Драматерапія як напрям арт-терапії

• Драма, драматургія, драматизація, драматерапія
• Трохи історії
• Драматерапія: як вона працює?
• З чим драматерапія допомагає?
• Показання та протипоказання

Арт-терапія сповнена дивовижними напрямками, які допомагають вирішувати найрізноманітніші запити клієнтів. Один із них – це драматерапія, народжена на стику психології та театру. Про неї і поговоримо.

Драма, драматургія, драматизація, драматерапія

Почнемо з термінології та зв’язків, бо вони нерідко стають причиною плутанини або неправильного уявлення.

Слово «драма» перекладається з грецької як «дія», тобто те, що відбувається. Зазвичай у драмі відображаються: життя окремої людини, загальнолюдські протистояння, конфлікти, виражені в поведінці та вчинках персонажів.

Але драму можна використовувати по-різному.

Драматургія – це теорія і водночас мистецтво, спрямоване на побудову творів драматичного характеру. Під нею також розуміють сукупність різноманітних драматичних творів, які при цьому належать одному автору, народу чи навіть епосі.

Драматизація – це гра, інсценізація, створення драматичної вистави, що зображує реальні або вигадані події.

Почнемо з термінології та зв’язків, бо вони нерідко стають причиною плутанини або неправильного уявлення.

Слово «драма» перекладається з грецької як «дія», тобто те, що відбувається. Зазвичай у драмі відображаються: життя окремої людини, загальнолюдські протистояння, конфлікти, виражені в поведінці та вчинках персонажів.

Але драму можна використовувати по-різному.

Драматургія – це теорія і водночас мистецтво, спрямоване на побудову творів драматичного характеру. Під нею також розуміють сукупність різноманітних драматичних творів, які при цьому належать одному автору, народу чи навіть епосі.

Драматизація – це гра, інсценування, створення драматичної вистави, що зображує реальні або вигадані події.

Драматерапія – це напрям арт-терапії, який під час терапевтичного процесу використовує прийом драматизації (тобто розігрується якийсь сюжет, сценка) для лікування клієнта. Спирається вона на театральне мистецтво, але не на драматургію. І це науково, медично і технологічно обґрунтований метод, що належить до інтегративної психотерапії.

Драматерапія застосовує драму, а також спектр її виразних засобів для терапії, для розвитку потенціалу особистості клієнта та/або його відновлення з метою поліпшення якості життя.

Трохи історії

Використання драми для зцілення психіки відомо з найдавніших часів. Про сприятливий вплив на психіку про це писав ще Арістотель, роблячи акцент на катарсичному впливі театру на людську душу і його оздоровчі властивості. У Стародавній Греції ритуальний театр використовували для зцілення цілої низки проблем із психікою: депресії, неврастенії, іпохондрії, істерії тощо.

Але якщо говорити про драматерапію як про лікувально-виховну дисципліну, то її появі сприяв Якоб Леві Морено, який створив віденський «Театр спонтанності» та нью-йоркський «Терапевтичні театр». У цих місцях люди могли реалізовувати свій ігровий потенціал, а також справлятися з відхиленнями в психіці. Це були 30-40 роки XIX століття.

Але вже починаючи з кінця ХІХ століття драматерапія стала ще більш популярною і затребуваною, внаслідок чого виникли психотерапевтичні театри в різних країнах Європи, Азії, а також у США.

У 1979 році було створено Північноамериканську асоціацію драматерапії. Її мета – контроль, а також підтримка стандартів цього напряму.

Драматерапія в сучасному світі являє собою багатогранне і досить складне явище, яке представлене як різними школами, так і різними підходами, а також концепціями.

Вона застосовується психологами і в груповій, і в індивідуальній роботі для глибокого вивчення особистісних проблем, страхів, метань, глибинних прагнень і фантазій клієнтів. Використовується вона в школах, лікарнях, будинках для людей похилого віку, у програмах реабілітації та навіть особистісного зростання. Підходить як для фізично здорових людей, так і для тих, у кого є певні обмеження. У драматерапії можуть брати участь люди різного віку.

На сьогодні також існує кілька різновидів драматерапії. Наприклад, терапевтичний театр, середньовічний театр, різного типу драматизація, групи підтримки, комедія Дель арте тощо.

