Перша зустріч – це завжди хвилююче, і іноді навіть занадто. А все тому, що хочеться показати себе з найкращого боку, не забути про важливе і встигнути зробити все заплановане. Можливо? Так. Постараємося розібратися, як це зробити.
У нас з’явився курс «Теорія і практика консультування» українською мовою. Якщо вам цікаво зрозуміти і розкласти все по поличках починаючи з першої зустрічі і до результату, то вам сюди.
Для початку підемо від зворотного і подивимося як не потрібно робити. Отже.
Навіть якщо ви дуже хочете залишити гарне враження, варто дотримуватися межі «психолог-клієнт». Бо не можна бути одночасно клієнту другом і фахівцем, який здатен знайти розв’язання проблеми.
Клієнт приходить не для того, щоб йому давали поради і вчили життя, щоб тиснули на нього та ігнорували його почуття і думки. За підходу, коли психолог приймає людину, яка прийшла до нього, за дитину і грає в мудрого дорослого, створення атмосфери довіри неможливе.
Варто слухати, а не сипати порадами. Варто бути дорослим для дорослого.
Іноді потрібен інший фахівець, але не ви. Краще зберегти свої ресурси, не давати нездійсненних надій і дотримуватися меж своєї компетенції.
Ці 2 аспекти мають бути присутніми ще до початку професійної діяльності та супроводжувати фахівця постійно і на регулярній основі. Тільки так можна не вигоріти і швидко еволюціонувати до продуктивного та ефективного психолога.
Навіть якщо хочеться швидше набратися досвіду, швидше заробити – це пряма дорога до вигорання. Ба більше, якість консультацій падає, результатів досягати стає дедалі складніше і від цього страждає репутація. Потрібно розраховувати свої сили, а якщо їх раптом стало не вистачати, то дивіться пункт вище.
Коли працювати безкоштовно все-таки можна? У таких випадках:
Для одного клієнта можлива тільки одна безкоштовна консультація. Цінуйте себе і свій час.
Укладення терапевтичного контракту перед початком роботи і дотримання його – це обов’язкові умови. Так до вас не буде завищених вимог, ваша взаємодія буде чіткою, зрозумілою, ясною. Ваші права і права клієнта захищені. Ви ж серйозний фахівець, правда?
Клієнти часом приходять з настільки вражаючими історіями, що залишити в стінах кабінету і рамках ваших зустрічей дуже складно. Але є етичний кодекс психолога і його постулати непорушні. Єдиний виняток – це коли ви отримали дозвіл клієнта розповісти вашу ситуацію на супервізії, де не розголошуються особисті дані й історія максимально знеособлена.
Якщо ви раптом упевнені з першої зустрічі, що все вийде, значить, щось не так і варто ще раз подумати. Жоден хороший психолог не стане гарантувати результат. Ви компетентні, тут усе гаразд, але ось клієнт – це завжди змінна, а не постійна. Як він себе поведе, наскільки вкладатиметься в роботу, як складуться ваші стосунки – цього ви знати не можете. Тому дійте крок за кроком, будьте гнучкими, опрацьовуйте запит швидко та якісно, а про результат говоріть тільки тоді, коли його досягнуто.
Помилки в роботі – це нормально, неминуче і цінно, якщо ви на них вчитеся. Працюйте над собою, вдосконалюйтеся і будьте в контакті з колегами. Наприклад, у другому випуску міжнародного журналу наші колеги діляться своїм досвідом, розповідають про те, як війна вплинула на їхню роботу і як вони справляються з труднощами.
Щоб обрати людину, яка викличе в нього довіру, з якою буде комфортно працювати, яка не просто має вигляд фахівця, але таким є, клієнт може проводити дуже ретельне розслідування і піддати вас серйозному аналізу.
Примітно, що більшість пунктів, на які завжди звертають увагу клієнти, майже завжди збігається. Пройдемося основними, щоб ви перевірили себе на «привабливість».
Ваш кабінет достатньо чистий, затишний і комфортний?
Ви завжди приходите вчасно? Якщо затримуєтеся з вагомої причини, завжди попереджаєте заздалегідь? Якщо запізнилися, продовжуєте час сеансу?
Ви дотримуєтеся здорових меж? Уникаєте недоречних дотиків?
Ви завжди готові надати документальні підтвердження вашої кваліфікації?
На всі запитання клієнта про вашу кваліфікацію, методи, які ви використовуєте, ви відповідаєте чітко? Даєте можливість вивчити конкретні ресурси, де людина може ознайомитися з інформацією, яка її цікавить?
Ви даєте людині відчуття, що ви дбаєте про її почуття, що співпереживаєте їй? Або ви сухий і відсторонений, практично байдужий?
На першій зустрічі ви ставите багато запитань? Розпитуєте багато про що або пускаєте розмову на самоплив?
Ви уважно слухаєте клієнтські відповіді?
Ви запитуєте клієнта про якість та умови його життя? Записуєте відповіді?
Ви ставите базові запитання на першій зустрічі? (Ким є людина, чим займається, чи є в неї негативні звички, яке її фізичне здоров’я, які особливості її психічного здоров’я тощо).
На запитання про те, який вигляд матиме ваша спільна робота, ви відповідаєте чітко і зрозуміло?
Ви практично нав’язуєте наступну зустріч? Примушуєте до неї?
Ви більше слухали чи більше говорили? Чи задоволений клієнт таким співвідношенням?
Чи комфортно клієнту з вами, а вам із клієнтом? (Зайвий раз нагадаємо, що за 1-2 зустрічі можна зробити висновок, наскільки людина вам приємна і чи вийде саме вам із нею працювати. Якщо ні – у вас є право відмовитися).
Про те, як поліпшити стосунки «терапевт-клієнт» ми розповідаємо тут.
Щоб отримати унікальні статті та техніки підпишіться на нашу корисну розсилку. А прямо зараз ми даруємо вам "Словник арт-терапевта":