Номофобія: що це і як боротися?

Симбіоз людини і техніки став воістину всеосяжним. І дуже яскравий приклад цьому – смартфон. Маленький, розумний пристрій, що відкриває чимало можливостей, можна носити з собою практично скрізь, дізнаючись новини, спілкуючись і навіть навчаючись у будь-яку хвилину. Але разом із гаджетом кожен із нас носить у кишені й цілий набір «побочок».

З ними можна було б легко розібратися, якби не номофобія.

Номофобія: що це?

Це нав’язлива тривога і навіть страх від думки, що телефон опиниться поза доступом або з якоїсь причини його використання буде неможливим. Наприклад, що розрядиться батарея, гаджет буде загублений або вкрадений, зламається, опиниться поза зоною покриття, закінчаться на рахунку гроші тощо. У запущених випадках, смартфон може просто лежати в сусідній кімнаті, але страх все одно виникне.

Сам термін з’явився ще 2008 року і був отриманий від фрази «боязнь залишитися без телефону» англійською, тобто від «no mobile phone phobia».

До симптомів цієї хвороби належать:

• тривожність;
• панічний стан, іноді аж до панічної атаки;
• проблеми з диханням;
• тремтіння;
• пітливість;
• почастішання пульсу;
• порушення просторового сприйняття.

Номофобію вважають ймовірно наймасштабнішою ненаркотичною залежністю 21-го століття.

Трохи цифр

Дослідження 2017 року виявили залежність від смартфонів у 38% дітей підліткового віку. А номофобію було виявлено у 66% усіх випробовуваних. 55% боялися втрати зв’язку зі своїми близькими.

Ще одне дослідження, проведене в навчальних закладах, показало, що з усіх опитаних викладачів 34% відволікаються на використання студентами гаджетів. 80% вважають, що студенти, які сидять у смартфонах, хоч і багатозадачні, але мають приділяти увагу заняттям. 61% схильний вважати таку багатозадачність джерелом вдосконалення учнівських навичок в учнів. 24% запропонували своїм студентам вимкнути пристрої, але погодилися лише 3%.

Найчастіше залежність від смартфонів спостерігається у людей віком від 17 до 24 років. Їх 77%.

83% усіх користувачів використовують свої гаджети навіть тоді, коли перебувають поруч із сім’єю.

У середньому телефон перевіряють 70-150 разів на день. А половина робить це ще й серед ночі. Кожен 10-й може перевірити його навіть під час інтимної близькості.

Люди віком від 18 до 29 років у 22% випадків перевіряють мобільні кожні кілька хвилин, а в 51% – кілька разів за годину.

Щоденна середня кількість кліків по екрану становить 2617.

80% людей тягнуться до свого смартфона в перші 15 після свого пробудження.

Чому так виходить?

Факторів тут чимало і часто формує хворобу саме їхня сукупність. Коротко розглянемо деякі.

Гаджет – це можливість у будь-який момент отримати непередбачуваний результат, який принесе задоволення або якусь негативну емоцію. І це працює подібно до магніту, оскільки швидко і стійко формує рефлекс з імовірнісним підкріпленням. Щоб не пропустити свою нагороду, мозок утримує в постійному активному режимі систему підкріплення. Нашептує: «Зроблено щось хороше, подивися знову». Примушує раз за разом реагувати на звук сповіщень.

Система підкріплення – це система мотивації, яка керує поведінкою людини. Її основа – дофамін, речовина з ефектом ейфорії, яка синтезується, коли людина близька до успіху або досягла його. Дофаміновий сплеск відбувається і за рахунок цифрових стимулів.

Ще один фактор стрімкої ходи номофобії планетою – це соціальні мережі. Нам усім подобається розповідати про себе і профілі в них стають якраз такою можливістю, адже в реальному житті вона обмежена. Дослідження показали, що система задоволення реагує дуже яскраво саме на розповіді про себе. Навіть більше, ніж на отримання грошей. І не має значення, чи є слухачі.

Різні спільноти також втамовують нашу потребу в самоідентифікації через визнання. Давній інстинкт «догоджання» племені змушує нас залишати реакції, заслуговувати на увагу. Лайки та коментарі підживлюють нас, спонукаючи дбайливо ростити нашу цифрову копію.

Мережеві алгоритми також працюють на користь розвитку номофобії, адже аналізують поведінку користувача і формують новинну стрічку та рекламу під його інтереси, щоб зробити їх ще привабливішими.

