Танцювально-рухова терапія
У цій статті ми поговоримо про те, що являє собою танцювально-рухова терапія, які її завдання і принципи.
Танцювально-рухова терапія за останні роки набула не просто популярності, зараз цей психологічний напрямок переживає справжній бум, пропонуючи безліч різноманітних танцювальних практик і рухів, які легко вбудовуються в будь-яку життєву сферу.
За допомогою танцю можна звільнитися від проблем, які диктує повсякденність, усунути конфлікти всередині особистості, досягти релаксації та гармонії, переорієнтувати свою увагу із зовнішнього простору всередину себе, щоб чути себе, а також своє тіло.
Танцювально-рухова і танцювальна терапія – це одне й те саме?
Обидва напрямки належать до арт-терапії, обидва мають спільне коріння, обидва використовують терапію танцем, але ТДТ також використовує терапію рухом, що дає більший спектр різноманітних технік. Тобто напрямки схожі і мають чимало спільного, але танцетерапія все таки більш вузько-спеціалізована.
Про танцювальну терапію в нас є окрема стаття.
Танцювально-рухова терапія: що це?
Це напрям, що існує на стику двох дисциплін: психотерапії та танцювального мистецтва. У нього також є чималий зв’язок із:
- фізіологією;
- анатомією;
- нейропсихологією;
- кінезіологією;
- психологією;
- теоріями танцю і багатьом іншим.
По суті воно містить у собі все, що стосується знань про людське тіло, психіку, рух, танець, творчість як процес і як спосіб самовираження.
Базується ТДТ на тому, що між тілом і психікою є взаємозв’язок, і якщо відбуваються зміни в одній зі сфер (емоційна, розумова, поведінкова), то вони знаходять відображення і в інших 2. Тобто свідомість і тіло є рівноцінними силами й функціонують інтегровано.
Кожна дія, думка, фантазія, образ, спогад знаходять своє втілення в якомусь м’язовому напруженні. При цьому є й зворотний ефект – рухи й тілесні відчуття втілюються в почуття й відчуття душевні.
Тобто для усвідомлення людиною того, що вона відчуває, потрібен певний рівень усвідомлення власного тіла.
Але коли емоції не усвідомлені або пригнічені, то з високою ймовірністю з’являється тілесне напруження, яке довго утримується. Це своєрідний захисний механізм, який не дає зіткнутися з внутрішнім конфліктом віч-на-віч. Але таке тривале утримання здатне призвести до того, що частина тіла, де є цей затискач, ніби відрізається від почуттів і стає дисоційованою.
Завдання танцювально-рухового терапевта вибрати ті рухи, які допоможуть зняти напругу, що виникла, і таким чином вивільнити затиснуті почуття, а потім допомогти усвідомити їх, дати їм вихід через дію.
Примітно, що найчастіше танцювально-рухова терапія приваблює кінестетиків.
Обмежень для застосування ТДТ немає, ні за нозологією, ні за віком.
Вивчити більше напрямків арт-терапії можна тут.
Танцювально-рухова терапія: принципи і задачі
Тут можна виділити п’ять пунктів:
1. Психіка й тіло пов’язані й постійно впливають одне на одного. Що гнучкіше тіло, то гнучкіша психіка і навпаки. Через дослідження реакцій тіла і того, як воно діє, можна досягти самоусвідомлення.
2 Танець – це трирівнева комунікація: людина комунікує сама з собою, з іншими та зі світом. За допомогою ТДТ людина шукає способи ефективнішої взаємодії з навколишнім середовищем.
3. Принцип цілісності: думки, почуття, а також поведінка – це все одне ціле. Якщо зміни відбуваються в одному, то вони зачіпають і два інших. Необхідно привести в рівновагу і гармонію взаємодію всіх трьох складових, щоб не було: людина відчуває одне, думає інше, але робить і зовсім, третє.
4 Тіло – це процес, а не об’єкт/суб’єкт або предмет. Воно постійно змінюється. Необхідно вчитися чути своє тіло і таким чином відновлювати контакт/діалог із собою.
5. Творчі ресурси людини – це бездонне джерело творчої енергії, життєвої сили. Важливо прийняти себе, налагодити постійний контакт зі своїми внутрішніми ресурсами.
Сподобалось? Розкажіть друзям:
Щоб отримати унікальні статті та техніки підпишіться на нашу корисну розсилку. А прямо зараз ми даруємо вам "Словник арт-терапевта":