Тривожність і тривога: відмінність

• Тривога
• Тривожність
• Тривожний розлад
• Замість підсумку

Тривога знайома кожному і трапляється мало не щодня. Приводів для занепокоєння багато: іспити, співбесіда, проспали, чи вимкнена праска, звіт недороблений, дитина почала кашляти, вага знову додалася, зуб ниє, кішка погано їсть. Ситуації найрізноманітніші: від простих до складних, від тих, де тривога надумана, до тих, де і справді є обґрунтовані побоювання.

А може правильно сказати не тривога, а тривожність? Ці поняття нерідко плутають, хоча грань між ними зовсім не тонка. Плутанина не дивна, адже ще півстоліття тому ці поняття не розділяли. Але сучасна психологія їх диференціює і дає змогу аналізувати явище через категорії психічної властивості та психічного стану.

То де ж закінчується тривога і починається тривожність? Розбираємося що, де і чому.

Тривога

Тривога являє собою тяжку емоцію, яка виражає відчуття деякої невизначеності, нездатності контролювати те, що відбувається, передчуття поганого розвитку подій. Це стан болісного і обтяжливого занепокоєння, і запускає його лякаюча думка або думки. Наприклад, вам потрібно зробити оплату в терміналі, але ви не знайомі з його меню, довго плутаєтеся в кнопках і ніяк не знайдете потрібний розділ, ще й черга за спиною тисне. Ситуація стресова, але тривогу запускає не вона. Коли ви починаєте думати про те, що контролю у вас мало або немає зовсім, що ви зробите щось не так і втратите гроші, що люди почнуть обурюватися, що ви надто довго займаєте термінал тощо, ось тоді і з’являється тривога.

По суті це епізодичне занепокоєння, воно приходить і йде, але не затримується. При цьому ви зазвичай не можете усвідомити, звідки приходить почуття страху, побоювання – вам просто неспокійно. Черга мовчить, вас ніхто не чіпає, всі зайняті своїми справами і спокійно чекають, меню терміналу стає зрозумілішим, а якщо ні, то завжди можна попросити допомоги у людей за спиною, але вам тривожно. При цьому, варто впоратися (або відкласти операцію) і відійти вбік, як почуття тривоги відступить.

Тут чітко простежується фактор невизначеності – ми не розуміємо, звідки походить загроза і чи існує вона насправді, ми просто очікуємо чогось поганого.

Тривога зачіпає не тільки думки й емоції, а й тіло, оскільки сигнал небезпеки від мозку мобілізує ресурси і готується реагувати.

Властива вона будь-якій людині, і зняти її можна найрізноманітнішими способами: позитивним настроєм, техніками дихання, методикою ЕМDR (десенсибілізація і переробка за допомогою руху очей) або ця техніка.

А ще безпричинну тривогу зменшує робота над собою та сміливість іти вперед, до своїх цілей і мрій. Про те, як стати на такий шлях, розповідає ця книжка.

Тривожність

Тривожність – це особливість психіки, стійка властивість, характерна риса людини, яка часто відчуває почуття сильної тривоги.

Виділяють тривожність особистісну та ситуативну. Перша – це властивість особистості, а друга – стан у певний момент. Тобто тривога здатна перерости в тривожність і це природні емоції, поки їхня частота виникнення не починає вас серйозно турбувати.

У періоди тривожності реакції тіла більш виражені, ніж за короткої тривоги, і виражаються в:

• треморі/тремтінні;
• заїданнях у мовленні та забуванні слів;
• прискореному серцебитті;
• сильному бажанні сховатися/втекти/втекти;
• головному болю;
• запамороченні;
• важкому диханні;
• частих позивів до сечовипускання;
• діареї;
• складнощі у сприйнятті інформації;
• м’язовій скутості, напруженості;
• посиленому потовиділенні;
• підвищеній плаксивості;
• підвищеній дратівливості;
• постійному занепокоєнні;
• спустошеності;
• надмірних переживаннях про те, що буде тощо.

Тривожність як риса характеру досить добре помітна збоку, оскільки вона є стійкою якістю. Подібний рівень підвищеної та частої тривоги – це не що інше, як дезадаптивна реакція, що призводить до дезорганізації діяльності та поведінки, що знижує якість життя, а іноді й супроводжується психосоматичними захворюваннями. Про психосоматику та її лікування розповідає цей курс.

Тривожний розлад

У тривоги і тривожності є ще один ступінь – це коли тривога не просто часта, а є постійним, безперервним станом. Навіть коли для страху і тривоги причин немає, почуття, що турбують, нікуди не йдуть. По суті, це вже невротичний стан, який вкрай негативно впливає на життя. А ще це найпоширеніший психічний розлад, у якого можливі досить небезпечні ускладнення: неврози, параноя.

Супроводжуватися він може не лише психологічними нездужаннями, а й фізичними.

Серед основних психологічних симптомів слід відзначити:

• надмірні напруженість і занепокоєння через поточні справи або взагалі без приводу;
• постійний стрес, неможливість розслабитися;
• безпідставний страх як за своє життя так і за життя близьких;
• зниження працездатності та складнощі з концентрацією уваги;
• підвищена дратівливість.

Серед основних фізичних симптомів слід зазначити:

• постійна втома і слабкість;
• порушення сну;
• скутість, напруження в м’язах;
• головні болі та болі в животі;
• посилене потовиділення;
• озноб, тремтіння;
• утруднене і важке дихання, що іноді доходить до відчуття задухи;
• розлади травлення (діарея, блювання, нудота).

Симптоми можуть виражатися з різною силою і комбінуватися по-різному. Усе залежить від того, яка форма тривожного розладу і наскільки він занедбаний.

Загалом виділяють 3 форми тривожного розладу:

• адаптивна. Тут надмірна тривога виникає на тлі складнощів із пристосуванням до певної стресової ситуації;
• генералізована (тривожно-депресивна). Тут надмірна тривога має постійний характер і виникає на ґрунті великої кількості різних
• життєвих обставин – людина постійно боїться за своє життя, сім’ю, роботу тощо;
• тривожно-фобічна. Тут уже присутні періодичні панічні атаки, супроводжувані дуже сильним страхом смерті, що наближається, або людей та їхніх скупчень, або важкої хвороби.

У кожному з випадків людина майже завжди не розуміє, звідки беруться ці нав’язливі та неприємні думки. І дуже важливо помітити тривожний розлад якомога раніше і почати лікування, щоб повернутися до нормального життя.

Замість підсумку

Якоюсь мірою, тривога, тривожність і тривожний розлад – це прояви одного і того ж стану. Відмінностями тут виступають частота і сила симптоматики.

Також психологія розглядає тривогу як психічний стан, тривожність як психічну властивість, а тривожний розлад як психічне захворювання.

І в кожному з випадків рішення є, а якщо потрібна допомога, по неї варто звернутися до фахівця.