Гаджет – це також варіант боротьби з самотністю, адже в будь-який момент можна щось десь написати, знайти співрозмовника. Можна в будь-який момент поспілкуватися зі знайомими, друзями, колегами, рідними. Страх втратити зв’язок з останніми якраз найчастіше і називають причиною боязні залишитися без телефону.

Чим небезпечна?

Номофобія проявляється неприємними симптомами. Це постійний стрес, який за регулярного і тривалого впливу завдає чималої шкоди психічному і фізичному благополуччю.

Ця хвороба здатна негативно позначитися на самооцінці та почутті задоволення від життя. Вона провокує відчуття самотності в моменти, коли відправити або отримати повідомлення немає можливості.

Постійні тривожність і занепокоєння перешкоджають звершенням. Людина відволікається на смартфон, втрачаючи можливості та не приділяючи достатньо уваги іншим важливим речам і людям.

Номофобія перешкоджає вибудовуванню стосунків. Також знижується якість сну, аж до розвитку безсоння.

Хто в зоні ризику?

Кожен може стати жертвою номофобії, і ризики підвищуються, якщо людина:

• 14-20 років;
• жінка (витрачають більше часу на спілкування);
• має телефон не кнопковий, а сучасний «сенсорник» із великим функціоналом;
• вже страждає від сенсорного або панічного розладу.

Як розпізнати?

Насторожити мають такі симптоми:

• перше, що ви робите після пробудження – тягнете руку до смартфона;
• останнє, що ви робите перед сном – перевіряєте свій гаджет;
• прокидаючись серед ночі – перевіряєте свій телефон;
• навіть коли обставини вимагають, не активуєте режим «у літаку»;
• ви панікуєте, коли заряду батареї залишилася третина, адже незабаром він повністю розрядиться;
• ви повертаєтеся за забутим удома гаджетом, навіть якщо вийшли до сусіда по сіль чи винести сміття;
• переважна кількість спілкування відбувається саме через телефон. Ви перевіряєте його навіть якщо розмовляєте з тим, хто зараз поруч;
• ви не випускаєте його з рук. Навіть відстань у кілька метрів (сусідня кімната) здається некомфортною;
• ваші відповіді на повідомлення миттєві, будь-яка затримка змушує вас нервувати;
• навіть якщо ви взяли телефон просто перевірити пошту, примудряєтеся «зависнути» в ньому надовго;
• ви перевіряєте його завжди і всюди, навіть якщо недоречно або ви зайняті чимось іншим;
• не знаходжу собі місця, коли мережа «падає».

Як протистояти?

Просто і швидко впоратися не вийде. До лікування доведеться йти крок за кроком і корисними на цьому шляху будуть такі дії:

1. Подивитися на свої фобії під лупою раціональності.

Подумайте, чого ви боїтеся і що можна зробити, щоб цей страх зменшився. Наприклад, брати з собою PowerBank, щоб зарядити ґаджет будь-якої миті, вибрати безпечне місце зберігання, щоб уникнути крадіжки, підібрати гарний чохол, що захистить від падіння тощо.

2. Поговорити із собою.

Подумайте про те, чи були випадки, коли ви не перевірили свій гаджет і сталася катастрофа. Швидше за все ні, а значить потрібно переконати себе, що в смартфоні термінового мало і не хапати його для перевірки кожні кілька хвилин нормально, як і затриматися з відповіддю.

3. Знизити кількість часу з телефоном, який ви проводите з ним.

Зараз у ньому зосереджене практично все життя. Подумайте, де можна від нього відмовитися. Його можна відключати щодня на годину або за 2 години до сну і до самого ранку. Його можна замінити на кнопковий. Можна книжки в ньому замінити на паперові або електронну. Обзаведіться розумним годинником або фітнес-браслетом, який допоможе бачити деякі повідомлення і не заглядати водночас у сам смартфон, ризикуючи «зависнути» в ньому. Не використовуйте телефон у певних зонах: переходячи дорогу, в туалеті, на тренуванні тощо.

4. Не класти телефон біля ліжка.

Немає спокуси – немає часу на нього.

5. Вимкнути непотрібні сповіщення і видалити невикористовувані додатки.

Наприклад, ви встановлювали додаток для схуднення і він регулярно вам щось повідомляв, а зараз у ньому немає потреби, але повідомлення залишилися і ви на них витрачаєте час. Або вам на пошту сиплеться спам, який вам не потрібен, але телефон все одно на кожне вібрує.

6. Знайти реальні справи, які відволічуть від гаджета.

7. Звернутися до психолога.

До цього матеріалу буде також корисно прочитати нашу статтю “Як провести день без інтернету? ”