Як виявляється повага у відносинах

• Повага: що це?
• Повага у парі
• Повага з дітьми
• Повага у колективі
• Ознаки того, що у відносинах немає поваги
• Як добитися того, щоб вас поважали?

Відносини – це не завжди про пару чоловік-жінка, це також про роботу, коли є спілкування з колегами, про сім’ю, коли є спілкування з дітьми та родичами, про в принципі спілкування з людьми. І принцип поваги буде важливим для кожного випадку, тож розберемо основні моменти.

Повага: що це?

Це коли є прийняття іншого саме таким, яким він є, тобто разом з усіма його поганими і добрими сторонами. Це прийняття особистості людини перед тобою, усвідомлення того, що вона цінна, визнання її гідності, її якостей, переконань, потреб, кордонів та прав. Прийняття без тиску та ігнорування.

І тут багато залежить від того, чи любить і поважає людина сама себе, адже те, як вона до себе ставиться, транслюватиметься і на інших.

Якщо говорити про базову повагу (тут йдеться про повагу до будь-якої людини), то вона допомагає уникнути багатьох хвилювань, адже коли:

• учень переживає, що недостатньо підготувався до контрольної, не буде боятися, що вчитель образить його;
• працівник знає, що керівництво не буде принижувати його, якщо він зазнає невдачі, він зможе взяти на себе відповідальність за свої дії і т.д.

Коли повага є взаємною, то досягати разом спільних цілей, враховуючи при цьому інтереси кожного, стає набагато легшим.

Повага у парі

Період закоханості зазвичай супроводжується сліпотою по відношенню до недоліків один одного. Непорозуміння можуть траплятися, але вони не є на заваді, доки підійде до кінця період романтики і не зміниться на життєву рутину. І ось у цей момент дуже важливо зберегти взаємоповагу, зробити її нормою відносин.

Виражатися воно може:

• у щирому інтересі до того, чого хоче партнер, що йому потрібно;
• у увазі до його рішень/вчинків;
• у прийнятті його життєвих цілей, а також цінностей;
• у спілкуванні на рівних;
• у підтримці та співчутті;
• у прийнятті одне одного цілком;
• у тому, щоб дозволяти помилятися та давати свободу дій;
• у тому, щоб не намагатися переробити партнера, а також не намагатися принижувати/ображати його..

А для цього треба брати до уваги його:

• потреби/бажання, сприяти їхньому виконанню – це дарує почуття щастя і робить життя більш повним, якісним;
• особливості (такі як звички, характер, стиль, поведінка) приймати їх, не намагатися змінити;
• емоції, а також почуття, щоб бути здатним надати емоційну підтримку;
• захоплення/інтереси – їх можна розділяти чи навіть давати партнеру час/можливості їхнього реалізації;
• спосіб думок, думку, світогляд, і навіть цінності;
• мрії, цілі, плани та завдання, щоб партнер міг рухатися вперед по життю;
• зовнішній вигляд (стиль в одязі, образ, манеру поводитися), щоб почуватися один з одним комфортно і без сором’язливості;
• коло спілкування (родичі, друзі, колеги) – добре, коли коло спілкування спільне.

Дуже важливо сприймати особисті інтереси та інтереси партнера як рівні, вибудовувати взаємну довіру, дарувати тепло, поважати кордони один одного та уникати при цьому ярликів, спроб загнати у шаблон.

Для цього варто:

• з увагою ставитися до слів партнера, намагатися його почути та зрозуміти;
• демонструвати, що бажання/потреби партнера важливі;
• дбати про партнера та відповідати на його прохання, не ігнорувати;
• висловлювати подяку партнеру;
• підкреслювати його хороші/сильні сторони, виявляти захоплення;
• зберігати його секрети та не обговорювати партнера з іншими людьми;
• підтримувати ініціативу партнера, виявляти інтерес до його ідей;
• давати свободу рішень та дій;
• цінувати участь партнера у вашому спільному житті, його внесок як матеріальний, так і нематеріальний;
• говорити про те, що ви пишаєтеся своїм партнером, любите його;
• демонструвати взаємоповагу наодинці та перед іншими;
• не вдаватися до сарказму, глузування, болючим висловлюванням, а натомість бути обережним у словах і якщо є невдоволення, то висловлювати його коректно, без нетерпіння, зневаги та роздратування;
• шукати компроміси, а не сперечатися, давати партнеру право на помилку та бути готовим вибачитися;
• визнавати свої помилки, робити з них висновки та вибачатися.

Але, як уже говорилося вище, без поваги та любові до самого себе, подарувати їх партнеру буде практично неможливо, тому варто прагнути самореалізації та роботи над собою, щоб прибрати незадоволеність своїм життям і розібратися з комплексами, рости як особистість.

Арт-терапія – це хороший помічник у саморозвитку, тому рекомендуємо цей курс. Він підійде всім, навіть тим, хто зовсім не знайомий із психологією.

Повага з дітьми

Тут усе починається з дитинства. Якщо дитина виросла в атмосфері довіри, поваги та взаємодопомоги, звикла приймати і дарувати їх, то й у подальшому житті у неї з ними проблем не виникне.