Драматерапія: як вона працює?

Драматерапія здатна давати виражений корекційний ефект – людина може подумки повернутися у своє минуле, в ту ситуацію, яку вона хотіла б змінити. Відіграючи свою роль, вона може сказати слова, на які тоді не вистачило сміливості, зробити вчинок, на який не було сил. У результаті те, що сталося тоді, проживається по-новому зараз, і це допомагає людині знайти зцілення, звільнитися від минулих образ та інших негативних почуттів.

При цьому відіграватися можуть не тільки ситуації реальні (свої та чужі), а й уявні, наприклад, мрії, фантазії і навіть сни. У театральній сценці людина може зустрітися сама з собою і поговорити з тими персонажами, які живуть у неї всередині. На сцені клієнт може бути оповідачем, актором.

Драматерапія схожа з психодрамою, але в першій завжди програється якесь певне завдання, можуть розбиратися глибинні питання, що стосуються призначення і сенсу життя.

Про практики трансформацій і глибинної арт-терапії розповідає ця книга.

Теми постановок залежать від актуального запиту та душевного стану клієнта. Сама театральна дія може бути короткою (від 10 хвилин), а може бути досить тривалою (1,5 години). Але в кожному випадку мета психолога одна – допомогти клієнту знайти позитивний душевний стан.

Гра в театр дає змогу здійснювати дії, близькі до справжнього життя, але здійснювати їх під наглядом досвідченого фахівця.

Драматерапія допомагає клієнту відволіктися на сцені, відкритися і випустити свої емоції назовні. Вона здатна зменшити симптоматику психічних розладів, розв’язати проблеми адаптації в соціумі, допомогти знайти себе і загалом стати відкритішим до світу.

Драматерапевт використовує для цього театральну імпровізацію, допомагає клієнту розвивати творчий потенціал, знайомитися з внутрішнім світом, навчає спонтанності, реалізації себе в здоровому житті. У результаті людина починає розкривати свої реальні можливості, змінює своє ставлення до інших людей, переоцінює себе і своє життя.

Із чим драматерапія допомагає?

Спектр її застосування дуже широкий, але найчастіше її застосовують для:

• зменшення розумового/емоційного напруження;
• вивчення особистісних можливостей, а також потенціалу;
• зменшення наслідків психотравм;
• розвитку творчих здібностей;
• розвитку спонтанності;
• навчання нових поведінкових моделей;
• пошуку нових шляхів виходу з проблеми;
• особистісного зростання.

Вона допомагає:

• висловити, переробити/вирішити внутрішні конфлікти;
• краще зрозуміти себе;
• підвищити самооцінку, розвинути самосвідомість та усвідомленість;
• подолати наявний травматичний досвід і знизити рівень стресу, напруженості, тривоги. Працювати з травмою за допомогою арт-терапії вчить цей курс;
• розвивати відповідальність за своє життя і свої рішення;
• розвивати свій внутрішній контроль;
• регулювати свою поведінку;
• поліпшити адаптацію;
• виявляти і розвивати внутрішній потенціал;
• навчитися краще управляти своїми ресурсами;
• позбутися шкідливих звичок.

Драматерапія – це можливість дистанціюватися від проблеми, подивитися на неї збоку, проаналізувати та знайти спосіб її вирішити.

Вона також здатна полегшити лікувальний процес.

Показання та протипоказання

До показань для застосування драматерапії відносять:

• синдром хронічної втоми;
• функціональні синдроми;
• психічні захворювання (шизофренія, депресії різного типу, маніакально-депресивний психоз, залежності). Про арт-терапію в лікуванні залежностей у нас є окрема стаття;

• захворювання: опорно-рухової системи з больовим синдромом; серцево-судинної системи; пов’язані з порушенням обміну речовин; органів дихання; дерматологічні; ШКТ (які не мають органічної причини).

Якщо говорити про протипоказання, то це:

• гострі стани та гострий біль;
• загострення наявних хронічних захворювань;
• підвищений внутрішньоочний тиск;
• артеріальна гіпертензія некомпенсована;
• дезорієнтація як у просторі, так і в часі;
• виражені порушення зору та слуху;
• робота в групі з особами, які несуть загрозу для інших через нездатність контролювати агресію.