрібними заготовками. За потреби можна додати ще один етап – створення складних композицій: казкові сюжети, панно тощо.

Фарбування тіста.

Фарбувати можна як на стадії замішування, так і на стадії вимішування тіста.

Перед фарбуванням готового виробу, його можна ґрунтувати олійною фарбою білого кольору або акриловою водяною ґрунтовкою. Коли цей шар висохне, поверх можна наносити фарбу. Кожен шар слід робити тонким і добре просушувати, щоб уникнути розтріскування тіста.

Готовий і забарвлений виріб можна додатково покрити лаком, який підсилює яскравість фарб, надає глянець або матовість (залежно від типу) і створює захисну плівку, що захищає роботу від кришення з часом.

Сушіння.

Сушити можна просто на повітрі, а можна в духовці або спеціальній електросушарці, яка використовується для овочів.

Якщо вибрано сушіння на повітрі, варто пам’ятати, що тісто в середньому сохне зі швидкістю приблизно по 1 мм вглиб на день. Варто уникати протягів та різких температурних перепадів. При цьому способі деформація виробу буде мінімальною за рахунок повільного видалення вологи з виробу.

Якщо вибрано сушіння в духовці, то температура не повинна перевищувати 80 градусів, а дверцята краще залишити трохи відкритими. Сушіння в такий спосіб займає від 2 до 4 годин у середньому. Електросушарка сама підтримує необхідну температуру.

Також можна вибрати комбінований спосіб: спочатку сушіння на повітрі природним шляхом, а потім досушування в духовці.

Приклад техніки, заснованої на ліпленні, можна знайти тут. У прикладі взято пластилін, але тісто також добре підходить.

А навчитися значно більшої кількості технік, познайомитись із різними напрямками арт-терапії ви зможете на цьому курсі.