А для цього:

• поважайте дитину, адже діти беруть приклад з дорослих, так показуйте їй гарний приклад не лише щодо неї, а й стосовно інших;
• пам’ятайте, що не тільки дитина зобов’язана вас слухатися, але і ви повинні чути її, цікавитися її думками, підтримувати її ідеї;
• не варто принижувати або ж висміювати дитину – вона повинна відчувати впевненість у тому, що її приймають такою, якою вона є (з хорошими і поганими рисами, вчинками, особливостями тощо);
• любіть дитину без умовностей, щоб вона відчувала себе поряд з вами в безпеці;
• обговорюйте з дитиною свою поведінку та поведінку інших, запитуйте її про те, що вона думає з цього приводу і чому – ведіть з нею діалог, але уникайте повчання та нотацій;
• розвивайте у дитині емпатію, уміння співчувати, бути уважною до переживань інших;
• використовуйте позитивну мотивацію, вчіть дитину брати хороші приклади з життя, акцентуючи на них увагу, хваліть її.

Є гарна книга для підлітків та їхніх батьків, яка допомагає покращити їхні взаємини. Радимо прочитати.

Повага у колективі

Якщо в колективі немає взаємної поваги та довіри, то успішність організації буде під великим питанням. І це часто не береться до уваги.

Якщо говорити загально, то під повагою в колективі слід розуміти наступне:

• дозволяти іншому мати свою думку, навіть якщо вона відрізняється від вашої;
• визнання кордонів та прав іншого нарівні зі своїми;
• давати можливість іншому бути самим собою, тим більше, що це може допомогти навчитися чогось нового;
• розуміти, що ваші інтереси є спільними;
• довіряти і бути готовим йти на компроміси та поступки, щоб досягти потрібного вам обом результату.

Коли в організації немає поваги та довіри між колегами, то це:

• ускладнює прийняття рішень, оскільки люди не бажають чути один одного, немає конструктиву у спілкуванні;
• призводить до затримок та тенденції перекладати відповідальність на іншого;
• знижує ефективність, оскільки ресурси та енергія витрачаються не на роботу, а на розбірки;
• відбирає віру в успіх компанії, тому що ніхто не хоче в неї вкладатися через несправедливість у різних її проявах і нерозуміння, як діяти правильно і спільно.

Так, домогтися повної довіри та поваги – це з розряду утопії, але згуртувати колектив і зменшити тертя між співробітниками цілком можливо. І тут на допомогу приходить тімбілдінг, культура компанії, що надихає і мотивує робоче середовище, справедливе ставлення.

Ознаки того, що у відносинах немає поваги

Повага допомагає врівноважити та значно збагатити відносини, але коли вона відсутня, то відносини йдуть шляхом руйнування. І ознаками цього будуть такі пункти.

1. Ігнорування кордонів.

Виявлятися це може по-різному: від постійного безцеремонного вторгнення до вашого особистого простору, що викликає дискомфорт, до ігнорування вашої думки і спроб змусити вас робити те, що вам робити не хочеться.

2. Мовчазне звернення.

Воно проявляється під час суперечок та сварок, коли людина замикається та мовчить. Іноді до цього додається пасивно-агресивна поведінка.

3. Постійний акцент на недоліках.

При кожній сварці, а іноді й просто в будь-який момент людина згадує ваші недоліки. При цьому вони можуть бути як реальними, так і вигаданими. Це також ознака того, що ця людина так і не прийняла вас до кінця.

4. Безкомпромісність.

Ви відкладаєте свої мрії, бажання та потреби на потім заради людини, готові йти на компроміс із нею, але вона не відповідає вам взаємністю. Це нерівні стосунки.

5. Приховування правди та брехня.

Коли людина не правдива і її ставлення/звернення до вас не відрізняється прозорістю, це призводить до недовіри і плутанини.

6. Перебивайте вас, коли ви висловлюєте свою думку.

Якщо людина постійно перериває вас, коли ви говорите чи висловлюєте свої думки, це ознака те, що ні вас, ні ваші слова і думки не цінують і поважають.

Як добитися того, щоб вас поважали?

Найперше правило тут – не терпіти неповажне ставлення по відношенню до себе, а для цього:

• поговоріть віч-на-віч із тим, хто ставиться до вас неповажно. Уникайте недомовок і натяків, говоріть прямо;
• не відкладайте свою реакцію на потім і реагуйте відразу на виявлену неповагу, не замовчуйте її, але при цьому уникайте лайки та звинувачень;
• використовуйте м’яку форму відмови;
• відстоюйте свої особисті межі твердо.

Друге правило – хочете поваги до себе, проявляйте його до інших, а для цього:

• демонструйте доброзичливість та ввічливість: усміхайтеся частіше, допомагайте, дякуйте за допомогу та добрі слова, вітайтеся;
• показуйте повагу: слухайте з увагою, не відволікаючись на телефон чи інші сторонні речі чи інших людей, не гримасуйте та не закочуйте очі;
• слухайте активно: якщо потрібно – уточнюйте, питайте, дослуховуйте до кінця і не перебивайте, намагайтеся зрозуміти, що вам кажуть;
• не виправдовуйтесь: ви вирішуєте, як вам діяти і говорити та несете за це відповідальність. Виправдання здебільшого не потрібні;
• дотримуйтесь правил етикету: притримуйте двері, пропускайте інших, якщо потрібна допомога та ви можете допомогти – запропонуйте свою допомогу;
• якщо пообіцяли/домовлялися, то дотримуйтесь домовленостей/обіцянок;
• не плетіть інтриги і не розповсюджуйте плітки;
• не забувайте при цьому про самоповагу;
• пам’ятайте, що кожна людина – це індивідуальність, приймайте це, дозволяйте собі та іншим відрізнятися.

В нас є стаття про концепції ненасильницького спілкування Маршала Розенберга, вона добре доповнить цей матеріал, оскільки вчить висловлювати свою думку без агресії, чути інших і себе, знаходити компроміси.