Чек-лист психологічно здорової людини

• Що таке психологічна зрілість?
• Ознаки психологічної зрілості
• Чек-лист психологічної зрілості

Психологічна зрілість не досягається автоматично при досягненні скількох-сь років. Вона досягається за допомогою набуття життєвого досвіду та роботи над собою. А оскільки з першим ми часто не допрацьовуємо, а друге сильно змінюється від людини до людини і залежить від багатьох параметрів, зазвичай картина така (у 80% випадків), що психологічна зрілість спізнюється.

Як би там не було, вона дуже цінується і дуже бажана. Ось тільки чим вона є і як себе на неї перевірити? Розбираємось.

Що таке психологічна зрілість?

По суті вона є розвит0ком людини, який повністю відбувся в психологічному плані. Тобто це розвиток, при якому людина досягла того рівня, коли може гнучко і вільно використовувати свій основний особистісний інструментарій, щоб правильно і впевнено діяти в будь-яких, зокрема, дуже складних обставинах. Це також вміння усвідомлювати межі своєї відповідальності, аналізувати ситуації об’ємно, розумітися на їхніх причинах та прогнозувати наслідки, робити з них висновки. Ще це вміння контролювати свої реакції, а за потреби і адекватно їх коригувати, вміння визнавати свою неправоту, якщо вона є.

І це не залежить від віку, тому що у кожного свої особливості та темп дорослішання. Тобто найсправедливіше спиратися на індивідуальний підхід у цьому питанні.

Цікаво, що ще існує періодизація зрілості, яка була запропонована в середині XX століття. По ній зрілість буває:

• ранньою, вік 21-25 років;
• середньою, вік 25-40 років;
• пізньою, вік 40-55;
• передпенсійною, вік 55-65.

У цьому вікова періодизація – це досить старий підхід, у якому цифри та підходи до оцінки зрілості неодноразово змінювалися.

Так у Стародавньому Китаї психологічна зрілість була прив’язана до фізичної. Відповідно, було 4 періоди дорослішання:

• 20-30 років – період для одруження;
• 30-40 років – період виконання зобов’язань перед суспільством;
• 40-50 років – період, коли усвідомлювалися власні помилки;
• 50-60 років – життя добігає кінця.

Якщо ж згадати Піфагора (VI-V століття до н.е.), то на моральне зростання відводилося 20 років, починаючи з 20-річного віку.

Ознаки психологічної зрілості

Це питання вивчалося багатьма вченими, тому можна знайти різні списки характеристик. Зупинимося на найвідоміших.

Зрілість згідно з Г. Олпортом.

Тут мається на увазі безперервний процес, що йде все життя, і у якого є 6 базових рис:

• широкі межі Я. Вміння подивитися на себе на сторони;
• здатність до сердечних, теплих відносин (співчуття, як здатність до терпимості до відмінностей між людьми, та дружня близькість, як глибока любов до сім’ї, друзів, коли немає власництва та ревнощів);
• самоприйняття, вміння справлятися зі стресом і контролювати свої емоційні стани в безпечному для оточуючих ключі;
• демонстрація реалістичного досвіду, сприйняття. Вміння бачити речі саме такими, якими вони є. Прагнення до особисто значущих і реалістичних цілей;
• почуття гумору і самопізнання. Чітке уявлення про себе, свої сторони, можливості, здібності. Гумор як інструмент, що дозволяє бачити і приймати абсурдність ситуацій, що не допускає порожнечі і самозвеличення;
• цілісність життєвої філософії. Чіткі, глибоко укорінені цінності, які стали життєвою опорою, надають сенсу тому, що людина робить.

Зрілість згідно з В. Меннінгером.

Тут базових рис 7. І це здібності/вміння:

• взаємодіяти конструктивно з навколишньою дійсністю;
• адаптуватися до мінливості життя;
• справлятися з тривогою, напруженням і досягати внутрішньої гармонії;
• отримувати більше радості від того, що віддаєш, ніж від того, що отримуєш;
• уміння розуміти інших і співпрацювати з ними, дійти згоди і один одному допомагати;
• підходити до ворожої енергії творчо, спрямовувати її в конструктивне русло;
• любити.

Зрілість за А. Маслоу.

Тут список досить великий (наводимо не весь):

• прийняття себе та інших без нетерпимості та самоствердження;
• відчуття своєї єдності з людством;
• вибір найкращих і відхилення негативних традицій, критичне ставлення в плані культурної приналежності;
• несприйнятливість до чужого впливу та впливу штампів, свобода від забобонів;
• демократичність і природність у поведінці, благодушний гумор;
• стійкість до невдач і обману, вміння відсторонюватися від негативного;
• вміння бачити себе/ситуацію з боку, як результат досвіду граничних переживань;
• душевні та щирі стосунки з рідними та друзями, неконфліктність, непідступність, відсутність агресії та ворожості;
• здатність до ідентифікації цілей та орієнтування на них, дотримання моральних норм;
• конструктивність без егоїстичного підтексту у важливих справах;
• готовність переймати чужий досвід, вчитися;
• вміння дивитися на речі з різних боків;
• креативність;
• філософський підхід до життєвих питань тощо.

