Гостінг, аутинг, вісхолдинг: які види насильства існують у стосунках?

• Психологічне насильство: опис, ознаки, наслідки
• Психологічне насильство: гостинг, аутинг, вісхолдинг та інші його види

Психологічне насильство небезпечне – людина, яка з ним стикається, найчастіше його просто не помічає, але ось його дія не проходить безслідно, особливо якщо вона була дуже тривалою. Серед наслідків: когнітивний дисонанс, депресія без видимих причин, субдепресія, стан підвищеної тривожності, людина може відчувати, що божеволіє, часто «хворіти».

Насильство фізичне ні з чим не сплутати – з ним усе зрозуміло, а от психологічне зазвичай маскується і не завжди зрозуміло, де ж жертва, а де агресор. Часто жертва навіть не може сформулювати, що не так, але з кожним днем відчуває погіршення свого стану. І тому особливо важливо розуміти, з чим можна зіткнутися, яких форм може набувати насильство. Про це й поговоримо.

Психологічне насильство: опис, ознаки, наслідки

Під психологічним насильством розуміють поведінку, спрямовану на заподіяння шкоди, психологічної або емоційної.

Так, тут немає фізичного болю, але травматичність не менша.

При цьому варто розуміти, що поодинокі випадки не можна зараховувати до психологічного насильства, хоча вони також можуть бути доволі стресовими, – лише систематичні, які призводять до порушення благополуччя і викликають тривогу, страх та цілий спектр інших доволі важких почуттів і станів.

Жертвою стати може будь-хто і в будь-яких стосунках: романтичних, з батьками, дружніх, професійних.

Психологічне насильство – це також вид аб’юзу, а про нього ми розповідаємо тут.

Якщо говорити про ознаки, то до них належать систематичні:

• висміювання перед іншими;
• ревнощі без будь-яких підстав, спроби контролю вашого життя, прагнення ізолювати від спілкування з іншими;
• погрози покарати фінансово або фізично вас або тих, хто вам дорогий;
• негатив до вас через ті речі, над якими ви не владні і змінити не можете (сім’я, стать, раса, релігійні погляди тощо);
• ігнорування вашої присутності;
• виправлення ваших слів і дій з метою виставити вас у поганому світлі та змусити відчувати незручність.

Це не весь перелік, але це найпоширеніші ознаки, які мають насторожити і допомогти звернути увагу на проблему. Адже сама вона не зникне, а тільки посилюватиметься, як і її наслідки.

Психологічне насильство призводить до того, що жертва, крім уже описаного вище:

• відчуває розгубленість, низьку впевненість у собі, складнощі з концентрацією, прискорене серцебиття, больові відчуття;
• може відчувати панічні атаки;
• страждає від безсоння і соціальної замкнутості, аж до психосоматичних розладів;
• у важких випадках здатна дійти до суїциду.

Варто пам’ятати, що щоб не нашіптував агресор, жертва не заслуговує на таке поводження і не повинна відчувати почуття провини за дії іншого. Не можна обмежувати іншого, принижувати чи ображати. Якщо таке спостерігається, то потрібно звернутися по допомогу до того, до кого є довіра (хтось із близьких), а також до психолога, щоб переробити негативний досвід.

Психологічне насильство: гостинг, аутинг, вісхолдинг та інші його види

Почнемо з одних із найпоширеніших, і це гостинг, аутінг і вісхолдинг. І розповімо про них докладніше.

Гостінг.

Являє собою раптовий обрив будь-якого спілкування з людиною без пояснення причин. Сам термін утворений від «ghost» («привид» з англ.).

Цей вид насильства найпоширеніший в онлайн-середовищі, коли романтичні, дружні, а інколи сімейні листування, а також листування з колегами раптово припиняються, а подальші спроби зв’язатися зі зниклою людиною ігноруються.

Розставання – це болісний процес, який сприймається як акт соціального відкидання. Це схоже з горюванням – зв’язок обірвався і більше не відновлюється, а пояснень немає, що тільки посилює дискомфорт, адже «кинутий» думатиме, що причина в ньому, що він у чомусь винен. Згодом це може призвести до формування досить стійкого негативного сприйняття себе, що підриває довіру до оточуючих і знижує впевненість у собі.

Багато корисної інформації про стосунки з агресивним партнером і те, як домогтися безпеки, можна дізнатися з цього майстер-классу.

Виділяють кілька видів гостингу:

• мікрогостинг – співрозмовник навмисне не відповідає, і той, кого ігнорують, підозрює, у чому причина (наприклад, образа через сварку);
• середньорівневий гостинг – ви почали спілкуватися, але співрозмовник різко зник і ніяк не реагує на прохання пояснити, чому так сталося. Це приносить певний біль;
• високорівневий гостинг – раптово припиняється спілкування з кимось близьким (другом, колегою, коханим або ж членом родини) і також без пояснень. Це найбільш травмуючий вид.

Зазвичай людина, яка вже гостила когось, робитиме це далі вже з іншими.

Причинами гостінгу зазвичай є:

• низька емпатія, тобто людина просто не замислюється про почуття інших, про те, що може заподіяти біль або дискомфорт;
• страх відчути емоційний дискомфорт. Тобто людині складно виносити чужі біль, сльози, заперечення, образи і вона просто мовчки дистанціюється, аби з ними не стикатися;
• погані умови на роботі. Це трудовий гостинг. Він виникає, коли людину не влаштовують умови роботи та менеджмент керівників, унаслідок чого знижується її особиста ефективність і вона потроху відсторонюється від компанії: погано виконує завдання, запізнюється, ігнорує звернення колег у листуваннях, а сама часто шукає інше місце роботи;
• особливі критерії прекрасного. Тут людина найімовірніше вірить у те, що десь ходить її друга половинка, яка ідеально їй підходить, і якщо хтось при ближчому розгляді розходиться зі «стандартом», то зв’язок з нею негайно припиняється, адже вона не хоче витрачати час на не того;
• бажання захистити себе. Тут найчастіше йдеться про токсичні або аб’юзивні стосунки, які вкрай негативно позначаються на психіці. Людина намагається врятуватися і сховатися з очей агресора.

