Психологи, які тільки-но розпочали професійну діяльність, витрачають величезну кількість сил, щоб організувати свою практику: потрібно шукати клієнтів, забезпечувати безпечний двосторонній контакт, зберігати стійкість в обговорюваних із клієнтом темах тощо. Завдань багато, а досвід тільки напрацьовується, тож неминуче будуть хвилини розгубленості та навіть прикрощів.
Ще одна складність полягає в тому, що психолог сам є інструментом, він буквально працює собою, резонуючи з клієнтом щоразу. Такі навантаження легко можуть призвести до вигорання.
Шлях становлення зовсім не простий, але його точно можна зробити легшим, якщо звернутися до досвіду колег. Для цього добре підходить супервізія, зокрема групового типу.
В індивідуальній працює пара «супервізант – супервізор», тобто той, хто звернувся до фахівця, і сам фахівець, який допоможе зробити практику ефективнішою. Групова дещо складніша, тому що учасників більше (супервізор і кілька супервізантів), а отже, і взаємодія відбуватиметься більш насичено і не так, як у схемі «один на один».
Під час групової супервізії обмін досвідом та ідеями відбувається з усіма учасниками процесу. Спілкування виходить більш вільним і відкритим, а напруженість щодо супервізора не відчувається. Відчувається підтримка від інших супервізантів, висловлюється безліч точок зору.
Водночас складністю і перевагою в груповій роботі є необхідність висловлювати свою думку перед кількома людьми. Це може викликати почуття сорому або боязкості, але також є гарною можливістю навчитися висловлювати й відстоювати власну точку зору, навіть якщо вона відрізняється від тієї, яку висловлюють інші. При цьому кожне висловлювання в груповій супервізійній дискусії є цінним, оскільки:
Щоб отримати від групової супервізії максимум:
Щоб отримати унікальні статті та техніки підпишіться на нашу корисну розсилку. А прямо зараз ми даруємо вам "Словник арт-терапевта":