Для дитини підлітковий період це одночасно і важливий етап у житті, і дуже важкий. І тут вкрай важливим є те, наскільки у батьків вийде зрозуміти свого підлітка, підтримати його і разом з ним пройти сепарацію.
Підлітковий період – це один з етапів розвитку особистості, коли відбувається перехід від опікуваного, залежного дитинства, коли життя йде за певними, встановленими дорослими правилами, до життя самостійного.
Це час виборів, які серйозно впливають на те, як загалом вибудується далі життєвий шлях підлітка. Це час активної перебудови організму, коли з тілом треба знайомитись заново. Час соціальної активності, коли майже доросла дитина шукає і пізнає себе, й навіть своє призначення.
У цей час формуються стійкі поведінкові звички, риси характеру, і навіть методи реагування на ті чи інші події та ситуації. Ця база надалі визначає те, як складеться життя і яким буде психічне і фізичне здоров’я.
Так це виглядає у психології, і якщо перенести це на життя, то виходить, що:
Але період дорослішання не завжди проходить важко, буває й м’яка його течія. І тут величезне значення має те, як налагоджений контакт дитини з батьками та наскільки добре вони знайомі з такою темою, як виховання підлітків.
Щодо періодизації, то ВООЗ визначає підлітковий вік як вік в інтервалі від 10 до 19 років. Проте перші зміни можуть початися ще в 9 років, а пізні продовжитися й до 25. При цьому у дівчаток все починається і закінчується дещо раніше, а у хлопчиків пізніше.
Зміни у житті підлітка відбуваються настільки стрімко, що психіка не завжди за ними встигає. Звідси й досить велика кількість логічних протиріч у думках і відчуттях дитини, що дорослішає. І вони чимало сприяють тому, що підлітковий період перетворюється на підліткову кризу.
Парадокс перший: коли підліток порівнює себе з дорослими, то вважає, що різниці між ними немає. При цьому він так само ходить до школи, матеріально залежить від батьків, повинен дотримуватися правил, яких дотримувався і раніше. Тобто його соціальний, психологічний та матеріальний статус залишилися незмінними. Змінилося лише сприйняття підлітком себе самого і цього достатньо, аби провокувати чимало проблем та конфліктів.
Парадокс другий: є дуже багато критики підлітка до оточуючих дорослих, але при цьому у нього практично повністю відсутня самокритичність. Діти, що дорослішають, не хочуть визнавати свою неправоту та помилки, виправдовують своїх друзів, хоч би якими вони були. Зате помічають кожен недолік, промах, помилку батьків, а також вчителів, критикуючи буквально все в них.
Парадокс третій: підліток прагне всіляко виділитися з натовпу, але при цьому й повністю злитися з тією компанією, яку визначає як “свою”.
Парадокс четвертий: підліток, проходячи через зміни в житті та величезну кількість нового для себе, відчайдушно потребує порад, підказок, підтримки, допомоги дорослих, але при цьому не вважає їх авторитетами. Натомість вважає авторитетами таких самих підлітків, як і він сам – малодосвідчених та погано поінформованих.
Парадокс п’ятий: підліток хоче для себе найкращого та крутого, бути найкращим і крутим і все це прямо зараз, негайно. Якщо ж бажане можна отримати через деякий час, то він навідріз відмовляється від нього або не вірить, що все вийде. Його життя – це завжди життя сьогодні, максимум післязавтра, але ніяк не за місяць чи довше.
Парадокс шостий: самовпевненість та життєрадісність у підлітка нерідко поєднується з низькою самооцінкою та навіть пригніченістю. Вони не хочуть і навіть бояться показувати свою слабкість, сумніви, тривоги, поганий настрій та невпевненість. Інакше отримають ярлик “слабак” або “ботан”.
Парадокс сьомий: підлітковий період – найкращий вік, тому що тіло максимально здорове та енергії вдосталь, а значить можна насолоджуватися життям. Але частота травматизації і навіть смертності через імпульсивність, погану оцінку ризиків і бажання виділитися, досить висока.
Парадокс восьмий: підліток прагне незалежності та дорослості, але не хоче відмовлятися від дитячих привілеїв, допомоги та підтримки дорослих.
Парадокс дев’ятий: підліток хоче щось отримати, але нічого робити для цього не хоче. Він постійно каже “ні” на всі пропозиції дорослих, навіть якщо вони несуть йому вигоду.
І це не всі протиріччя, а лише частина. Психологія підлітків сповнена ними й тому при взаємодії з дітьми, що дорослішають, потрібно чимало терпіння.
В очах підлітка ідеальний дорослий, це той, хто:
І тут дуже важливо:
Але якщо з підлітком все одно складно, то не завадить звернутися по допомогу до фахівця.
Батькам та тим, хто працює з підлітками, велику допомогу у підлітковому питанні надасть цей курс.
Також для батьків та підлітків буде корисною ця книга.
А про те, як допомогти підлітку обрати професію, ми маємо статтю.
Щоб отримати унікальні статті та техніки підпишіться на нашу корисну розсилку. А прямо зараз ми даруємо вам "Словник арт-терапевта":