Більше інформації про гостінги ви знайдете в цій статті.

Аутинг.

Це розголошення одним інформації, що стосується сексуальної орієнтації або гендерної ідентичності іншого, без його на те згоди/бажання.

Зазвичай відбувається публічно, через що це може негативно позначитися на соціальній або професійній сфері людини, яка зазнала аутингу. Нерідко використовується з метою скомпрометувати, зіпсувати репутацію, поставити під сумнів компетентність у роботі або соціальний образ.

Розголошувати чи ні інформацію про себе – це справа самої людини. І не можна використовувати аутинг як помсту, глузування, тиск або «допомогу» – це особливо небезпечно в середовищі, нетерпимому до представників нетрадиційної орієнтації.

Вісхолдинг.

Його ще називають «грою в мовчанку», а найкраще його описує фраза «Я з тобою не розмовляю!».

По суті це уникнення розмов на теми, які небажані або незручні аб’юзеру. Сюди також належить ігнорування почуттів іншої людини та її емоційних потреб. Термін утворений від «withholding» («утримання» з англ.).

Його прикладами будуть:

• уникнення діалогу (відхід в іншу кімнату або взагалі з дому, затуляння вух руками чи навушниками тощо). Не варто плутати із ситуацією, коли людина бере паузу (виходить на якийсь час), щоб заспокоїтися або розібратися в собі – до того ж це може бути озвучено;
• зміна теми розмови;
• відкладання розмови з разу в раз;
• відкрита і демонстративна зневага (позіхання, перегляд соцмереж, читання новин у телефоні, дзвінки комусь тощо при спробі поговорити);
• віджартовування, висміювання, перекручування слів і сенсу (Ти так сердишся, не те з’їв? Котик злиться, так?);
• нав’язування почуття провини (З тобою неможливо вести діалог. Ти все перебільшуєш);
• переміщення в позицію жертви (У мене голова розболілася через тебе! Подивися, до чого ти довів мене!);
• просто мовчання на всі спроби залучити до розмови.

У кожному разі відкритого «ні» немає, але й вибудувати діалог не виходить, що викликає відчуття спустошеності, безпорадності, тривоги, самооцінка падає, а з часом можливий розвиток депресивних станів.

Інші види психологічного насильства.

Їх чимало, тому далі не буде зупинятися детально і наведемо короткий опис.

Газлайтинг – це психологічні маніпуляції, спрямовані на те, щоб жертва почала сумніватися в тому, наскільки адекватно вона сприймає навколишню дійсність, наскільки добре працює її пам’ять і здатність мислити тверезо. По суті це спроби підмінити реальність жертви на те, що вигідно маніпулятору.

Неглект – це відмова в турботі, увазі, допомозі, тобто за фактом це відмова в задоволенні фізичних та емоційних здібностей.

Контроль під маскою турботи – він добре простежується у фразах «Твої друзі тебе не розуміють, тільки я», «Як ти міг знову туди піти?», «Ти ж не такий, як вони, нічого з ними водитися».

Подвійні посилання – це коли слова говорять про одне, а мається на увазі щось інше.

Блеймшифтинг – це перекладання провини. «Це все ти винна, я зраджую через тебе, через твоє ставлення до мене».

Тріангуляція – це постійна поява когось третього у стосунках (друзі, домашній улюбленець, колишні, знайомі, родичі тощо), з ким доводиться конкурувати (свідомо чи ні). «А ось мій колишній…», “А моя мама…”.

Знецінення і критика – «Звідки в тебе руки ростуть?», «Як можна так тупити? Не міг у мене дізнатися, як це робити?».

Вибір без вибору – «Помиєш посуд чи пропилососиш?», «До мене чи до тебе?». Зазвичай тут обидва варіанти або те, що за ними стоїть, вигідні маніпулятору.

Цькування за допомогою інших – «Мама хоче зробити якнайкраще, за що ти так з нею?», «Ти невдячна, мій друг колись мене так виручив, я йому винен, а ти…». Не соромно?».

Виміщення агресії на близьких жертві людей, а не на неї саму – жінка злиться на чоловіка, але відіграється на дитині, дитина ображена на маму і мучить кішку, яку мама любить. Тут часто відбувається прищеплення невротичного почуття провини жертві.

Прямі залякування і звинувачення, шантаж, погрози – «Якщо ти продовжиш так робити, то я тебе кину!», «Я витратила на тебе свої найкращі роки і тепер ти мені винен!».

«Заподіяти добро» з подальшим звинуваченням у невдячності – «Я стараюся виключно заради тебе», «Тобі хочуть зробити якнайкраще!».

Булінг – тут ідеться про насильство (фізичне, психологічне, економічне чи сексуальне) щодо неповнолітнього в межах освітнього процесу.

Мобінг – це тиск від колег та/або керівництва в бік конкретного працівника.

Віктимблеймінг – це перекладання відповідальності за напад і агресію з нападника на жертву, її звинувачення.

Сталкінг – це постійне, небажане і нав’язливе переслідування однієї людини іншою.

Дізнатися про те, як жертві насильства прийти до зцілення, можна з цієї книги.