Танцювальна терапія: що це і як працює

• Танцювальна терапія: що це?

• Як цей напрямок працює?

Танець використовувався людиною ще тоді, коли мов не було. І музика для цього була потрібна не завжди, адже її роль – допомогти налаштуватися на емоції, але емоції без неї також існують.

Ритуальні танці стародавніх культур використовувалися для лікування, для оплакування, для підготовки до важливих справ (полювання, війна, посвята), для святкування перемог, для радісних подій і для найрізноманітніших ситуацій. У Стародавній Греції танець був способом самовдосконалення. І подібних прикладів дуже багато. Але головне, це те, що весь цей досвід зібрала в собі танцювальна терапія, яка допомагає людям справлятися з найрізноманітнішими проблемами і знаходити зцілення в танці.

Музична терапія, поряд з багатьма іншими напрямками арт-терапії, детально розглядається тут.

Танцювальна терапія: що це?

В основу такого методу лікування лягла теорія Вільгельма Райха, якому вдалося довести, що пережиті, а також пригнічені емоції негативного характеру знаходять своє відображення в тілі, набуваючи форми м’язових затисків. Такі затискачі можуть акумулюватися і виливатися в майбутньому в душевні й тілесні захворювання. Опрацювати їх можна за допомогою спонтанних рухів і розміреного рівного дихання.

Танцювальна терапія ефективно працює з блоками затискачами, повертаючи людині гарне самопочуття, свободу в тілі, почуттях і думках, полегшуючи життя.

Тут немає правильних рухів і помилкових, ніхто не показує, які рухи потрібно робити. Людина заплющує очі й танцює спонтанно, так, як їй хочеться й відчувається.

Проводити такі сеанси можна:

• як індивідуально, так і групою;
• з дорослими і з дітьми;
• з музикою і в тиші;
• навіть із тими, хто зовсім не вміє танцювати.

Проживати в танці можна не тільки почуття, а й ситуації, проявляти витіснені частини особистості, опрацьовувати складні емоції та стани, те, що не виходить проговорити. Це дає змогу стати ціліснішими, зрілішими, просунутися вперед.

Танцювальна терапія також сприяє розвитку сприйняття і прийняття свого тіла, своєї самосвідомості, сприяє роботі з самооцінкою.

Як цей напрям працює?

Коли є розбіжність між тим, що робимо і тим, що відчуваємо, то наше Я втрачає цілісність. Щоб допомогти людині знайти розуміння проблеми, в терапії танцем використовують техніки, засновані на контрасті, а також перебільшенні.

Як приклад можна навести такі випадки:

• клієнт постійно і в усьому поспішає, для нього уповільнення неприпустиме, навіть страшне. Танець дає змогу легко це виявити. Рішенням тут стане імпровізація в більш швидкому темпі, а потім перехід до повільного. Боязнь сповільнитися з часом покине м’язи;
• клієнт вирішив нікого не впускати у своє життя і нікого не просити про допомогу. Його голова дещо задерта назад – це помітно погляду танцетерапевта і він розуміє, що є блок у шийній ділянці. Танець, де потрібно опускати нижче голову, допоможе згадати емоцію, яка стала причиною такого його життєвого рішення. Зі зняттям блоку, затиснута емоція покине й тіло.

Людина може говорити, що навичок у танцях у неї немає, а насправді вона просто може не володіти стилями танцю, але в неї є мова її тіла, є її власний танець. Це означає, що тих, хто танцювати вміє, і тих, хто не вміє, на терапії просто немає.

Якщо заняття відбувається в групі, то танцетерапевт підкреслює однотипні переживання учасників. З простих рухів можуть бути обрані похитування з боку в бік, різноманітні потягування, ходьба фігурного типу. Можливі й елементи з імпровізацією в контакті. Але єдиного фіксованого типу руху немає.

Велика увага в такій терапії приділяється саме творчому процесу. Такі заняття приносять задоволення, допомагають стати вільнішими в самовираженні, дати затиснутим почуттям вихід і не допустити акумуляції блоків у тілі. Танець – це те, що дає змогу людині зустрітися із собою справжнім.

Ще один вид терапії – терапія музикою. Про неї в нас також є стаття.