Циклотимія: причини, симптоми, ознаки, стадії

• Циклотимія: що це?
• Як проявляється циклотимія?
• Чому виникає циклотимія?
• Чи існує профілактика та лікування?

Є люди, які при кожній зустрічі вражають зміною свого настрою. Одного дня вони мовчазні й замкнуті, занурені в себе і перебувають повністю у владі своїх проблем. Іншого дня – балакучі, самовпевнені, безтурботні й усміхнені. При цьому самі не знають, чому їхній настрій такий мінливий, що саме змусило їх бути пригніченими або радісними.

У них пояснення немає, але воно є у психології. Такі перепади емоцій можуть свідчити про особливий психічний розлад, назва якому циклотимія.

Циклотимія: що це?

Термін циклотимія має грецьке походження і перекладається як «коло душі», іншими словами – ходіння душі по колу.

1882 року Карл Кальбаум, відомий німецький психіатр, використовував цей термін для позначення психічного розладу, для якого характерна нестабільність настрою хронічної форми, що чергується з легкою ейфорією (гіпоманією) і легкою депресією. Він зазначив, що люди, які страждають на цей розлад, вкрай рідко звертаються до фахівця по допомогу, оскільки його симптоми не надто виражені.

Раніше таку патологію називали «циркулярне божевілля», «періодична неврастенія».

Сучасна психіатрія розглядає циклотимію як одну з форм афективного розладу. Захворювання дуже схоже з розладами особистості, тому в більш ранніх класифікаціях також називалося «циклоїдна особистість». Його поширеність у світі становить від 0,5 до 4%. При цьому вік хворих охоплює досить великий діапазон – від пубертатного періоду до 50 років. Хворіти можуть як чоловіки так і жінки.

Циклотимічний розлад також має схожість із розладом біполярним у легкій формі і, так само як і він, віднесений до класу циклофренії.

Найчастіше для опису циклотимії використовують такі терміни:

• афект. Являє собою інтенсивний емоційний короткочасний стан, який супроводжується вираженою вегетативною, а також руховою активністю. Афект завжди є відповіддю на конкретну ситуацію. Він більш сильно виражений, ніж почуття та емоції, і не триває довго, на відміну від них;
• афективний розлад – це ціла група психічних розладів, для яких характерні порушення, пов’язані з емоційним станом.
• дистимія. Цей стан не такий тривалий і не настільки важкий як депресія. Він характеризується сумним, пригніченими і навіть похмурим станом;
• гіпертимія (наднастрій). Для цього стану характерний стійко гарний настрій, який супроводжується підвищеною активністю в різних сферах життя;
• гіпотимія. Цей стан наближений до маніакального, але все ж не настільки важкий. Для нього характерні піднесений настрій, енергійність, підвищена активність, відчуття, що все гаразд, які супроводжуються не менше ніж 4 дні. Досить часто гарний настрій змінюється на дратівливість і навіть агресію. Відмінність від маніакального розладу – немає жодних психотичних змін. Гіпоманія може виступати фазою біполярного розладу, але також може виникати і через інші причини, наприклад, у разі гіпертиреозу, деяких хвороб ЦНС, побічної дії деяких препаратів;
• інтермісія. Так називають період, який настає між фазами циклотимії. У цей час психіка відносно здорова.

Як проявляєтся циклотимія?

За циклотимії перепади настрою цілком легкі, проте вони однаково ускладнюють життя і погіршують стосунки з оточуючими. «Гойдалки» настрою змушують людину шукати гострих відчуттів, часто змінювати заняття і навіть місце проживання. Загалом нерідко спостерігаються:

• порушення сну;
• порушення апетиту;
• зниження самооцінки;
• зниження соціальної активності.

Настрій коливається між періодами субдепресії (коли настрій падає) та гіпоманією (коли підвищений). Їхні прояви нагадують депресію (про депресію ми маємо окрему статтю) та манію, але мають меншу вираженість. Проте вони приносять достатньо занепокоєння, щоб полегшення субдепресії хворий міг шукати в алкоголі, а гіпоманії в наркотиках.

Частота, а також тривалість фаз циклотимії досить хаотичні за характером і передбачити їх неможливо. Вони можуть іти одна за одною, а можуть перемежовуватися періодами відносного благополуччя (періоди інтермісії).

Загострення можуть бути:

• регулярними;
• сезонними;
• непостійними.