Є й інші списки, але й цих достатньо, щоб побачити загальну картину і перейти до нашого чек-листа.

Чек-лист психологічної зрілості

Але скільки б різних поглядів у цьому питанні не було, можна вивести основу психологічно зрілої особистісної моделі.

Самобутність (автентичність).

Їй притаманні 3 ознаки:

• теперішній момент життя усвідомлюється максимально повно;
• у цей момент спосіб життя обрано самостійно;
• за цей вибір прийнято особисту відповідальність.

Насправді автентичність – багатоскладове поняття, що включає різні властивості особистості. Сюди входять:

• вираження щирості;
• бажання бути собою і реалізація цього бажання;
• гнучкість поведінки тощо.

Труднощі з дорослішанням виникають, коли людина ховається за масками, плутається в них, відіграє не ті ролі. Це забирає багато енергії та багато часу.

Прийняття власних почуттів (відкритість досвіду, який людина отримує за своє життя).

Але не варто плутати відкритість і відвертість. Тут ідеться про щире сприйняття своїх почуттів, проживання їх, терпимість до них, що допомагає регулювати власну поведінку усвідомлено.

Труднощі тут можливі, коли почуття заперечуються, відкидаються. Але ж при цьому вони нікуди не діваються, прориваючись згодом у неусвідомлених реакціях.

Розвиток самопізнання.

Коли воно обмежується, то обмежується і свобода. Коли розвиток є, коли є вміння чути себе, то це збільшує можливості вибору. Що краще знання себе, то легше розуміти інших і тут спрацьовує зворотний ефект – краще розуміння інших допомагає краще зрозуміти себе.

Труднощі виникають, коли людина не цікавиться собою, своїми можливостями, талантами, межами. Коли немає усвідомленого ставлення до себе.

У самопізнанні добре допомагають арт-терапевтичні практики. Багато про них є на цьому курсі.

Ідентичність.

Вона полягає в знанні, ким є людина, ким вона хоче стати, що для неї важливе, що вона хоче загалом від життя. Для цього вона ставить/отримує запитання, шукає відповіді, перевіряє свої цінності. Вона спирається на свою внутрішню позицію, а не на надії інших. Це дає їй можливість бути сильною у стосунках з іншими.

Труднощі виникають, коли замість того, щоб чути й розуміти свої потреби та прагнення, людина підміняє їх чужими, прагне жити чужим, а не своїм життям.

Для самопробудження та подолання себе на шляху до своєї найкращої версії буде корисно прочитати цю книгу.

Стійкість в умовах невизначеності.

Опорою тут стають: довіра до своєї інтуїції, переконання, що почуття, які є, вони адекватні, що прийняті рішення конструктивні, що ризик виправданий. Це допомагає справлятися з напруженням, що виникає через невизначеність майбутнього.

Труднощі можуть виникнути, якщо людина не знає себе, не вірить у себе і тому не може спертися на себе і воліє сподіватися на інших.

Прийняття і розуміння своєї відповідальності.

Коли вони є, то свідомий вибір буде сповненим свободи: зі співрозмовником можна погоджуватися або протистояти йому в продуктивному ключі, можна сприймати критику конструктивно, використовувати її на користь собі, покращуючи свою ефективність і життя.

Труднощі виникатимуть щоразу, коли буде небажання брати на себе відповідальність і будуть спроби перекласти її на когось.

Стосунки з іншими наповнені глибиною.

Зріла людина не боїться близькості, глибини та відкритості у стосунках. Вона може висловлювати свої почуття, незалежно від їхнього забарвлення, перед іншими вільно. І навіть оцінка інших відбувається без навішування ярликів, без осуду.

Труднощі можуть виникнути, коли людина у стосунках закрита, не чесна і навіть токсична, коли любить засуджувати інших, вимагає від них надто багато, але сама при цьому не дає нічого.

Про здорові стосунки в нас є стаття.

У спілкуванні ставляться реалістичні цілі.

Реалістичні цілі можна досягти і вони досягаються. Це економить час і ресурси, призводить до потрібних результатів.

Труднощі виникають, коли цілі нереалістичні або не відповідають людині.

Розвинена емпатія.

Її характеризує вміння співчувати, розуміти почуття того, з ким відбувається спілкування, а також врахування цих почуттів під час спілкування.

Труднощі можливі, коли розуміння чужих почуттів немає – людина глуха до них і навіть не намагається почути, відчути. Це ранить інших і відштовхує їх.