Супервізія: види, етапи та цілі

Професія психолога належить до типу людина-людина, а отже потребує постійного вдосконалення. Для цього існує супервізія, яка буде корисною не тільки для молодих, а й для досвідченіших фахівців. Постараємося розібратися, якою вона буває, як вибудовується і які цілі ставить перед собою.

Що являє собою супервізія?

Термін супервізія утворено від supervidere, що в перекладі звучить як «оглядати зверху». По суті це взаємодія між молодим, малодосвідченим колегою і більш зрілим, досвідченим, вона є своєрідним лікуванням лікування. Тобто супервізор (наставник) спостерігає за роботою супервізанта й обговорює з ним його роботу.

Супервізія – це безперервний процес, вона вимагає регулярності, а натомість дає змогу:

• рости у своїй професії;
• розширити і поглибити свої знання, а також уміння;
• краще розуміти власних клієнтів;
• зростати особистісно.

Це одразу й підвищення власної кваліфікації та ефективна підготовка для найрізноманітніших спеціалістів: педагогів, психотерапевтів, психологів, працівників соціальної сфери, юристів та інших.

Навіщо потрібна така робота?

Супервізія передбачає виконання одразу кількох функцій:

• спрямовуючу. Допомагає розібратися в особистісних проблемах супервізанта, які можуть впливати на контакт із клієнтом;
• підтримуючу. Допомагає протидіяти негативному впливу, який може бути від клієнта;
• освітню. Допомагає формувати та розвивати професійні навички.

У процесі супервізії всі учасники процесу дізнаються щось нове безпосередньо про клієнта, один про одного, а також про себе.

Супервізія: види

Її можна поділити на види за двома ознаками:

• за кількістю учасників (групова та індивідуальна);
• за формою проведення занять (очна, заочна та очно-заочна).

В індивідуальній працюють супервізор і супервізант один на один.

У груповій працює супервізор і кілька супервізантів. Цей вид цікавий ще й тим, що сумарний досвід усіх учасників виходить значно ширшим, а підтримку можна отримати від більшої кількості людей. Вона особливо корисна молодим фахівцям.

Очна передбачає особисту зустріч.

Заочна роботу дистанційно: телефонні розмови, спілкування по відеозв’язку, листування.

Змішана (очно-заочна). Тут є кілька форм і все залежить від ситуації.

Етапи супервізії

Індивідуальна супервізія зобов’язана проводитися після укладення контракту, в якому прописані:

• частота зустрічей та їхня тривалість;
• місця, де вони будуть проводитися;
• форми надання робочих матеріалів тощо.

Загалом можна виділити такі етапи:

• емоційний розігрів;
• вибір теми, з якою буде робота;
• опис випадку, який було запропоновано;
• опрацювання запропонованого випадку;
• завершення зустрічі.

Кожна супервізія вимагає великої та серйозної підготовки з обох сторін.

Вона також проходить через кілька фаз:

• ініціальна (підготовка ґрунту для спілкування);
• активна (робота з проблемою);
• інтегративна (структурування та раціоналізація вже проведеної роботи);
• нова орієнтація (підтримка).

Цілі супервізії

Серед її цілей:

• підвищення рівня якості надаваних у психотерапії послуг;
• розширення знань у теоретичній, а також практичній частинах;
• пошук індивідуального консультативного стилю;
• поліпшення якості професійних навичок.

Після супервізії фахівці:

• починають краще і легше розуміти своїх клієнтів;
• набувають неупередженості та можуть більш точно працювати;
• оптимізують використання своїх здібностей.

Головне завдання проведення супервізії випливає з головного завдання самої психології – надати допомогу клієнту максимально, але при цьому не завдати шкоди ні йому, ні собі. Тут актуальним є проведення супервізії паралельно терапії.

Гарним доповненням до цього матеріалу також буде наша стаття “Навіщо супервізія фахівцеві допомагаючих професій?”.

Також буде корисною книга Олени Тараріної — «Супервізія в арт-терапії» — це унікальне видання, що створене на основі реального багаторічного досвіду психологічної роботи. Вона адресована психологам, арт-терапевтам, коучам, які працюють із важкими випадками та шукають підтримку, нові підходи, бачення та глибину в професійному зростанні.