У періоди спаду (гіпотимії) людина:

• менш активна, її настрій знижений;
• відчуває тугу, апатію, байдужість, демонструє замкнутість;
• дратівлива і навіть плаксива;
• загальмована;
• погано спить;
• не може отримувати задоволення від будь-яких занять;
• відчуває притуплення як відчуттів, так і думок;
• не мотивований, не хоче працювати, займатися чимось, спілкуватися;
• дуже швидко втомлюється;
• відчуває погіршення когнітивних функцій.

Із соматичних симптомів присутні: важкість у грудях, головні болі, погіршення апетиту, зниження ваги, ослабленість, випадіння волосся, запаморочення.

У періоди підйому (гіпоманії/гіпертимії) людина:

• перебуває в піднесеному емоційному стані;
• прагне до спілкування, фамільярничає, виглядає веселою та енергійною;
• демонструє впевненість у своїх силах;
• продуктивний і відчуває, що все благополучно;
• сповнений сил і не потребує частого відпочинку.

У більшості хворих відзначається погана адаптація до повсякденного життя. Емоції то піднімають їх, то кидають донизу, через що в періоди субдепресії вони ніяк не можуть досягти своїх цілей, а у фазі гіпоманії мають складнощі з продуктивністю, а також із концентрацією уваги.

Якщо говорити про види циклотимії, то виділяють:

• апатичну (характерні байдужість, зниження активності, байдужість до самого себе, тиха, монотонна і навіть уповільнена мова);
• вітальну (характерні депресія, сильна туга, відсутність апетиту, а також порушення сну);
• анестетичну (характерні підвищена тривожність, метушливість або, навпаки, деяка загальмованість, відсутність інтересу до всього, відчуття, що світ навколо сірий і вкрай нудний).

Захворювання досить часто має затяжний перебіг.

Емоційні гойдалки часто є причиною соціальної дезадаптації.

Одне з важких ускладнень циклотимії – це біполярний розлад. Приблизно ⅓ хворих із віком стикається з посиленням симптоматики, що згодом переростає у важчу форму БАР.

Циклотимія небезпечна під час вагітності, оскільки після пологів провокує розвиток післяпологової депресії з непередбачуваними наслідками.

З можливих ускладнень варто відзначити також:

• суїцидальну поведінку і думки;
• складнощі з виконанням завдань у навчанні або роботі;
• ризик самоушкодження;
• часті конфлікти з оточуючими;
• ризик алко- або наркозалежності.

Чому виникає циклотимія?

Причини циклотимічного розладу все ще повністю не зрозумілі. Але можна зазначити, що в зоні ризику перебувають ті, у кого в родині були випадки біполярного, а також інших афективних розладів. Тобто спадковість має велике значення.

Розвитку циклотимії також можуть сприяти:

• психотравма;
• дитячі переживання через різницю поглядів батьків на виховання;
• надмірна критика;
• травми голови в минулому, інтоксикації, нейроінфекції.

Є різні версії того, чому виникає цей розлад:

• біологічна: емоційні гойдалки можуть бути через гіперактивність кортизолу (гормон стресу). Тобто стресові ситуації здатні провокувати епізоди циклотимії;
• біохімічна: на стрибки емоцій можуть впливати порушення гормонального фону, водно-електролітного балансу та рівня біогенних амінів;
• серотонінова (зараз це основна гіпотеза, що підтверджується клінічними дослідженнями): захворювання виникає через зниження рівня серотоніну в різних відділах мозку, що відповідають за емоційний фон.

На те, як хвороба розвиватиметься, впливають вік, стать, а також особливості конституції.

Чи існує профілактика та лікування?

Повне одужання від циклотимічного розладу неможливе, але істотно знизити його прояви і навіть домогтися більшої тривалості періодів просвітлення можна. Діагноз, ступінь вираженості симптомів і схему ефективного лікування (психотерапія, різні препарати) визначає фахівець після ретельного обстеження.

Багато що залежить від того, наскільки рано циклотимію було виявлено і наскільки точно виконуються рекомендації лікаря.

Профілактики як такої немає, але для зниження рівня психомоторного збудження варто:

• відмовитися від кави, міцного чаю, енергетиків, алкоголю, сигарет і наркотиків;
• налагодити режим сну.

Також буде корисно вести щоденник «настрою» для фіксації перепадів емоцій. Це допоможе навчитися розпізнавати ознаки настання нового епізоду, а лікарю дасть змогу гнучко коригувати лікування.

Хороші результати в роботі із залежностями дає арт-терапія.

У разі раннього виявлення та відповідального підходу до терапії варто очікувати хороших результатів і повернення до нормального життя.